24. Єдність і суперечності в системі інтересів суспільства

Суперечність (в т.ч. економічна) - це джерело саморуху і є процесом взаємодії протилежних сторін і тенденцій у предметах, явищах і процесах, формою зв'язків між цими сторонами.

Рушійними силами економічного розвитку є насамперед суперечності економічної системи.

Найважливішою силою економічного прогресу в межах суспільного способу виробництва є суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами

В цілому економічні суперечності виступають як суперечності між економічними інтересами: державними (суспільними) і колективними (груповими); державними (суспільними) і індивідуальними (особистими); колективними (груповими) і індивідуальними (особистими); між інтересами різних підприємств і організацій; між інтересами окремих осіб. Окремо виділяють суперечність інтересів власників капіталу (роботодавців) і власників робочої сили (людей найманої праці).

. Єднiсть iнтересiв досягається у процесi їхньої взаемодiї та взаємореалiзацiї.

Шляхи лоєднання економiчнах iнтересiв: — субординоване пiдпорядкування одних економiчних iнтересiв iншим

координоване узгодження рiзнобiчних iнтересiв усiх економiчних суб’єктiв

У сучаснiй ринковiй економiцi домiнує особистий iнтерес споживача Суспiльство приходить до розуміння,що не субординація, а координація інтересів є найефекнивнішим засобом їхнього узгодження та реалізації.[

Оскільки людина є безпосереднім субєктом економічних відносин носієм інтересів, то визначальну суперечність необхідно шукати в ній: між її потребами і дієздатністю .

Економічні суперечності в перехідного періоду :суперечності, зумовлені дією економічних відносин попередньої системи господарювання .Економічні суперечності, що виникли в період реформ . Гіпотетичні економічні суперечності, виникнення яких зумовленно в процесі подальших перетворень.

25. Зайнятість і безробіття

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшим, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення. В україні на 2011р – 9,1%бе

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту.

Панельне безробіття ): Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття..

Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

час є кейнсіанська теорія безробіття. Згідно з якою його причиною є недостатній сукупний попит на товари

Безробіття зумовлене комплексом причин: структурними змінами в економіці; нерівномірністю розвитку продуктивних сил у народному господарстві, в окремих регіонах; постійним прогресом техніки, особливо його революційної форми - НТР; пошуком працівниками нових робочих місць, де вища заробітна плата, змістовніша робота;диспропорційністю розвитку економіки;обмеженістю попиту на товари і послуги тощо

наслідків безробіття можна віднести: зменшення рівня життя; поява невпевненості в майбутньому; морально-психологічної травми (зайва людина); виникнення почуття власної неповноцінності; зниження кваліфікації працівників; ріст злочинності та ін.

Зайнятість – сукупність економічних, правових, соціальних, національних та інших відносин, пов‘язаних із забезпеченнямпрацездатних індивидів робочими місцямита їхньою діяльністю з метою одержання доходу.

   Повна зайнятiсть населення — це така зайнятiсть за якої пропозицiя робочої сили повнiстю покривається попитом з боку суспiльного виробництва

   Глобальна зайнятiсть — це врахування вcix видiв корисної дiяльностi як у суспiльному виробництвi так i поза ним.

примусової зайнятості були колишні соціалістичні країни, в яких конституційно було закріплено не тільки право, а й обов’язок трудитись. Кожен працездатний громадянин мусів працювати з ранньої юності до пенсійного віку.

   Добровільна незайнятість не може бути підставою притягнення громадян до адміністративної, карної та іншої відповідальності. Але тим, хто готовий трудитись і вишукує можливості для цього, держава повинна надати відповідну роботу.

   За характером діяльності зайнятiсть може бути такою: - робота на пiдприємствах, в органiзацiях, установах, фiрмах вcix форм власностi i господарювання;- робота за кордоном i на спiльних пiдприємствах;- виконання державних i громадських обов’язкiв;- служба в законних вiйськових формуваннях;- навчання в денних навчальних закладах;- ведення домогосподарства i пiдсобного господарства;- виховання дiтей в сім’ї;- догляд за хворими, iнвалiдами та людьми похилого вiкy;- iншi види дiяльностi, якi встановленi законом.    За галузевою належнiстю зайнятiсть може бути:- у сферi матерiального виробництва;- у сферi нематерiального виробництва i обслуговування;

   За формами власностi зайнятi:- у державному секторi;- в акцiонованiй колективнiй власності;- в приватнiй власностi

За територіальною ознакою: - зайняті в окремих регіонах, економічних районах, адміністративно-господарських одиницях

   повна зайнятість – це зайнятість протягом повного робочого дня (тижня, сезону, року), яка приносить дохід в нормальних для конкретного регіону розмірах;    неповна зайнятість – це зайнятість певної особи або протягом неповного робочого часу, або з неповною оплатою, або з неповною ефективністю.    За статусом діяльності:    первинна зайнятiсть — це зайнятість за основним мiсцем роботи, тобто там, де знаходиться трудова книжка особи;    вторинна зайнятiсть — це зайнятiсть додаткова, на iншому пiдприємствi або нерегламентована.    За характером організації робочих місць та робочого часу:    стандартна зайнятість, яка характеризується роботою у виробничому приміщенні роботодавця; стандартним навантаженням протягом дня, тижня, року; наявністю стабільного робочого місця;    нестандартна зайнятість не відповідає стандартним типовим правилам і потребує спеціального правового регулювання.    За стабільністю трудової діяльності:    постійна зайнятість, яка відзначається відносною стабільністю місця роботи;    тимчасова зайнятість, яка пов’язана з тимчасовим, епізодичним або сезонним характером роботи.    За формами правового регулювання:    нелегальна зайнятість (тіньовий ринок праці) – діяльність громадян не регламентується жодними державними документами;    легальна зайнятість забезпечення місцем роботи відповідно до нормативно-правових норм про працю