53. Особливості аграрної та індустріальної цивілізації

Цивілізація-історично конкретний етап суспільства який характеризуеться досягнутим рівнем продуктивних сил,особливою фомою виробництва, відповідною духовною культурою людей.

Індустріальна цивілізація визначається як цивілізація, що склалася в новий час.

Домінуючим видом виробництва виступає промислове виробництво, інтенсивно використовується машинна праця, за типом власності переважає промислова власність.

Становлення індустріальної цивілізації економічною теорією пов’язується з:  промисловим переворотом (перехід від мануфактури до великого машинного виробництва), процесом індустріалізації на основі суспільства і суспільного життя,  процесом нагромадження капіталу

Індустріальна цивілізація продемонструвала небачені темпи економічного зростання та залучення до виробництва величезної маси ресурсів. Внаслідок цього нині дедалі виразніше проявляються обриси пост-індустріальної , ноосферно-космічної цивілізації. безмежна та безконтрольна утилізація речовини природи, домінування технократичних підходів у соціально-економічного розвитку призвели до глибокої кризи індустріальної моделі розвитку.

 Аграрна цивілізація за своєю тривалістю охоплює найбільший період, початок якого поклала неолітична (аграрна) революція (4-3 тис. До нашої ери), що онаменувала перехід від привласнюючого до вирбляючого (відтворюючого) господарства. Теретичне відображення вона знайшла у вченні фізіократів та меркантелистів. У цей час аграрна економіка становила ядро цивілізації. У сільскому господарстві було зайняте майже все населення як античних (приклад: вилечезні латифундії Римської імперії), так і середньовічних держав. Ремісництво та торгівля займали відносно невелике місце у “ВВП” країн аграрної цивілізації.

ознаками аграрної цивілізації є : Земля –провідний тип власностіНерозвиненість засобів виробництва, Здебільшого наявність ручної праці,   Низька мобільність робочої сили (намагання будь-якими заходами закріпити робітників на землі, на якій вони працювали – рабство, кріпатство, феодальна влада),  Особливо в ранні часи - невеликий процент найманої праці ( працівники разом із засобами виробництва належать володарю землі).  Натуральний тип господарства.

53. Особливості розвитку інфляційного процесу

Інфляція   — тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.

Види.Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стри­мується.

Прихована інфляція — це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення — з іншого.

Повзуча інфляція — інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік)..

Галопуюча інфляція — інфляція, коли ціни зростають швидко — на 10—100 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до

інвестицій, стримується процес суспіль­ного нагромадження, поширюється відплив капіталу з вироб­ничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економіч­ної рівноваги.

Гіперінфляція — інфляція, коли ціни зростають астроно­мічно — на 1—2 % щодня або сягають 1000 % і більше на рік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Збалансована інфляція — інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція — інфляція, коли співвідношен­ня цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція — зазвичай помірна інфляція, яку мож­на спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є пря­мим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стриб­ком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очі­кувань суспільного попиту населення на споживчі товари, то­варовиробників — на сировину та засоби виробництва.

Типи.Інфляція попиту — це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. - коли грошові доходи населення і фірм зростають швидше, ніж реальний обсяг товарів і послуг.

Інфляція пропозиції (витрат) — це зростання цін внаслі­док підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної про­позиції.

Інфляція є одним із найтяжчих проявів макроекономічної нестабільності. Особливо негативно відбивається інфляція на всіх сторонах соціально-економічного життя в Україні, що є порушенням процесу суспільного відтворення внаслідок перенасичення сфери обігу грошовими знаками понад реальні потреби господарського комплексу та їх знецінення.

Раніше в укр. Не вироблялось достатньої к-сті предметів споживання.був товарний голод. В укр. Не було єдиної нац. Валюти . Україна спеціалізувалась на виробництві зброї у видобувничій галузі.

55.особливості становлення ринкових відносин в укр.

Ринкові відносини — це відносини і зв’язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів

Ринкові відосини формуються з еволюцією. В укр. Була моновласністть. Щоб сформувати ринок потрібно: економічна відокремленість товаровиробника, ринок передбачає відтворення ринкової інфраструктури, треба створити умови для розвитку товарогрош відносин, захист права вланика(можливість виходити на світовий ринок), треба було створити свою грош одиницю, потрібно було створити адекватні закони.

Модель еволюційного переходу до ринку ґрунтується на поетапному і поступовому впровадженню ринкових відносин. Вона відзначається значною тривалістю (10-15 років) і поступовістю змін.

Модель "шокової терапії" передбачає одночасне і швидке введення усіх атрибутів ринку, стрімкий перехід від неринкових до ринкових відносин.

Модель жорсткого регулювання переходу до ринку ґрунтується на державному регулюванні цін, на найважливіші товари і доходи населення.