Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
укр.мова ответы.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
25.04.2019
Размер:
175.82 Кб
Скачать

34. Правопис прикметникових суфіксів і префіксів на означення найвищої міри ознаки.

-ов- майстрова (-ове),Шевченкова(ове) /тверда гр./

/м'яка гр./

-ев- кобзарева ,скрипалева, лікарева

-єв- Олексієва, Гордієва

-ов- -ів- майстрова - майстрів Петрова- Петрів

-єв- -їв- Юрієва - Юріїв

-ев- -ів- Іллева - Іллів

у прикм-х на позначення певного вияву ознаки, смаку, кольру.

\з наголосом на другий суфіксальний голосний/

-уват (ий) товстуватий, кругловатий, мілкуватий, високуватий

-юват (ий) синюватий /після м'яких/

\виявлення невиликої міри властивості/

-уват(ий) дуплуватий, остюкуватий, піскуватий

-юват (ий) г'леюватий

\високий ступінь ваяву ознаки/

-овит (ий) грошовитий, сумовитий, гордовитий

\з наголосом на перший суфіксальний голоссний/

-овват(ий) плисковатий, стовбоватий.

35. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників і їх уживання в о.Д. Стилі.

Прикметник називає ознаку, якість або властивість предмета, явища істоти і відповідає на питання який? чий? За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні. Всі вони змінюються за родами числами й відмінками, а якісні, крім того, мають ступені порівняння.

Ступені порівняння якісних прикметників

Окрім звичайної форми, прикметник має ще два ступені порівнян-ня - вищий і найвищий.

  1. Прикметники вищого ступеня вживаються зі словами за, ВІД, НІЖ ЯК, проти: Воля дорожча за життя; Хрін від редьки не солодший; Думки швидша ніж вітер.

  2. Найвищий ступінь означає, що в одному предметі є найбільше певне якості: Україна - найбільша за площею країна в Європі, не рахуючи Росії.

  3. Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, а вказують самі на якусь міру якості: премудрий (дуже мудрий), замалий (надто малий) старезний (надзвичайно старий), страшенний (незмірно страшний), нескінченний (якому немає кінця), теплуватий (ледве теплий), тонесенький (дуже тонкий).

Не утворюються ступені порівняння і від якісних прикметників: гнідий чалий, фіолетовий, світло-зелений, кисло-солодкий та ін.

Творення ступенів порівняння прикметників

Є дві форми ступенів порівняння прикметників: проста (передається одним словом) і складена (передається двома словами).

1. Проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфіксів-ІШ- або-Ш-.

Із суфіксом -ІШ- основа прикметника залишається без змін: тугий-тугіший, різкий -різкіший, слизький - слизькіший, здоровий - здоровіший.

Із суфіксом -Ш- основа прикметника зазнає певних змін:

а) суфікси -К-," -ОК-, -ЕК- випадають: короткий-коротший, солодкий -солодший, тонкий-тонший, глибокий-глибший, широкий-шйрший далекий - дальший;

б) приголосні Г, Ж, 3 разом із суфіксом -Ш- змінюються на -ЖЧ (таких прикметників лише сім): дорогий - дорожчий, важкий важчий, дужий - дужчий, тяжкий - тяжчий, близький - ближчий вузький-вужчий, низький -нижчий; це буквосполучення зберігається

і в похідних словах: дужчати, подорожчання, ближчати. У прикметниках: легкий - легший, довгий - довший ці зміни не відбу ваються;

в) приголосний С разом із суфіксом -Ш- змінюється на -Щ- (таких прикметників є три): високий - вищий, товстий – товщий

г) приголосні Т, Д перед -Ш- звучать як Ч, але на письмі ця зміна не позначається: короткий - коротший [ к о р 6 ч: й ї], багатий -багатший [ багач: иї ];

ґ) в інших випадках основа залишається без зміни: м'який -м'якший, дешевий - дешевший.

2. Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється від простої форми вищого ступеня додаванням префікса НАЙ-: тугіший - найтугіший, коротший - найкоротший, вищий - найвищий, багатий - найбагатший.

Не припускається заміна найвищого ступеня порівняння вищим сту­пенем. Тому слід говорити: найкраще досягнення (а не краще досягнення), найвища міра покарання (а не вища міра покарання).

Правильно треба вживати найвищий ступінь і в інших випадках: найближчий товариш (а не самий близький товариш), найбільша планета (а не сама більша планета).

3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння вжива­ ється переважно в науковому та офіційно-діловому стилях: рішучий - більш рішучий (а.не більш рішучіший) -найбільш рішучий (а. не найбільш рішучіший), світлочутливий - менш світлочутливий, найменш світлочутливий.

