59.Поняття ринку, функції ринку.

Упродовж тривалого часу ринок визначали як місце, де здійснюється купівля або продаж товарів

Ринок — це сфера обміну, який здійснюється за законами товарного виробництва та обігу Проте коли йдеться про ринок як сферу обміну, слід мати на увазі, що обмін може відбуватися й у неринковій формі (наприклад, бартер), тому поняття ринку передбачає, що обмін товарів здійснюється за суспільною оцінкою, яка відображується у ціні. Інакше кажучи, ринок виконує роль механізму, за допомогою якого досягається рівновага политу і пропозиції,

відбувається координація різноманітної діяльності людей через систему цін. Ринок вирішує три основні економічні завдання: що, як і для кого виробляти.

Отже, ринок забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням.

На ринку кількість товарів, які хочуть придбати покупці, має дорівнювати кількості товарів, які пропонують продавці. За таких умов ціни встановлюються на рівні попиту і пропозиції, що й зумовлює рівновагу.

Найефективніше ринки функціонують в умовах чистої конкуренції, до яких належать: необмежена кількість учасників ринку, вільний доступ до ринку і вільний вихід із нього.

Функції ринку

Регулююча функція ринку передбачає постійність зв'язків між різними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлення пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення.

Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найраціональніше використовує чинники виробництва для отримання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації та стимулювання праці, управління.

Ринок робить економіку одним цілим, розвиваючи систему горизонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), зокрема зовнішньоекономічних. У цьому виявляється його інтегруюча функцій. Розподільча функція

60.Поняття циклу. Середні і довгі цикли.

Циклічність — це об’єктивна форма розвитку національної економіки і світового господарства як єдиного цілого

Фази цикл. Запропонував маркс

Криза — це різке порушення існуючої рівноваги внаслідок диспропорцій, що зростають.

Депресія — це фаза циклу, яка виявляється в застої виробництва.

Пожвавлення

Підприємці намагаються відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції в нову, продуктивнішу техніку,

Піднесення (зростання) — це така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами.

Особлива роль у розробці теорії довгих хвиль належить. Кондратьєву(аналіз економічного розвитку Великобританії, Франції та США за період 100—150 років.)цикли у 50—60 років.є дві фази розвитку, — Висхідна фаза довгого циклу — це період довгочасного піднесення науково-технічного та економічного розвитку суспільства, який триває від 25 до 30 років. У даний період не виключені й циклічні економічні кризи, які розвиваються зазвичай на рівні довготривалого загального піднесення кон’юнктури.Спадаюча фаза довгого циклу — період зміни базисних техніко-технологічних засад виробничої системи. Такий період триває 20—25 років і для нього характерні перебудовчі процеси економічної структури, адекватної технологічному оновленню.

Щодо нашої країни, то її економіка протягом 90-х років перебувала і перебуває в глибокій економічній кризі, яка не є ні циклічною, ні довгохвильовою

Середні цикли повторюються з періодичністю 8—10 ро­ків, причи­ну яких вчені пов'язували з періодичністю оновлення основ­ного капіталу.

До середніх хвиль відносять так звані будівельні цикли Саймона Кузнеця ,який пов'язував циклічні коливання з пе­ріодичним оновленням житла та деяких типів виробни­чих споруд і визначав їхню тривалість (періодичність) у 15—20 років. Середні цикли ще назива­ють промисловими. Промисловий (економічний) цикл є найгострішою фор­мою прояву властивих ринковій (капіталістичній) економіці суперечностей і водночас досить жорстким, але дієвим спо­собом вирішення їх.

Матеріальною основою промислового циклу, згідно з марксистською теорією, є періодичне оновлення основного капіталу.