28.Участь українських козаків у рос-тур. Війнах 2 пол. 18ст. Приєднання пд.Укр. Земель до Росії.

Російсько-турецька війна 1787—1792 була викликана прагненнями Туреччини, яку підтримували Великобританією, Прусією та Францією, повернути Крим і не допустити посилення російського впливу у Закавказзі та на Півдні України. Російська імперія, спираючись на союз з Австрією, прагнула міцно утвердитися у Північному Причорномор'ї і розширити свої володіння на Кавказі. У грудні 1787 року українські козаки перейшли з Прогноїв до Васильківського урочища в гирлі Дніпра, де заклали військовий кіш (Васильківську Січ). На військовій раді кошовим отаманом було обрано Сидора Білого, суддею - Антона Головатого, обрали старшину з 38 курінних отаманів «як одвіку водилося у Запорозькому Військові».

Взяття Хаджибея здійснили шість полків козаків-чорноморців (три полки кавалерії та три піхоти загальною кількістю 3000 вояків) під командуванням отамана Захара Чепіги та загальним керівництвом І. де Рібаса (Дерібаса), з одночасним штурмом морського десанту флотилії під командуванням Антона Головатого. 14 вересня 1789 р. козаки оволоділи Хаджибейською фортецею.

11 грудня 1790 року десант флотилії Головатого розпочав новий штурм. 100 козацьких суден атакували Ізмаїл з боку Дунаю і під градом ядер і картечі висадили козаків для штурму фортеці. Козаки першими увійшли у фортецю. Після цього надійшла допомога від гренадерів Кутузова військ Суворова. В бою за Ізмаїл чорноморські козаки А.Головатого взяли 26 турецьких знамен, десятки гармат, багато зброї і амуніції. За взяття Ізмаїла Антон Головатий був нагороджений хрестом Святого Георгія а козаки срібною медаллю „За отменную храбрость при взятии Измаила декабря 11 дня 1790”. Таким чином, саме дії флотилії козацького «адмірала» А. Головатого відкрили шлях до Ізмаїлу з боку Дунаю, та вишірили питання взяття фортеці. Суворов особисто відзначав у рапорті Потьомкіну «полковника і кавалера Головатого, який відмінною хоробрістю, працею і постійним старанням не тільки війську своєму подавав приклад, але й сам діяв безстрашно».

У червні 1791 р. російські війська під командуванням Рєпніна перейшли через Дунай і завдали турецькій армії поразки при Бабадазі та Мачині. На Кавказі російські війська захопили Анапу.

Перемога у Мачина, 28 червня 1791 року, змусила турецького визиря розпочати мирні перемовини, які всіляко затягувались. Розгром Ушаковим турецького флоту при Каліакрії 31 липня (11 серпня) прискорив підписання Ясського мирного договору 1791, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, а також підтверджено приєднання Криму. Бессарабія (в тому числі здобутий Ізмаїл) та придунайський край залишались в Оттоманської імперії.

29.Розвиток Укр. Культури у 18 ст. Поч. Укр. Нац. Відродження.

У результаті росіянізації укр. культур апочала втрачати свою самобутність. Та все ж у 18 ст спостерігалося її піднесення проте розвиток культури гальмувався феодально кріпосницькою системою, нац. Гнітом що посилювався на укр. землях. Наші земляки багато зробили для розвитку рос освіти.У більшості навч закладах більшість викладачів мало укр. походження:у 1701-62 роках у слов*яно-греко-латинській академії в москві працювало 95 викладачів Києво-могилянки.

У цей період високого рівня досягла початкова освіта,вона складалася з шиферних, полковних та гарнізонних шкіл.у 1701 році києво –мог отримала від Петра І статус академії.Тут навчався видатний вчений Михайло Ломоносов.

Після києво-мог академії другим по значенню був заснований у 1722р Харківський колегіум.Його викладачами були:Сковорода,Калиновський, композитор А.Ведель,архітектор П.Ярославський.Важливим були діяльність колегіумів у Чернігові та Переяславі, на заході виділявся «Студіум Рутенум».

Розвивалося в україні книгодрукування. Основними центрами були Києво-Печерські лаври, Чернігівського та Почаївського монастирів.У 1773 р Антоній Піллер відкрив у Львові друкарню.

Важливий внесок у розвиток укр. освіти зробила діяльність таких вчених:історика Григорія Граб*янка,Самійла Величка,філософ і письменник Григорій Сковорода,математики Ф.Прокопович, С.Яворницький,медик Іван Полетика.

18ст це період розвитку укр. літератури, зокрема творчість таких письменників як: В.Капніст,П.Орлик, С.Дівович,Іван Котлярвський.

Особливого розвитку у цей час набула шкільна драма,на ярмарках і базарах актори влаштовували балаган.

Виникає кріпосний театр.Музичним центорм Укр став Глухів, на весь світ відоми трои Максима Березовського та артема Веделя,дмитра Бортнянського.

В архітектурі поширився стиль Барокко,БФ Растреллі –Маріінський палац,Андріївська церква – ШедельВ архітекруті зазначалась діяльність Вишнякова, Антропова,Бориспольця,Григоровича-Барського.Розвивався живопис –найвідоміший художник Д Левицький.українські культурні надбання стали вагомим внеском до скарбниці європейської культури.