- •1.Здобутки матеріальної і духовної культури населення українських земель в добу кам*яного віку. Трипільська культура.
- •2. Скіфи. Грецька колонія Північного Причорномор’я.
- •3. Київська Русь в іх-Хст.Реформи Володимира Великого.
- •4.Київська русь в і пол. ХІст. Правління Ярослава Мудрого.
- •5.Зовнішня політика Київської Русі в іх-хіІст.
- •6.Утворення Галицько-волинського князівства,правління Романа Мстиславовича
- •7.Монгольські завоювання у Східній Європі та їх вплив на розвиток українських земель.
- •8.Галицько-Волинське князівство в сер.ХііІст.Король Данило Галицький
- •9.Культура Київської Русі
- •9.Культура Київської Русі
- •10.Приєднання українських земель до Великого князівства Литовського та королівства Польського. Люблінська Унія.
- •11.Церковне життя на українських землях у хуі ст. Брестська унія та її історичні наслідки.
- •12.Розвиток української культури у хіу-хуі ст.
- •13.Причини виникнення Українського козацтва. Запорозькі(низові) та реєстрові козаки.
- •14.Запорозька Січ козацька республіка: територія та устрій.
- •15. Походи козаків на Крим та Туреччину. Гетьман Петро Сагайдачний.
- •17.Причини і початок нац. Визв війни. Підсуммки військ дій 1648-49 рр.
- •18.Зборівський мир 1649 р. Утворення коз. Держ.
- •19.Дипломатіія б.Хмельницького. Військово політичні союзи гетьманщини у 1648-57рр.
- •20.Україна після смерті б.Х. Поділ на лівобережне і правобережне гетьманство.
- •22.Правобережне гетьманство в іі пол.17ст. Діяльність Петра Дорошенка
- •23.Розвиток української культури у 17ст.
- •24.Україна в роки Північної війни. Діяльність гетьмана Івана Мазепи.
- •25.Конституція Пилипа Орлика та його діяльність в еміграції.
- •26.Гетьманщина в середині і 2пол.18ст. Реформи Кирила Розумовського.
- •27.Нова Січ. Остаточна ліквідація запорізького козацтва у 1775р:причини наслідки.
- •28.Участь українських козаків у рос-тур. Війнах 2 пол. 18ст. Приєднання пд.Укр. Земель до Росії.
- •29.Розвиток Укр. Культури у 18 ст. Поч. Укр. Нац. Відродження.
- •30.Розвиток Українських земель в складі Росії в 1 пол. 19ст.
- •31.Сусп-політ. Та нац. Рух на укр. Землях Росії в 1 пол 19 ст. Кирило- мефодіївське братство.
- •32.Розвиток укр. Земель в складі Австрійської імперії в кін 18- 1 пол. 19ст.
- •33.Нац рух на укр. Землях Австрії в 1 пол 19ст. «Російська трійця».
- •34.Реформи 1860-1870-х рр. На укр. Землях в складі Росії та їх наслідки.
- •35.Сусп-політ. Рухи на укр. Землях Росії в 2 пол 19-на поч. 20ст.
- •36.Сусп-пол рухи на укр. Землях Авс-Угор імперії в 2 пол 19-поч 20 ст. Утворення політичних партій.
- •37.Особливості соц.-екон та сусп.-пол розвитку укр. Земель в складі Авст-угор імперії в 2 пол.19ст.
- •38.Розвиток укр. Культури в 1 пол. 19ст. Укр нац. Відродження.
- •39.Розвиток укр. Культури в 2 пол.19-поч20ст.
- •40.Українав в 1 ій світовій війні.
- •41.Початок укр. Нац. Революції в 1917р. Проголошення Укр нар республіки.
- •42.Зах укр. Нар республіка(зунр)
- •43.Укр держ. Павла Сккоропацького. Істор досягнення і прорахунки гетьманського правління.
- •44.Унр в період Дирикторії. Причини поразки та істор уроки укр. Нац. Революції 1917-20рр.
- •45.Встановлення радянського пол. Та соц.-економ режиму на українських землях. Воєнний комунізм.
- •46.Розвиток Укр культури у 1920-30рр. «Розстріляне відродження».
- •47.Особливості проведення колективізації в Україні. Геноцид Українців 32-33рр.
- •48.Політичні репресії в Україні та їх наслідки.(?)
- •49.Радянська модернізація України 1920-30 рр.- основні підсумки.(?)
- •50.Західноукр землі Буковина та Закарпаття у 1920-30рр.
