- •1 Державне право зарубіжних країн як наука та навчальна дисципліна
- •2 Система державного права в зарубіжних країнах
- •3 Норми та інститути в дпзк
- •12 Форма конституції
- •12. Форма конституции.
- •14 Порядок прийняття, зміни і відміни конституції
- •15 Прийняття конституції представницьким органом
- •16 Прийняття конституції виборним корпусом
- •17 Класифікація конституцій
- •19 Рівність прав, свобод і обов’язків
- •20. Историческое развитие прав и свобод. Поколение прав человека. Классификация прав и свобод.
- •21. Гарантии прав и свобод.
- •22 Поняття громадянства підданства. Проблема полігромадянства. Режим іноземців
- •23. Способи набуття громадянства ст.Ст.188-194
- •24. Втрата громадянства
- •25. Личные (гражданские) права, свободы и обязанности.
- •26. Политические права, свободы и обязанности.
- •27. Экономические, социальные и культурные права, свободы и обязанности.
- •28. Поняття політичних партій. Функції політичних партій.
- •29. Основні види політичних партій в зарубіжних країнах
- •30. Організаційна структура політичних партій
- •31 Партійні системи зарубіжних країн. Види партійних систем.
- •32. Форма правления зарубежных стран.
- •32. Форма правления зарубежных стран.
- •34. Республика – понятие и сущность. Признаки республиканской формы правления. Виды республик.
- •35. Формы государственного устройства зарубежных стран.
- •37. Федеративное устройство (федерализм). Основные признаки федеративного устройства.
- •40. Признаки и виды антидемократического режима.
- •43. Понятие и принципы избирательного права. Активное и пассивное избирательное право. Избирательные цензы. 44. Понятие и виды выборов.
- •45. Понятие избирательной системы. Мажоритарная и пропорциональная избирательные системы.
- •46 Поняття і види референдумів. Предмет референдуму. Формула референдуму. Народна законодавча ініціатива.
- •47. Возникновение и развитие парламента. Парламент и парламентаризм.
- •48. Структура парламента и организация его палат. Общая характеристика верхних палат в двухпалатных парламентах.
- •50. Компетенція парламентів і способи її закріплення
- •51 Правове становище комітетів парламенту.
- •52 Статус парламентарів.
- •53 Законодавчий процес і його стадії
- •54. Контроль парламенту за діяльністю урядів в парламентарних країнах.
- •56. Монарх.
- •57. Президент. Прав. Положение президента.
- •58. Способы избрания президента.
- •59. Повноваження, обов'язки і відповідальність президента.
- •61/62. Види урядів.
- •62. Состав представительств.
- •63/62. Порядок формування уряду і залежность його від форми правління.
- •64 Повноваження урядів
- •66.Початок конституційного розвитку в Пн Америці.
- •67 Конституція 1787р. Сша і її специфічні риси
- •68. Білль про права.
- •69. Політичні партії сша
- •70 Конгрес сша. Правове становище і повноваження палат. Посадові особи палат.
- •72. Президент сша: статус, порядок обрання, повноваження.
- •73. Американський федералізм.
- •74. Місцеве самоврядування в сша
- •75 Початоки конституційного розвитку Великобританії.
- •76. Конституція Великобританії. Її складові частини.
- •76. Політична система Великобританії
- •77 Роль монарха в управлінні країною. Королівська прерогатива.
- •78/80. Парламент Великобританії, його правове становище і структура.
- •79. Комітети Британського парламенту їх види та повноваження.
- •80. Порядок формирования палат парламента Великобритании.
- •81. Уряд і кабінет міністрів Великобританії.
- •82. Конституційний розвиток Франції
- •83. Президент Франції. Його повноваження і місце в системі державних органів.
- •84. Парламент Франції. Його структура, порядок формування і повноваження.
- •85. Уряд Франції. Рада міністрів. Кабінет міністрів.
- •86. Органи конституційного контролю Франції. Порядок формування і компетенції конституційної ради Франції.
- •88. Початки конституційного розвитку Німеччини.
- •89. Основний закон фрн.
- •90. Федерація фрн.
- •91. Федеральний парламент фрн.. Правове становище і повноваження палат. Законодавчий процес в фрн.
- •92. Федеральний уряд і Канцлер Німеччини.
- •93. Конституційний контроль в фрн.
- •94. Муніципальна система фрн.
- •95. Політична система Японії
- •96. Конституція Японії 1947.
- •97. Правове становище імператора Японії.
- •98. Парламент Японії, його структура. Способи прийняття законів.
- •99. Уряд Японії, його склад і порядок формування.
88. Початки конституційного розвитку Німеччини.
