11.Церковне життя на українських землях у хуі ст. Брестська унія та її історичні наслідки.

Католицька церква в ці часи намагалася утвердити католицизм в українських землях, її мета - приєднання православної національної церк­ви до католицької з обов'язковим визнанням верховенства римського папи і католицьких догматів єдино істинними. Йшлося не про об'єднання на рів­них засадах, а про приєднання східної православної християнської церкви до католицької західної,

Ватикан вирішив створити нову, уніатську церкву, за допомогою якої можна було б православних навернути до католицизму, зберігаючи обряди православ'я, але визнаючи верховенство Ватикану і приймаючи догмати католицизму про непогрішимість і божественність папи римського.

Вже 1590 р. у Бельську відбулася нарада, на якій було порушено питання про прийняття унії. У 1591 р. єпископи подали королю заяву про готовність укласти унію. Сигізмунд III 18 травня 1592 р. таємно відповів згодою В 1594 р. до них пристали мит­рополит М. Рогоза та володимирський, берестейський і перемишльський єпископи І.Потій, К.Терлецький і Г.Балабан.

23 грудня 1595 р. Терлецький і Потій у присутності папи Клемента VIII проголосили унію. Потім почалася підготовка уніатського собору. Все це викликало обурення серед значної частини православних, особливо серед козацтва. У жовтні 1596 р. у Бресті зібрався церковний собор для обгово­рення питання про унію. Від самого початку він поділився на два собори. В уніатському брали участь митрополит М.Рогоза, 5 єпископів, 3 архімандри­ти, 3 католицькі єпископи й чимало шляхти. 8 жовтня 1596 р. під тиском представників короля вони підписали угоду про унію, що й було затвер­джено Сигізмундом III.

Після прийняття унії 1596 р. почалася відкрита експансія католицизму проти українського народу, його духовності, історії та культури. Прибічники унії з православного духовенства почали впроваджувати її силою. Уніати силою захоплювали великі монастирі та парафіяльні церкви, деякі розоряли; ловили й мучили священиків, розганяли народ, який збирався на молитву за містом у наметах.

Все це привело до активізації виступів українського населення проти унії. В 1620 р. спалахнуло повстання православних міщан Луцька, яким мі­сцеві власті заборонили будувати церкву і школу. 1 1625 р. селяни відмо­вилися виконувати повинності на користь ченців Дерманського монастиря, які прийняли унію. Закінчився поразкою виступ міщан Острога 1638 р. про­ти закриття православних храмів.

На початку 30-х років XVII Ст. польська влада змушена була видати «Статті для заспокоєння руського народу», які узаконювали діяльність православної церкви. Проте наступ католицизму та уніатства в Україні тривав.

12.Розвиток української культури у хіу-хуі ст.

Розвиток укр. культури з поч. 14 ст відбувався досить у досить важких історичних умовах:1)монгол-тат навала,2)експансія Польщі та Литви3)Переходу укр тер. До влади Польщі. Литви та Угорщини.Молдови.

Українську культуру в цю добу можна поділити на 2 періоди:1)Литовсько-руський(коли Литва перебуваючи на нижчому від Русі_України культурному рівні увібрала в себе все найкраще з нових земель.)2)польсько-литовський.Тяжкий іноземний гніт і спустошливі війни гальмують культурний розвиток.Проте у цих складних умовах культура українського народу розвивалася.

Архітектура.Архітектурні стилі цього часу історики поділяють на дві групи:стилі обор споруд та церков.Постійні військ дії які відб на теренах Укр. сприяли появі великої кількості замків та фортець. Тому у фортифікаційному будівництві на зміну дерев*яним прийшли потужні мури ,велика кількість башт.Прикладом є замки зведені в місті Білгороді та Луцьку. Починаючи з 15 ст вплив на укр. культуру мав ренесанс,який розпочався в україні дещо пізніше ніж в італії.

Ремесла.Високо цінували продукції робітників які виробляли вироби з металу.У києві, львові Житомирі працювало багато ювелірів.У 14 ст. з*являються перші цехові організації що об*єднували групи ремісників за фаховими ознаками.Після встановлення польського панування ремісники українці були недопущеними до цехів, зазнали усіляких утисків.

Живопис.укр живописці були популярні серед литовських та польських феодалів, навіть польський король ягайло запросив їх розмалювати собор у Сандомері, костьоли під краковом, спальню у королівському паліці та ін. Роботи укр. живописців мали великий успіх що за малювання костьолів у краківських та сандомирських землях Українцям надано особливі привілеї.Також відомим було мистецтво іконопису.наприклад-Юрій змієборець, св..миКОЛА, БОГОМАТІР З ДИТИНОЮ.

Освіта.Українські школи надалі існували при церквах, монастирях, маєтках феодалів.Учителями як правило були дяки які вчили грамоти, молитов, церковного співу. Винятком були окремі можновладці які учили своїх дітей в школах польщі німеччини чехії.В 14 на поч. 15 в україні вищих навч закладів не було. Є багато відомих українців які здобули європ визнання такі як Ю.Дрогобич, П.Русин.

Література,фольклор. Важлива роль належала літописам вони подавали цікаві факти з історії україни та білорусії.Особливу увагу заслуговують істор пісні, думи, що оспівують подвиги укр. нар у боротьбі з ворогами: «Самійло Кішка», «Байда.»