94.Циклічність як загальна закономірність ринкової економіки.

Циклічність —це закономірний рух від однієї макроекономічної рівноваги в масштабі економіки в цілому до іншої.

Процес відтворення в дійсності далеко не завжди являє собою рівномірний, поступальний рух економічного зростання. У суспільному виробництві роки швидкого підйому змінюються періодами уповільненого руху, економічного спаду (кризи) та застою.

Тривалість циклу визначають від однієї кризи до наступної або від одного піку підйому до наступного.

Сучасна держава, як правило, має у своєму розпорядженні широкий спектр економічних інструментів для пом'якшення впливу циклічних коливань. Зокрема, з такою метою використовується гнучка система податків: підвищення або зниження податку на прибуток (на додану вартість), стимулює або, навпаки, стримує ділову активність у певних сферах діяльності. Державна кредитна політика (підвищення чи зниження процентної ставки) може підвищувати чи гальмувати інтерес до додаткових капіталовкладень. Ще одним інструментом державного впливу на економічний розвиток виступає бюджетна політика.

Види економічних циклів* річні або сезонні коливання ділової активності. * короткострокові економічні цикли - 3-3,5 роки (3-4 роки). * торгово-промислові цикли - 7-11 років. * великі економічні цикли або "довгі хвилі", тривалість яких становить 40-60 років.

95. Ціна і ціноутворення.

Ціна - сума грошей, що сплачується за одиницю товару, еквівалент обміну товару на гроші

За каналами руху товарів.

• Виробнича ціна. Складається з усіх витрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та реалізацією товарів, а також прибутку, що потрібний підприємству для розширення діяльності.

• Відпускна ціна виробника. До складу цієї ціни входять виробнича ціна підприємства, акцизний збір, цінові знижки та ПДВ виробничого підприємства.

• Оптово-посередницька ціна. Застосовують її підприємства-посередники у відносинах між виробниками та роздрібними торговельними підприємствами .

• Роздрібна ціна. За цією ціною роздрібні торговельні підприємства реалізують товари кінцевим споживачам.

За ступенем регулювання.

• Фіксовані ціни. Встановлюють, змінюють або відміняють їх державні органи.

• Регульовані ціни. Встановлюються державними органами або органами місцевого самоврядування і мають обмеження:

• Вільні, або договірні, ціни..

• Індикативні ціни. Плануються, рекомендуються та стимулюються державою. Їх застосовують при укладанні та виконанні зовнішньоекономічних угод на постачання товарів за кордон.

• Комісійні ціни. Встановлюються під впливом попиту та пропозиції, За територією дії.

• Ціни світові. Ціни міждержавні. Ціни державні. Ціни місцеві.

За ступенем монопольності.Монопольні ціни..Конкурентні ціни

За терміном дії.Ціни постійні. Ціни змінні.

За документальністю встановлення.

• Тверді ціни. Зазначаються в угоді купівлі-продажу і не підлягають змінам. Базисна ціна. Встановлюється при укладанні угоди між виробником та реалізатором і є початковою для визначення кінцевої ціни товару.

Плинні ціни. Встановлюються угодою партнерів залежно від умов біржових котирувань, рівня інфляції та інших чинників, що впливають на ціни.

Методи ціноутвор 1. Розрахунок ціни за методом «середні витрати плюс прибуток» Ц= СВ+П, 3. Установлення ціни на засаді суб’єктивної цінності 4. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції») 5. Установлення ціни на підставі результатів закритих торгів 6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» 7. Метод установлення ціни за місцем походження товару 8. Метод установлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку 9. Застосування методу встановлення зональних цін 10. Метод установлення ціни стосовно базисного пункту 11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку 12. За встановлення цін зі знижками