4.Київська русь в і пол. ХІст. Правління Ярослава Мудрого.

Між синами Володимира Ярославом, Борисом, Глібом, Святославом, Мстиславом і Святополком починається кривава боротьба за київський стіл, унаслідок якої Ярослав стає князем у Києві, а Борис, Гліб і Святослав гинуть. Остаточна перемога Ярослава над Святополком відбувається на р. Альті лише в 1019 р.

У 1026 р. Ярослав і Мстислав уклали мирну угоду та поділили Русь: Ярослав залишився княжити в Києві, а Мстислав - у Чернігові до своєї смерті у 1036 р.

Встановивши контроль над Київською Руссю, Ярослав, прозваний Мудрий, звертається до зовнішніх проблем і починає боротьбу з печенігами. Генеральна битва відбулась у 1036 р., після якої печеніги вже ніколи па Русь не нападали. На честь цієї перемоги в Києві було закладено Софійський собор.

У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході.

Активізувалася й дипломатична діяльність. За допомогою династичних шлюбів Ярослав зміцнив стосунки з кількома провідними європейськими державами. Сам він був одружений зі шведською принцесою Інгігердою, його сестра Марія була дружиною польського короля Казимира І, син Ярослава був одружений з дочкою Казимира, інший - з візантійською принцесою, ще двоє - з німецькими княжнами. Одна дочка вийшла заміж за угорського короля Андраша, інша - за норвезького короля Гаральда, а потім Свена, третя - за французького короля Генріха І.

Значну увагу Ярослав Мудрий приділяв внутрішнім проблемам Київської Русі. За його правління проводиться кодифікація юридичних норм, які існували, а також постає перший письмовий звід норм давньоруського права «Руська правда», які захищали приватну власність і власника.

Ярослав призначає на вищу церковну посаду - митрополита - не грека, як то було раніше, а слов'янина - Іларіона. Проте ця традиція не збереглася, й по смерті Ярослава Мудрого у 1054 р. митрополичу кафедру знову очолив грек.

За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла зеніту свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород, Псков відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром, Тьмутаракань - Святославові, Ростов, Переяслав - Всеволодові, Володимир - Ігореві, Смоленськ - В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина.

5.Зовнішня політика Київської Русі в іх-хіІст.

Олег майстер військової справи здійснив два вдалі походи проти Візантії. Тоді ж уклали договір за яким візантійці мали сплачувати щорічно данину. Руські купці дістали право безмитних торгівлі та безкоштовного проживання протягом 6 місяців за умови якщо Олег буде надавати військову підтримку. Княгиня Ольга і надалі дотримувалася зовнішньо - політичної лінії Київських князів. Проте на відміну від своїх упередників які воювали вона віддавала перевагу дипломатії.Вона двічі відвідала Візантійського імператора Костянтина Багрянородного у 946 та 957 роках. Наслідком відвідин було укладення угоди за якою руські дружини мали служити в імператорській армії. Хрещення княгині Ольги , яке мало як релігійно-культурне так і велике політичне значення. Відновлення привілеїв якими раніше користувалися Руські купці у Візантії.

Київська Русь з кінця 9-середини 12 ст. була однією з наймогутніших держав ранньофеодальної Європи.Вона відіграла велику роль як в історії словянських народів так і у світовій історії.

Русь мала політичні , торгівельні, культурні відносини з європейськими державами (болнарія, чехія, Польща , швеція, Франція, Англія.),підтримувала зв*язки з країнами Кавказу, Середньої Азії, а також з арабським сходом. Рівень соц..-економічного та культурного розвитку Русі в 9-11ст. був вищий ніж рівень країн Зах. Європи. Зокрема це стосується розвитку міст і торгівлі. Налагодження зовнішніх зв’язків з різними країнами Ярослав Мудрий віддавав перевагу дипломатичним методам. Зростання політичної та економічної могутності Київської Русі сприяло укладання шлюбів з монархічними династіями європи. Сам Ярослав був одружений з дочкою шведського короля. Його донька Єлизаветта одружилася з норвезьким королевичем. Анна-з французьким кроолем Генріхом І….Анастасія- з угорським королем Андрієм. Інколи історики часто називають Ярослава тестем Європи.

Стародавня Русь одна з найбільших та наймогутніших держав ранньофеодальної доби мала великий вплив і авторитет у Середньовічній Європі.