19.Уподібнення (асиміляція)

Асиміляція — часткове або повне уподібнення приголос­них звуків. Уподібнення може бути за дзвінкістю-глухістю, за твердістю-м'якістю, за способом творення тошо.

20. Спрощення у групах приголосних. Закріплення цього фонетичного явища на письмі.

Спрощення у групах приг. групи букв з д, т, к, л чи без них?

На письмі фіксується:

1. Випадання д, т у важких для вимови групах приг. ждн, здн, стн, стл: тиждень - тижня.

2. Випадання к у групах приг. скн, зкн: тріск - тріснути

3. Випадання л у групах приг слн: ремесло - ремісник.

Спрощення в групах приголосних

1. Групи приг стн, слн спрощуються на сн і сл на письмі і у вимові: честь-чесний. Винятк становлять: а) слова кістлявий, пестлявий, хвастливий, хвастнути, запястний, шістнадцять, шістдесят, шістсот;

б) прикметники, утворені від іменників іншомовного походженя на ст: контрастний;

2. Групи приг. Скн, зкн, шчк спрощуються на сн, зн, шк у вимові й на письмі: тиск - тиснути

3. у вимові й на письмі відбувається спрощення:

а) тиждень - тижня,

б) із коренем їзд: проїзний;

в) серце при формі сердець

г) чинця - род. відм. від чернець;

д) скатерка від скатерть.

4. Лише у вимові відбувається спрщення:

а) у групах приг. стц, стч: невістка - невістці;

б) у групах приг. стськ, нтськ, нтств: студент - студентський.

21. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі

-а(-я) вжив в випадках: 1. назви істот, уособлених предметів, явищ: лікаря, лиса; 2. назви міст, населених пунктів: Чернігова, Львова; 3. географічні назви з наголошеним закінченням або з суф –ов, -ев(-єв), -ин(-їн): Дніпра, Пирятина.; 4.назви мір, днів, місяців: сантиметра, вівторка, березня; 5. назви чітко окреслених предметів, зокрема будівель та їх частин: олівця, мотора(але: вокзалу, даху); 6. укр.-кі за походженням слова-терміни: чисельника, відмінника. 6. усі іменники середнього роду: знання, моря.

-у(-ю) вжив в випадках: 1. назви речовин, матеріалу: піску, ситцю; 2. збірні поняття, назви установ, абстрактних понять: колективу, театру, процесу; 3. назви явищ природи: граду, грому, холоду; 4. односкладові іменники: соку, року, меду, миру; 5. геогр. Назви, в яких наголос не падає на закінчення: Кавказу, Криму; 6. більшість префіксальних іменників (крім назв істот): вибору, накипу; 7. назви почуттів, процесів, станів, властивостей, ознак, загальних і абстрактних понять: гніву, галасу, процесу, сорту; 8. назви ігор і танців: баскетболу, вальсу,(але гопака, козака).

Перша відміна

Однина
	Тверда група	М’яка група
Н.	ф а брик- а	робітн и ц- я	над і - я
Р.	ф а брик- и	робітн и ц- і	над і - ї
Д.	ф а бриц- і	робітн и ц- і	над і - ї
Зн.	ф а брик- у	робітн и ц- ю	над і - ю
Ор.	ф а брик- ою	робітн и ц- ею	над і - єю
М.	...ф а бриц- і	...робітн и ц- і	...над і - ї
Кл.	ф а брик- о	робітн и ц- е	над і - є

Множина
	Тверда група	М’яка група
Н.	ф а брик- и	робітн и ц- і	над і - ї
Р.	ф а брик	робітн и ць	над і й
Д.	ф а брик- а м	робітн и ц- ям	над і - ям
Зн.	ф а брик -и	робітн и ць	над і - ї
Ор.	ф а брик- ами	робітн и ц- ями	над і - ями
М.	...ф а брик- ах	...робітн и ц- ях	...над і - ях
Кл.	ф а брик- и	робітн и ц- і	над і - ї

	Мішана група
	Однина	Множина
Н.	площ-а	площ-і
Р.	площ-і	площ
Д.	площ-і	площ-ам
Зн.	площ-у	площ-і
Ор.	площ-ею	площ-ами
М.	...площ-і	...площ-ах
Кл.	площ-е	площ-і