Без порівняння велика міра якості передається:

а) префіксами Пре-, НАД-, ВСЕ-, ЗА-, ультра-, архі-: предобрий, надчутливий, всеосяжний, завеликий (надто великий), ультрамодний, архіважлйвий;

б) частками (словотворчими) ЧИ, ЩО, ЯК: чималенький, щонайкращий, якнайдовший;

в) суфіксами -ущ- (-ющ-), -анн- (-ЯНН-), -ЕНН-, -ЕЗН-: значущий, кричущий, худющий, злющий, нездоланний, незрівнянний, височенний, височезний, довжелезний, товстелезний;

г) за допомогою слів дуже, вкрай, особливо, надзвичайно,

Занадто: дуже вигідний, вкрай необхідний, особливо корисний, надзвичайно популярний, занадто самозакоханий.

Зменшена міра якості передається:

а) суфіксами -уват- (-юват-), -АВ- (-ЯВ-): білуватий, синюватий, золотавий, чорнявий;

б) словами ТрОХИ, ледь, НЄ ДУЖЄ, НЄ ЗОВСІМ: трохи низький, ледь теплий, не дуже свіжий, не зовсім смачний.

Примітка. Прислівникам, які утворюються від якісних прикметників вищого та найвищого ступенів, притаманні спільні звукові зміни:

який?

як?

високий - вищий низький - нижчий важкий - важчий дорогий - дорожчий

вище нижче важче -дорожче

Прислівники вищого й найвищого ступенів збігаються звучанням із прикметниками відповідних форм у середньому роді:

веселіше - яке? найбагатше - яке?

веселіше -,як? , -найбагатше - як?

Смисл їх з'ясовується контекстом за допомогою питань.

Творення відносних прикметників

1. За допомогою суфікса -Н-: хатній, власний, професійніш, верхній. Якщо твірна основа закінчується на -Н, то відбувається подвоєння

-НН: день - денний, туман - туманний, бетон - бетонний, осінь - осінній.

Приголосні Г, К, X перед суфіксом-Н- чергуються відповідно з Ж, Ч, Ш: дорога - подорожній, рік-річний, втіха - невтішний.

Якщо твірна основа закінчується збігом приголосних, то між ними з'являється вставний О або Е : молитва - молитовний, дно - бездонний, церква - церковний, торгівля - торговельний, земля - безземельний, відро -п 'ятивідерний.

У прикметниках буквений, казармеиий, формений вставний Е з'являється між твірною основою і суфіксом -Н-.

  1. У прикметниках, утворених за допомогою суфікса -ан- (-ЯН-), літера Н не подвоюєтеся: горілчаний, дощаний, кожушаний, піщаний, дерев'яний, олов'яний, солом'яний, вітчизняний, весняний.

  2. Прикметники, що вказують на відношення предмета до дії, Створяться за допомогою суфікса -ЛЬН-, що додається до основи неозначеної форми дієслова: копіювати - копіювальний, освітлювати - освітлювальний, наступати - наступальний, живити — живильний, навчати — навчальний, місити - місильний, свердлити - свердлильний.

Творення і вживання присвійних прикметників

Присвійні прикметники утворюються переважно від назв осіб, рідко -від назв тварин. Уживання суфіксів тут зумовлюється відміною іменника, від якого твориться прикметник.

1. Від іменників І відміни на означення осіб прикметники утворюються: а) за допомогою суфікса -ИН-; при цьому кінцеві твірної основи Г, К,

X чергуються із Ж, Ч, ІІІ: Ольга- Ольжин, Інга-Інжин, Марійка-Марійчин, Стеха - Стешин, свекруха - свекрушин; ' б) якщо твірна основа закінчується на й, то виступає суфікс -ЇН-: Надія -Надiiн, Зоя - Зоїн, Софія - Софіїн;

  1. Від іменника мати - материн.

  2. Від іменників II відміни на означення осіб прикметники утворюються:

а) за допомогою суфікса -ІВ-, -ОВ- від іменників твердої групи: Тарас - Тарасів, Тарасова; Стельмах - Стельмахів, Стельмахова; батько - батьків, батькова; командир - командирів, командирова;

б) за допомогою суфікса -ІВ-, -ЕВ- від іменників м'якої та мішаної груп: Василь - Василів, Васйлева; Чернйщ - Черншиів, Чернйшева; лікар - лікарів, лікарева; школяр - школярів, школярева.

  1. Присвійні прикметники, утворені від назв осіб, повністю зберігають особливості написання іменників, від яких утворені (лише чергується кінцевий К із Ч): Тодбська - Тодбсьчин, Тодбска - Тодбсчин, Прїська - Прісьчин, Параска - Парасчип, невістка - невістчин.

  2. Присвійніприкметники, утворені від назв тварин: птах - пташиний, соловей ~ солов'їний, горобець - горобиний, гороб'ячий; заэць - заячий, лис, лисиця - лисячий, вовк - вовчий, ведмідь - ведмежий, ведмедів; сорока -

сорочин.