13.Причини виникнення Українського козацтва. Запорозькі(низові) та реєстрові козаки.
Характерною рисою заселення території України у XV ст. було те, що основна маса людності мешкала на здавна обжитих землях - Київщині, Галичині, Волині, Поліссі та Поділлі. А південні землі - Середня Наддніпрянщина, Запоріжжя - мали значні природні багатства, але були незаселені. Саме тут і постає нове соціальне явище - козацтво.
Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити: соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності); економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля); політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози); національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення); стратегічні (загроза з боку Кримського ханства).
Уперше козаки згадуються в історичних хроніках наприкінці XV ст. Вже тоді вони допомагали полякам боротися з татарами.
Основними джерелами формування нової соціальної верстви в Україні були селянство, яке, тікаючи у степ, протестувало проти закріпачення та посилення феодальної експлуатації, та міщанство, котре йшло на південь спочатку з метою сезонного промислу, полювання, рибальства, а потім об'єднувалося й будувало на Дикому полі невеличкі захисні містечка - прообрази Січі. Головними справами козаків були організація походів проти татар і заготівля дичини та риби.
14.Запорозька Січ козацька республіка: територія та устрій.
У 1556 р. на о. Мала Хортиця черкаський староста Д. Вишневецький заснував фортецю, яка започаткувала Запорізьку Січ.
Своє місцеположення Січ періодично змінювала. У 70-ті роки XVI ст. вона містилася на о. Томаківка (біля м. Марганець Дніпропетровської обл.), у 90-ті роки - на о. Базавлук. З 1638 по 1652 рр. Січ розташовувалася на Микитиному Розі (тепер м. Нікополь).
З політичної точки зору Запорізька Січ була фактично зародком майбутньої української держави. Однак специфічні історичні умови зумовили його своєрідність.
Козацтво поділялося на полки чисельністю 500- 1000 осіб. Полки складалися з сотень. А декілька сотень у свою чергу складали курінь. Усе козацьке військо очолював гетьман (з часів Б. Хмельницького), а запорожців - кошовий отаман. У військовому плані Січ складалася з 38 куренів, а територіальне - з 8- 10 паланок. Вступ і вихід з Січі були добровільними. Прибульцеві міняли ім'я, аби приховати минуле втікача. На Січі поряд із повноправними козаками були й новаки - джури, молодики. Протягом трьох років вони не могли брати участь у виборах старшини і, як правило, прислужували бувалим козакам. Загалом Військо Запорізьке можна поділити на січових козаків - нежонатих, загартованих у боях, і волосних - сімейних козаків, які більший час жили за межами Січі, де не гребували землеробством, промислами, торгівлею. Саме січові козаки становили цвіт Війська Запорізького і називалися товариством або лицарством.
Життя запорізького козацтва будувалося на демократичних засадах. Утім це суспільство не можна назвати цілком демократичним, оскільки соціальне розшарування серед козаків визначало й їхню політичну нерівність.
Функції законодавчого органу виконувала загальна козацька рада. Владу виконавчу репрезентували кошовий отаман і старшина. Характерною рисою формування Коша була виборність. Загальна козацька рада, збираючись двічі на рік (1 січня і 1 жовтня), обирала старшину, затверджувала плани походів, вирішувала питання стосунків з зарубіжними країнами, розподілу землі тощо.
Поступово формується козацька адміністрація - військовий суддя, військовий отаман, хорунжий, гармаш, полковник, писар, осавула та ін. Контроль за їхньою діяльністю здійснювала козацька рада.
Своєрідною у Запорізькій Січі була правова система. На відміну від усієї території України, де діяли Литовський статут, Магдебурзьке право, укази королівської влади і навіть «Руська правда», у Січі найважливішу роль грало власне козацьке право. Воно являло собою сукупність правових звичаїв, які сформувались у сфері козацьких суспільних стосунків. Це право було неписаним, оскільки козаки вважали, що будь-які писані закони так чи інакше обмежать їхню волю. Козацьке право фіксувало стан стосунків, які вже склалися, затверджувало військово-адміністративну організацію, порядок землекористування, кваліфікувало види злочинів, покарань і т.ін.
Навіть будучи перехідною формою від професійної общини до повноцінної держави, Запорізька Січ, проте, відіграла найвизначнішу роль у процесі українського державного будівництва, її існування ознаменувало собою наступний після Галицько-волинського князівства етап поступового формування української етнічної держави.