88. Почала конституційного розвитку Німеччини. Німеччина як єдина держава існує трохи бо ¬ леї 100 років. За цей час було прийнято три загальнонімецькі кон ¬ статиці. Прийняття кожної з них збігалося з переломними ця ¬ пами у житті країни. Перша конституція Німеччини була Даро ¬ вана імператором Вільгельмом 1в 1871 р. і юридично закріплювала об'єднання (країни, досягнуте, за словами Бісмарка, "желе ¬ зом і кров'ю" 1. 6 лютого 1919 Національні збори, обраний ¬ ве на основі загальних виборів і наділене установчими повноваженнями, прийнявши другу загальнонімецьку конституцію, яка увійшла в історію як Веймарська (за назвою міста, де засідали Національні збори). Це була одна з найбільш де ¬ мократічних конституцій свого часу. У ній містився об ¬ Ширн каталог прав і свобод; вперше в конституційній істо ¬ рії нового часу власність розглядалася не тільки як право, а й як обов'язок, передбачалася можливість її націоналізації за справедливу винагороду. Разом з тим конструкцію державної влади, закріплену Веймарської конституції, навряд чи можна вважати вдалою. Величезні повно ¬ мочія рейхспрезидента укупі з тривалим терміном повноважень (7 років), відсутність реальної противаги в особі парламенту (рейх ¬ стага), права якого за конституцією були серйозно урізані, в кінцевому рахунку зіграли фатальну роль у долі Веймарської рес ¬ публіки. Вони створили легальні можливості для приходу до вла ¬ сти фашистів, що привело до її загибелі. Розробка і прийняття Основного закону Після капітуляції Німеччини в 1945 р. вся повнота влади в країні перейшла в руки військових губернаторів у чотирьох окупації ¬ ційних зонах, на які була поділена Німеччина. Національна німецька адміністрація спочатку створювалася на кому ¬ ному, а потім на земельному рівні. Після проведення виборів в земельні парламенти (ландтаги) в 1946/47 ГТ. приймаються перші земельні конституції (наприклад, в Гессені в 1947 р.), що відображають прагнення до демократизації суспільно-політичних ¬ чеський життя, подолання нацистського минулого. Ця конституція проіснувала аж до падіння другий імперії в 1918 р. (перша - "Священна Римська імперія німецької нації" - припинила своє існування в 1806 р.). Початок "холодної війни", зростаюча конфронтація між СРСР і західними державами унеможливлювали відтворення єдиного німецької держави. У цих умовах західні дер ¬ жави прийняли рішення сприяти утворенню німецької держави на тих територіях, які перебували під їх ок ¬ купаціонним контролем. На Нараді західних окупаційних держав в Лондоні в лютому 1948 року був вироблений план созда ¬ ня німецької держави та визначено принципи, які повинні бути покладені в його основу. Цей документ, що отримав назву "лондонської рекомендації", був запропонований на рассмот ¬ ширення земельних урядів. Для обговорення цих рекомендацій ¬ цій і вироблення німецької позиції земельні уряди провели низку нарад, найбільш відоме з яких, відбутися ¬ явшееся в серпні 1948 року на острові Херрехімзее, отримало найменування "конституційного конвенту". У ньому взяли учас ¬ тя міністри юстиції всіх західнонімецьких земель, багато ¬ чисельні експерти в галузі конституційного права. Було при ¬ нято рішення створити спеціальний орган для вироблення проекту конституції західнонімецької держави. Таким органом став Парламентська рада, до складу якого увійшли депутати ландта ¬ гов всіх західнонімецьких земель пропорційно чисельності представлених у земельних парламентах політичних партій. До складу Ради увійшли 65 делегатів (крім того, в роботі навчаючи ¬ ствовали 5 представників від Західного Берліна з совещатель ¬ вим голосом): по 27 мандатів мали ХДС-ХСС (Християнсько-демократичний союз - Християнсько-соціальний союз) і СДПГ (Соціал- демократична партія Німеччини), 5 місць - ВДП (Сво ¬ бодня демократична партія), по 2 місця - партія Центру, Німецька партія, а також КПГ (Комуністична партія Гер ¬ манії). Головою Парламентського ради було обрано К. Аді ¬ Науер, лідер західнонімецької партії ХДС і майбутній канцлер ФРН. До роботи Парламентського ради, що проходила виключи ¬ тельно в комітетах, залучалися найбільші німецькі спе ¬ ців у галузі конституційного права. Підготовлені раз ¬ дели конституції прямували військовим губернаторам, які по суті стверджували їх. 8 травня 1949 Парламентський рад 53 голосами проти 12 ухвалив весь текст Основного закону. 12 травня його санкціонували військові губернатори, після чого він був переданий в ландтаги. Протягом тижня, з 16 по 22 травня 1949 р., ландтаги західнонімецьких земель схвалили текст конституції, за винятком ландтагу Баварії, яких 101 голосом проти 63 (при 9 утрималися) відхилив Основний закон. Тим не ме ¬ неї для прийняття конституції було досить схвалення біль ¬ шості земель. 23 травня текст Основного закону був опублікований і на наступний день набув чинності. Була створена Федеративна Республіка Німеччина. Згідно з Основним законом вона була від ¬ крита для приєднання інших німецьких земель.