87.Форми організації виробництва.

Форми організації суспільного виробництва поділяються на 2 форми.

1Натуральне господарство, основні риси:

• Замкнутість економ. Діяльності. Кожна госп. одиниця відокремлена від інших, спирається на власні виробничі та природні ресурси, забезпечує себе всім необхідним для життя, тобто є самодостатньою.

• Ґрунтується на ручній праці, примітивних засобів вироб. та найпростішій організації праці.

• Відсутність обміну. Продукція розприділяється між учасниками господарства.

Натуральне виробництво - це така форма господарювання, за якої продукти праці призначаються для задоволення власних потреб безпосередніх виробників життєвих благ, тобто для внутрігосподарського споживання.

2Товарне виробництво - це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку. При цьому продукти праці, якими вони обмінюються, стають товарами.

Товарне виробництво складалося протягом тривалого часу та існує вже біля 7 тис. років. Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці та спеціалізація, які призводять до спеціалізації виробників на виготовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяльності. В історії виділяють три, так звані, великі поділи праці: 1)відділення землеробства і скотарства; 2) виділення ремесел; 3) виділення торгівлі, як спеціальної форми діяльності.

88.Форми підприємств залежно від їх розмірів.

Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органоммісцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Малі підприємства у різних країнах світу класифікують за різними критеріями. Згідно з діючим законодавством до малих віднесено підприємства з к-стю зайнятих 15-200 чол. Залежно від галузі або виду діяльності. Малі підприємства є провідним сектором економіки, основою дрібнуватого виробництва; характеризуються високою мобільністю; формують основу середнього класу; стримують монополізм. МП визначають темпи економ. Розвитку; структуру та якісну характеристику створеного суспільного продукту. МП забезпечують структурну перебудову економіки; швидку окупність витрат; свободу ринкового вибору; додаткові робочі місця; реалізацію інновацій.

Середні підприємства – здійснюють виробництво невеликої, але стійкої номенклатури виробів у значних кількостях. Це надає їм певних переваг як перед малими , так і перед великими підприємствам.

Великі підприємства – виготовляють масову продукцію стабільного асортименту. Це значно зменшує витрати на вироб. Такої продукції, дає змогу знижувати ціни на неї та робити її доступною для масового споживача.

89.Форми підприємств залежно від форм власності.

Підприє́мство — самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органоммісцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Одноосібне володіння - підприємство, в якому майно належить одному суб’єкту, що самостійно веде справу, отримує весь доход і несе відповідальність за ризик від бізнесу.

Партнерство, або товариство – форма організації бізнесу, що засновується на об’єднані (пайовому, дольовому) майна різних власників. Розрізняють такі види партнерства: повне товариство(товариство з необмеженою відповідальністю);товариство з обмеженою відповідальністю; змішане (командитне) товариство.

повне товариство, його учасники несуть відповідальність за роботу фірми в розмірах як свого внеску, так і своїх особистих коштів. У товариствах з обмеженою відповідальністю майнова відповідальність партнерів не перевищує суми, яку вони внесли при створені товариства. Змішане товариство об’єднує частину своїх членів за принципом повної (необмеженої) відповідальності (дійсні члени), а частину – за принципом обмеженої відповідальності, майнова відповідальність яких поширюється лише на внесок, зроблений учасником у капітал виробництва.

Корпорація – є юридичною особою, що утворюється об’єднанням на пайових засадах засобів свої членів і належить до товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки кожен акціонер відповідає за свої зобов’язання лише власним капіталом.

Державні підприємства – засновані на державній власності, яка має 2 рівні: загальнодержавний і комунальний. Відповідно функціонують і 2види підприємств.

90.Формування економічних основ постіндустріальної цивілізації.

Постіндустріальне суспільство — це нова, найрозвинутіша стадія людської цивілізації, початок якій поклала науково-тех­нічна революція, що розгорнулася у другій половині XX ст. і поступово переросла в сучасну інформаційно-інтелектуальну революцію

У постіндустріальному суспільстві домінують на­ука, принципово нові види техніки і технологій, інформатика, комп'ютеризація, автоматизація і роботизація всіх сфер еконо­міки й управління.

Для постіндустріального суспільства характерним є, також поглиблення міжнародного поділу праці, посилення взаємо­зв'язків та взаємодії національних економік.

Значного розвитку набуває світовий ринок товарів, капіталів, робочої сили, поси­люється роль загальнолюдських інтересів та цінностей.

Розглядаючи елементи постіндустріальної цивілізації, слід звернути увагу, по-перше, на розвиток нової технологічної структури виробництва, яка забезпечувала б його комплексну автоматизацію.

По-друге, з розвитком нових технологічних систем формується новий тип суб'єкта праці.

. Домінуючим типом такої праці є інтелек-туальна, творча праця

По-третєзменшення частки працюючого населення у промисловості й сільськогосподарському виробництві та всебічний розвиток сфери послуг

то постіндустріальний розвиток характеризується орі-єнтацією виробничого процесу на задоволення індивідуальних пот-реб споживача, дестандартизацію, виробництво продукції малими серіями.