- •2. Поняття про стиль мови. Основні стильові різновиди української мови. Характерні ознаки офіційно – ділового стилю та його жанри. Мовні кліше і їх ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль: риси, сфера фукнціонування
- •4. Мовний етикет. Діловий протокол та етикет у сфері офіційно – ділового спілкування.
- •5. Поняття про справочинство, документ, реквізит, формуляр, бланк, штамп.
- •6. Діловий документ, його структурні ознаки. Класифікація офіційно – ділових документів.
- •7. Критерії і класифікації ділових документів.
- •8. Граматичні форми адресата в діловій мові. Позиція цього реквізиту в офіційно – ділових документах.
- •9. Документи з кадрових питань. Структурні ознаки автобіографії, резюме.
- •10. Букви г та ґ. Вживання м’якого знаку.
- •11. Багатозначні та однозначні слова. Слова – терміни.
- •13. Слова синоніми й пароніми в ділових док-тах.
- •14. Слова – омоніми.
- •15. Іншомовні слова в діловому мовленні
- •16. Уживання великої літери
- •17.Уживання великої букви в назвах державних посад, державних свят, державних установ, підрозділів.
- •18. Чергування ч системі голосних і приголосних
- •19.Уподібнення (асиміляція)
- •20. Спрощення у групах приголосних. Закріплення цього фонетичного явища на письмі.
- •21. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •Перша відміна
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •22. Відмінювання іменників 3-ї та 4-ої відміни. Третя відміна
- •Четверта відміна
- •23. Відмінювання українських прізвищ
- •24. Відмінювання прізвищ, імен по батькові, варіантність граматичних форм давального відмінка в діловій мові
- •25. Написання російських та інших слов’янських прізвищ укр. Мовою
- •26. Творення українських чіловічих та жіночих імен по батькові
- •29. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •30, 31 Правопис не
- •31. Правопис не з іменниками и частинами мови та прислівником.
- •32. Правопис префіксів і суфіксів
- •33 Правопис префіксів слова с -пре- -со- -де- над- -най- в оформленні офіційно діловому стилі.
- •34. Правопис прикметникових суфіксів і префіксів на означення найвищої міри ознаки.
- •35. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників і їх уживання в о.Д. Стилі.
- •37. Правопис прислівників в українській мові.
- •1. Р а з о м пишуться:
- •38. Правопис складних і складених прийменників
- •39. Складні та складноскорочені слова.
- •40. Правопис часток в укр..Мові. Особливості вживання часток у мові ділових док-тів.
- •42.,43Відмінювання і правопис числівників
- •44.Граматичні форми іменників із числівниками 2,3,4
- •45. Граматичні конструкції на позначення часу (дати) з прийменниками за, від, у діловій мові
- •47. Особливості творення і вживання дієслівних форм. Особливості уживання їх (особливо на –но, -то) у мові ділових док-тів.
- •48. Творення граматичних фор дієприкметника. Уживання їх у мові ділових документів.
- •49. Дієприслівник
- •50. Дієприслівниковий зворот
- •51.Дієслівні сполучення
- •52. Дієприкметниковий зворот у діловій мові. Пунктуація у конструкціях з дієприкметниковим зворотом
- •53. Займенник.Особливрсті вживання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •54. Правопис складних і складених прийменників
- •57. Правила чергування у-в, і-й в укр. Мові. Дотримання норм у діловому стилі.
- •58. Сполучник, типи, вживання
- •59.Тире між підметом і присудком
- •Тире між підметом і присудком
- •60.Просте ускладнене речення
- •61. Відокремлення додатків
- •62. Вставні і вставлені конструкції
- •63.Однорідні, відокремлені, пояснювальні члени речення
- •64. Особливості відмінювання іменників 1ої відміни Перша відміна
- •65. Прості і складні речення
32. Правопис префіксів і суфіксів
. З- (ІЗ-, ЗІ-)
1. Префікс з перед глухими приголосними к, п, т, ф, х переходить у с: сказати, спалахнути, ствердити, сфотографувати, схил. Перед усіма іншими приголосними пишемо з (іноді із): збавити, звести, зжитися, ззирнутися, зсадити, зціпити, зчепити, зшиток, ізнов.
Префікс з-(с-) виступає переважно в словах, корінь яких починається голосним звуком або сполученням приголосного й голосного: зекономити, зігнорувати, з’їзд, зорієнтуватися, зумовити, згаслий, змазати, знадливий, скоротити, склад і под.
У тих випадках, коли корінь слова починається сполученням приголосних, пишемо здебільшого префікс зі-: зібгати, зігнути, зідрати, зізнатися, зіпсуватися, зіставити, зіткнення, зіщулитися тощо. Префікс зі- вживається також у словах із коренем, перший склад якого становить сполучення губного та йотованого звукосполучення: зів’ялий, зім’яти, зіп’ястися тощо. У деяких словах префікс зі- чергується із зо-: зігрівати й зогрівати, зімлівати й зомлівати, зіпрівати й зопрівати, зітліти й зотліти.
БЕЗ-, РОЗ-, ЧЕРЕЗ- та ін.
2. У префіксах – без-, від- (од), між-, над-, об-, перед-, під-, понад-, пред-, роз-, через- – кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється: безкраїй, безкорисливий, відкриття, відстань, міжконтинентальний, міжпланетний, надпотужний, обпалити, обтрусити, передплата, передчасний, підтримка, понадплановий, представник, розтягнути, розчин, розхитати, черезплічник.
ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-
3. Слід розрізняти префікси пре- і при-: префікс пре- вживається переважно в якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, презавзятий, прекрасний, премудрий, прекрасно, препогано; префікс при- вживається переважно в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибігти, прибудувати, прикрутити, приборкати, пришвидшити; прибуття, притулок, прибраний, привабливо.
Крім того, префікс пре- виступає у словах презирливий, презирство й у словах старослов’янського походження: преосвященний, преподобний, престол, а префікс при- вживається в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання іменників із прийменниками: пригірок, приярок; прибережний, прикордонний.
Префікс прі- вживається тільки в словах прізвисько, прізвище, прірва.
Суфікс -анн(я) [-янн(я)] мають іменники середнього роду, утворені від дієслів із голосним основи а (я): гукати — гукання, гуляти — гуляння, зростати — зростання, сприяти — сприяння.
Суфікс -енн-(я) мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, удосконалення.
-ЕН(Я) [-ЄН(Я)]
6. Суфікс -ен(я) [-єн(я)] вживається в іменниках середнього роду, що означають живі істоти: вовченя, гусеня, чаєня.
33 Правопис префіксів слова с -пре- -со- -де- над- -най- в оформленні офіційно діловому стилі.
-пре- вживаеться переважно для утворення якісних прикметників і прислівників найвищого ступеня ознаи:
препоганий-препогано, премудрий-премудро, пречудовий-пречудово та ін. Атакож у словах презирство, престол, преосвященний, преподобний;
-над- ніколи незмінюються: надмірний, надприбуток, надзвичайно,надвечір'я, надбрів'я, надкусити, надпиляти, надприв.
Най- разом пишеться у складі слів будь-якої частини мови: найперший, найкраща, найближче, найдовше.
Де- разом пишуться у складі слів будь-якої частини мови: дещо, дехто, деякий, деколи,дедалі, дещиця.