6. Присвійні прикметники вживаються:

а) на позначення належності предмета людині: Шевченків “Кобзар”, Франкові сонети, материне слово; рідко - тварині: соловейків спів,

ластівчине гніздо;

б) у термінологічних словосполученнях (пишуться з малої літери): антонів вогонь, торічеллієва порожнеча, адамове яблуко;

в) у крилатих висловах (пишуться з малої літери): соломонове рішення, ахіллесова п'ята, гордіїв вузол, дамоклівмеч, крокодилячі сльози.

Частина присвійних прикметників уживається:

а) як географічні назви: Київ (місто Кия), Львів (місто Лева), Харків

('від Харко), Сватове, Маріїне;

б) як прізвища: Пономарів, Іванишин (від Іваниха).

Повні та короткі прикметники

За наявністю закінчення прикметники бувають:

1. Повні - із закінченнями: теплий, добра, славне, зелені, материна. Ці форми загальновживані для сучасної мови.

У народній творчості та в поезії існують також нестягнені повні прикметники: вірная (замість вірна), вечірнюю (замість вечірню), синєє ('замість синє-), молодії ('замість молоді).

2. Короткі - без закінчення. Можливі лише в Н. відмінку однини чоловічого роду: славен, молод, повен, зелен.

У сучасній українській мові вживаються лише в ролі присудків такі прикметники: варт, винен, годен, згоден, здоров, ласкав, певен, повинен, потрібен, рад (паралельно з повними). Інші вживаються в поезії та народній творчості: Ой зійди, зійди, ясен місяцю.

Тільки коротку форму мають присвійні прикметники на -ІВ, -ИН, -ЇН у Н. (З,) відмінку однини чоловічого роду (чий?): братів, лікарів, материн, Ларйсин, Маріїн.

Відмінювання прикметників

Прикметники мають форми роду і числа та змінюються за, відмінками. За характером закінчень прикметники поділяються на тверду та м'яку групи.

Тверда група (з основою на твердий приголосний у Н, відмінку однини)

ВІДМІНКИ

Однина

Множина

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н

рідн-ий дїд-ів

рїдн-е дідов-е

рідн-а дідов-а

рідині дідов-і

Р

рідн-ого-дідов-ого

рідн-ого дідов-ого

рідн-ої дідов-ої

рідн-их дідов-их

Д

рідкому дідов-ому

рідн-ому дідов'ОМу

рідн-ій дідов-ій

рідн-им дідов-им

3.

як у Н. або Р.

рїдн-е дідов-е

рідн-у дідов-у

як у Н. або Р.

рідн-ими

Ор

рідн-им дідов-им

рідн-им дідов-им

рідиною дідов-ою

дідов-ими

М

(на) рідн-ому ... дідов-ому

...рідн-ому ... дідов-ому

...рідн-ій ... дідов-ій

...рідн-их ... дідов-их

М'яка група (н або й)

Від-

Однина

Множина

мінки

Чоловічий рід

Середній рід

Жіночий рід

Н

сйн-ій безкраїй

син-? безкра-є

син-я безкра-я

СЦН-1

безкра-ї

Р

Сйнього безкрайого

синь-ого безкрай-ого

сйнь-ої безкрай-ої

син-іх безкра-їх

Д

сйнь-ому безкрай -ому

сйнь-ому v безкрай-ому

сйн-ій безкра-їй

син-ім безкра-їм

3.

яку Н. абоР.

син-є безкра-є

сйн-ю безкра-ю

якуН. або Р.

Ор.

сйн-ім безкра-їм

сйн-ім безкра-їм

сйнь-ою безкрай-ою

сйн-іми безкра-їми

М

(на) сйнь-ому ...безкрай-ому

... сйнь-ому ...безкрай-ому

...сйн-ій ...безкра-їй

... син-іх ...безкра-їх

Складні слова (прикметники) із компонентом -ЛИЦИЙ мають закінчення обох груп - і твердої, і М'якої.

Від-

Однина

Множина

Середній рід

Жіночий рід

Н.

білолйц-ий

білолйц-е

білолйц-я

білолйц-і

р.

білолиць-ого

білолиць-ого

білолйць-ої

білолйц-их

д.

білолйць-ому

білолйць-ому

білолйц-ій

білолйц-им

3.

як у Н. абоР.

білолйц-е

білолйц-ю

яку Н. або Р.

Ор.

білолйц-им

білолйц-им

білолйць-ою

білолйц-ими

м.

(на) білолйць-ому

...білолйць-ому

...білолйц-ій

...білолйц-их

У формах М. відмінка однини прикметники чоловічого та середнього роду мають паралельні закінчення -Ому, -ЇМ (-ЇМ'): на тепл-ому (тепл-ім), на батьков-ому (батьков-ім), на давнь-ому (давн-ім), на безкрай-ому (безкра-їм). Той чи інший варіант вибирається головним чином за вимогами ритму мовлення

36.