- •2. Поняття про стиль мови. Основні стильові різновиди української мови. Характерні ознаки офіційно – ділового стилю та його жанри. Мовні кліше і їх ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль: риси, сфера фукнціонування
- •4. Мовний етикет. Діловий протокол та етикет у сфері офіційно – ділового спілкування.
- •5. Поняття про справочинство, документ, реквізит, формуляр, бланк, штамп.
- •6. Діловий документ, його структурні ознаки. Класифікація офіційно – ділових документів.
- •7. Критерії і класифікації ділових документів.
- •8. Граматичні форми адресата в діловій мові. Позиція цього реквізиту в офіційно – ділових документах.
- •9. Документи з кадрових питань. Структурні ознаки автобіографії, резюме.
- •10. Букви г та ґ. Вживання м’якого знаку.
- •11. Багатозначні та однозначні слова. Слова – терміни.
- •13. Слова синоніми й пароніми в ділових док-тах.
- •14. Слова – омоніми.
- •15. Іншомовні слова в діловому мовленні
- •16. Уживання великої літери
- •17.Уживання великої букви в назвах державних посад, державних свят, державних установ, підрозділів.
- •18. Чергування ч системі голосних і приголосних
- •19.Уподібнення (асиміляція)
- •20. Спрощення у групах приголосних. Закріплення цього фонетичного явища на письмі.
- •21. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •Перша відміна
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •22. Відмінювання іменників 3-ї та 4-ої відміни. Третя відміна
- •Четверта відміна
- •23. Відмінювання українських прізвищ
- •24. Відмінювання прізвищ, імен по батькові, варіантність граматичних форм давального відмінка в діловій мові
- •25. Написання російських та інших слов’янських прізвищ укр. Мовою
- •26. Творення українських чіловічих та жіночих імен по батькові
- •29. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •30, 31 Правопис не
- •31. Правопис не з іменниками и частинами мови та прислівником.
- •32. Правопис префіксів і суфіксів
- •33 Правопис префіксів слова с -пре- -со- -де- над- -най- в оформленні офіційно діловому стилі.
- •34. Правопис прикметникових суфіксів і префіксів на означення найвищої міри ознаки.
- •35. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників і їх уживання в о.Д. Стилі.
- •37. Правопис прислівників в українській мові.
- •1. Р а з о м пишуться:
- •38. Правопис складних і складених прийменників
- •39. Складні та складноскорочені слова.
- •40. Правопис часток в укр..Мові. Особливості вживання часток у мові ділових док-тів.
- •42.,43Відмінювання і правопис числівників
- •44.Граматичні форми іменників із числівниками 2,3,4
- •45. Граматичні конструкції на позначення часу (дати) з прийменниками за, від, у діловій мові
- •47. Особливості творення і вживання дієслівних форм. Особливості уживання їх (особливо на –но, -то) у мові ділових док-тів.
- •48. Творення граматичних фор дієприкметника. Уживання їх у мові ділових документів.
- •49. Дієприслівник
- •50. Дієприслівниковий зворот
- •51.Дієслівні сполучення
- •52. Дієприкметниковий зворот у діловій мові. Пунктуація у конструкціях з дієприкметниковим зворотом
- •53. Займенник.Особливрсті вживання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •54. Правопис складних і складених прийменників
- •57. Правила чергування у-в, і-й в укр. Мові. Дотримання норм у діловому стилі.
- •58. Сполучник, типи, вживання
- •59.Тире між підметом і присудком
- •Тире між підметом і присудком
- •60.Просте ускладнене речення
- •61. Відокремлення додатків
- •62. Вставні і вставлені конструкції
- •63.Однорідні, відокремлені, пояснювальні члени речення
- •64. Особливості відмінювання іменників 1ої відміни Перша відміна
- •65. Прості і складні речення
42.,43Відмінювання і правопис числівників
У складних ч-х у кінці першої частини м'який знак не пишеться івона не змінюється (на позначення сотень - змінюється) п'ятнадцять - п'ятнадцятьом, шістдесят-шістдесяти, але: двісті- двохссот, шістсот- шестисот, дев'ятсот- дев'ятисот.
Порядкові числівники на - сотий, -тисячний, -мільйонний, - мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у Р.відмінку (крім сто і дев'яносто): трьохссотий, двохтисячний, п'ятдесятитисячний, п'ятнадцятимільйонний,трьохсотп'ятдесятимільярдний але: стотисячний, дев'яностомільонний).
На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикілометровий, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед частинами, що починаються з голосного: двохелементний, трохактний, чотирьохосьовий але: чотиривісний. Числівники п'ять, шість,сім і т.д. (крім сто і дев'яносто) на початку складних слів мають форму Р. відмінка: п'ятиденний, шістдесятирічний, семисоткілограмовий але: стодолароввий.
Це стосується і числівників два, три, чотири, якщо вони є частиною складного числівника: двадцятидвохрічний але дворічний, тридцятитрьохденний але триденний.
Якщо перша частина відчислівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс:53-мілйонний.
Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників: 6-й, 8-ї, 12-у, 15-го, 10-му, 80-х.
Якщо закінчення числівника позначається однією літерою, то до цифри дописується лише закінчення: перша-1-а. До римських цифр літери не дописуються.
Відмінювання числівників.
Відмінки Кількісні Порядкові
Н. скільки? Котрий?
Р. скількох? Котрого?
Д. Скільком? Котрому?
З. Скільки? Скількох? Котрий? Котрого?
Ор. Скількома? Котрим?
М. (на, у) скількох? …котрому?
Приклад:
Н. один п'ять у всіх відмінкх крім Н. маємо паралнльні форми. У всіх складних
Р. одного п'яти, п'ятьох числ. на -дцать,-десят - відмінюється тільки друга частина;
Д. одному п'яти, п’ятьом у числівниках одинадцять, чотирнадцять наголошується склад
З. Як у Н. чи Р. п'ять , п'ятьох -на- , але у З. Наголос на закінченні -ох.
Ор. одним п'ятьма, п'ятьома у числ. шість, сім, вісім, при відмінюванні відбувається чергу-
М. (на ,у) одному/ім. п'яти п'ятьох вання -і- з -е-,-о: шести семи, восьми.
Числівники сорок, дев'яносто, сто у всіх відмінках крім Н. і З., мають закінчення -а.
Н. двісті , шістсот; Р. двохсот, шестисот; Д. двомстам, шестистам; З. двісті, шістсот; Ор. двомастами, шістьмастами (шістьомастами); на/у двохстах, шестистах. (200,300,400,500,600,700,800,900,)
Н. |
двісті |
п’ятсот |
Р. |
двохсот |
п’ятисот |
Д. |
двомстам |
п’ятистам |
Зн. |
двісті |
п’ятсот |
Ор. |
двомастами |
п’ятьмастами, п’ятьомастами |
М. |
...двохстах |
...п’ятистах |
Неозначенно-кількісні числівники кіль(канадцять) відмінюються як числівник п'ять.
Відмінювання порядкових числ. (перший, друга), відм-ся як прикметники твердої групи але: третій, третя,третє, як м'якої.
У складних порядкових числівниках відмінюеться остання складова частина: тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмиий рік - тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.
Числові найменування - нуль, тисяча, мільййон, мільярд відмінюються як іменники : нуль- кінь, тисяча - курча, мільйон - медальйон, мільярд - кілограм.
Числівникові назви як: чверть, третина, половина відм-ся як відповідні іменники.
Числівники півтора(десятка),півтори, півтораста НЕ відмінюються.