74. Структура ринку.

Ринок поділяється за такими критеріями:

• За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин. Той у свою чергу на Валютний ринок, Ринок праці (робочої сили), Ринок предметів споживання і послуг, ринок засобів вироб., ринок нерухомості, ринок науково-технічних розробок та інформації, Фінансовий ринок (капіталу, фондовий).

• За ступенем зрілості ринкових відносин. Той на розвинений; ринок, що формується; ринок з різним ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний).

• Відповідно до чинного законодавства. Той на легальний і нелегальний(тіньовий).

• За адміністративно-територіальною ознакою. Той на місцевий, національний(внутрішній), світовий.

Ринок предметів споживання і послуг призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Ринок засобів вироб. Спрямований на задоволення вироб. Потреб. Ринок нерухомості формується для торгівлі землею, об’єктами, що на ній збудовані, в тому числі житловими будинками. Ринок науково-технічних розробок та інформації включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи. Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) – це специфічна сфера економічних відносин, девідбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. Валютний ринок – це такий специфічний ринок, де предметом купівлі-продажу є різні нац. Валюти. Ринок праці(робочої сили) є однією з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі і означає надання прав кожній людині на вільний продаж своєї робочої сили за власним бажанням і вибором на засадах трудового найму.

Розвинений ринок – це система товарно-грошових відносин, які є визначальною формою зв’язку між суб’єктами господарської діяльності, покупцями і продавцями, що здійснюються на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції товаровиробників і споживачів. Ринок, що формується – перебуває у стадії становлення і тому, природно, не може бути розвиненим, зрілим. Ринок з різким ступенем обмеження конкуренції (монопольний, олігопольний). Монопольний – ринок на якому домінує 1 постачальник або продавець, головною ознакою олігополії є ситуація, коли на ринку товарів чи послуг панує мала к-сть господарських суб’єктів.

Нелегальний ринок – заборонений законом. Легальний – дозволений законом.

Місцевий ринок – розташований у певному місці, де здійснюється купівля-продаж різноманітних товарі і послуг. Національний(внутрішній) – є ринком конкретної країни, який інтегрує в собі всі ринки, Світовий ринок – це сукупність нац. Ринків, пов’язаних між собою стійкими, товарно-грошовими відносинами.

75. Сутність економ. Зростання.

Економічне зростання – це збільшення обсягів реального ВВП в одному періоді порівняно з іншим. Сутність економічного зростання полягає у розширеному відтворенні тих самих товарів і послуг з використанням незмінної технології.

Економічне зростання є більш вузьким за змістом порівняно з економічним розвитком, адже розвиток економіки створює передумови для збільшення обсягів виробництва на якісно новій основі. Можна сказати, що економічне зростання становить зміст розвитку, є його складовою частиною. Якщо економічне зростання відбиває суто кількісні зміни в економіці, то економічний розвиток – це якісне економічне зростання.

Основним показником, що вимірює і економічне зростання, і економічний розвиток, є реальний ВВП. Однак, тільки кількісний вимір цього показника не дає можливості з’ясувати, чи відбувається економічне зростання, чи – економічний розвиток.

Крім реального ВВП для вимірювання економічного зростання і економічного розвитку прийнятним є і показник реального ВВП на душу населення.

Переважно економічне зростання розглядають та користуються як суттєвою складовою економічного розвитку.

Кінцева мета економічного зростання – збільшення споживання.

Економічне зростання класифікують за темпами і за типами.За темпами розрізняють високі і низькі. Світовий досвід свідчить, що нормальними темпами економічного зростання є річні темпи на рівні 3-5%.

Класифікація за типами розрізняє екстенсивне (збільшення обсягів виробництва досягається за рахунок використання більшої кількості виробничих ресурсів, тобто середня продуктивність праці в суспільстві не змінюється) та інтенсивне (приріст виробництва забезпечується за рахунок застосування більш досконалих факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення їхньої продуктивності) економічне зростання.

У дійсності важко розмежувати один тип економічного зростання від іншого. В реальному процесі розширеного відтворення вони співіснують, поєднуються. Тому можна говорити про переважно інтенсивний тип або екстенсивний тип.