- •2. Поняття про стиль мови. Основні стильові різновиди української мови. Характерні ознаки офіційно – ділового стилю та його жанри. Мовні кліше і їх ознаки.
- •3. Офіційно-діловий стиль: риси, сфера фукнціонування
- •4. Мовний етикет. Діловий протокол та етикет у сфері офіційно – ділового спілкування.
- •5. Поняття про справочинство, документ, реквізит, формуляр, бланк, штамп.
- •6. Діловий документ, його структурні ознаки. Класифікація офіційно – ділових документів.
- •7. Критерії і класифікації ділових документів.
- •8. Граматичні форми адресата в діловій мові. Позиція цього реквізиту в офіційно – ділових документах.
- •9. Документи з кадрових питань. Структурні ознаки автобіографії, резюме.
- •10. Букви г та ґ. Вживання м’якого знаку.
- •11. Багатозначні та однозначні слова. Слова – терміни.
- •13. Слова синоніми й пароніми в ділових док-тах.
- •14. Слова – омоніми.
- •15. Іншомовні слова в діловому мовленні
- •16. Уживання великої літери
- •17.Уживання великої букви в назвах державних посад, державних свят, державних установ, підрозділів.
- •18. Чергування ч системі голосних і приголосних
- •19.Уподібнення (асиміляція)
- •20. Спрощення у групах приголосних. Закріплення цього фонетичного явища на письмі.
- •21. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •Перша відміна
- •Друга відміна Тверда група
- •М’яка група
- •22. Відмінювання іменників 3-ї та 4-ої відміни. Третя відміна
- •Четверта відміна
- •23. Відмінювання українських прізвищ
- •24. Відмінювання прізвищ, імен по батькові, варіантність граматичних форм давального відмінка в діловій мові
- •25. Написання російських та інших слов’янських прізвищ укр. Мовою
- •26. Творення українських чіловічих та жіночих імен по батькові
- •29. Уживання закінчень -у(-ю), -а(-я) в іменниках іі відміни чоловічого роду в родовому відмінку. Найуживаніша лексика з указанного правила в офіційно-діловому стилі
- •30, 31 Правопис не
- •31. Правопис не з іменниками и частинами мови та прислівником.
- •32. Правопис префіксів і суфіксів
- •33 Правопис префіксів слова с -пре- -со- -де- над- -най- в оформленні офіційно діловому стилі.
- •34. Правопис прикметникових суфіксів і префіксів на означення найвищої міри ознаки.
- •35. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників і їх уживання в о.Д. Стилі.
- •37. Правопис прислівників в українській мові.
- •1. Р а з о м пишуться:
- •38. Правопис складних і складених прийменників
- •39. Складні та складноскорочені слова.
- •40. Правопис часток в укр..Мові. Особливості вживання часток у мові ділових док-тів.
- •42.,43Відмінювання і правопис числівників
- •44.Граматичні форми іменників із числівниками 2,3,4
- •45. Граматичні конструкції на позначення часу (дати) з прийменниками за, від, у діловій мові
- •47. Особливості творення і вживання дієслівних форм. Особливості уживання їх (особливо на –но, -то) у мові ділових док-тів.
- •48. Творення граматичних фор дієприкметника. Уживання їх у мові ділових документів.
- •49. Дієприслівник
- •50. Дієприслівниковий зворот
- •51.Дієслівні сполучення
- •52. Дієприкметниковий зворот у діловій мові. Пунктуація у конструкціях з дієприкметниковим зворотом
- •53. Займенник.Особливрсті вживання займенників в офіційно-діловому стилі.
- •54. Правопис складних і складених прийменників
- •57. Правила чергування у-в, і-й в укр. Мові. Дотримання норм у діловому стилі.
- •58. Сполучник, типи, вживання
- •59.Тире між підметом і присудком
- •Тире між підметом і присудком
- •60.Просте ускладнене речення
- •61. Відокремлення додатків
- •62. Вставні і вставлені конструкції
- •63.Однорідні, відокремлені, пояснювальні члени речення
- •64. Особливості відмінювання іменників 1ої відміни Перша відміна
- •65. Прості і складні речення
38. Правопис складних і складених прийменників
Прийменником наз.службова частина мови,яка уточнює граматичні значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні. За походженням вони є прості і похідні, за будовою прості,складні (з-за,з-поміж..) і складені(відповідно да, у зв’язку..). Разом: внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, попереду, попри. Посеред. Проміж, услід, щодо. Через дефіс: з-за, із-за, з-над, з-перед, з-під, із-під, з-поза, з-поміж, з-понад, з-попід, з-проміж, з-серед, з-посеред. Окремо: в напрямі до, в результаті, в силу, залежно від, згідно з, на шляху до, незалежно від, незважаючи на, поряд з, під кінець, під час, у зв’язку з, у відношенні до, у(в) разі, що ж до.
39. Складні та складноскорочені слова.
Прості – слова, утворені від однієї основи.
Складні – утворені від двох або більше основ:
за допомогою сполучних голосних О, Е (пароплавЮ працездатний);
без сполучних голосних (хліб-сіль, повсякденний, півлимона).
Сладні слова пишуться разом, коли:
утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного слова додаткові іншого можна поставити питання): новобудова, білосніжний.
Складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу: Північноокримський канал, Південнокитайське море.
Через дефіс пишуться слова, коли:
утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова можна з'єднувати сполучником і): робітничо-селянський, сніжно-білий, темно-зелений (але: жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий);
утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: білий-білий, один-однісінький, рано-вранці, більш-менш. Але повторення одного слова, але в разних відмінках пишеться окремо: кінець кінцем.
Розрізняють 2 види скорочення слів:
для зорового сприйняття - не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами (і т.д.; р-н; тов.) або повторенням початкових літер (тт., рр.) чи дробове написання (п/я, п/р). це нормативні скорочення.
для вживання в усній і писемній мові (абревіатури) – пишуться у суміжі великими і малми літерами, без крапок, мають граматичні форми (Ту – 104, КПІ). Зразки скорочень в ділових паперах: -назви док-тів ( РКК, ОРД, техплан, техдокументація), - назви посад , учених ступенів, звань (член-кор., проф., зав., заст.); - офіційні форми звертання (доб.,п.); - офіційні назви орг-цій, установ (агропром, фінвідділ, Укрземпроект); - скорочення, вживані в планово-облікових док-тах (промінвестбудбанк, накл.№).
Назви установ, закладів, орг-цій, утворені з частин слів, пишуться:
з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одинично (Укрпромбуд, Укрнафта, Укртелеком);
з малої літери, якщо вони є родовими назвами (міськрада, облвно, педінститут).
Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами (НЛО, АТС, ТЕЦ, ГЕС, РАУ), а також, якщо слова утворені від іншомовних словосполучень (ЮНЕСКО, НАТО). Коли такі іменники відмінюються, їх закінчення дописується малими буквами (ЗІЛом, ЛАЗи).
Складноскорочення від загальних назв, які вимовляються як звичайні слова (без вставних звуків), пишуться малими літерами (неп – під час непу). Такі слова відмінюються.