- •3. Зовнішня політика перших київських князів. Договір 911 р. Та його оцінка.
- •4. Міжкнязівська дипломатія в період роздробленості Київської Русі.
- •5. Дипломатія Галицько-Волинської держави.
- •6. Зовнішня політика Богдана Хмельницького
- •7. Дипломатія Виговського. Гадяцький трактат та його оцінка
- •8. Зовнішня політика Мазепи. Українсько-шведський союз
- •9. Утворення Генерального Секретарства з міжнародних справ та його діяльність
- •11. Участь української делегації в роботі Брестської мирної конференції.
- •12.13. Підготовка, підписання, зміст, значення Берестейського мирного договору
- •22. Україно-польський військовий союз
- •23. Варшавський договір унр з Польщею та його наслідки
- •28. Українське питання напередодні другої світової війни
- •30. Пакт Молотова – Ріббентропа та його оцінка
- •31.Українське питання на міжнародних форумах в роки Другої Світової
- •33.Врегулювання територіальних змін після другої світової
- •38. Діяльність урср в оон (1944-1991)
- •39. Розпад срср та проголошення незалежності України
- •40. Особливості формування зовнішньої політики України в пострадянський період
- •44. Діяльність мзс україни щодо визнання державних кордонів
- •49.Основні напрямки зовнішньої політики України на сучасному етапі
- •53.Проблема правонаступництва у зовнішній політиці України
- •56. Участь України в діяльності снд
- •58. Військово-політичне співробітництво в снд та позиція України
- •59.Україна і Ташкентський пакт
- •62. Інтеграційні процеси на пострадянському просторі й Україна
- •63. Національні інтереси та пріоритети зовнішньополітичних зв’язків України
- •67. Діяльність України в обсє
- •72.73.74.75 Україна і нато
- •76. Міжнародні фінансові організації та Україна
30. Пакт Молотова – Ріббентропа та його оцінка
Власне, сам пакт загадки ніколи не становив. Його було опубліковано негайно після укладення. Таємницею залишався додатковий протокол, підписаний разом із пактом. Світова громадськість вперше дізналася про існування протоколу у січні 1948 р., після публікації державним департаментом США збірки трофейних документів з архівів міністерства закордонних справ гітлерівської Німеччини.
Укладення пакту “Молотова-Ріббентропа” відбувалося таким чином: 2 серпня 1939 р. сам Ріббентроп запросив Астахова, щоб запевнити: “Ми дуже прихильно ставимося до Москви…”
12 серпня Молотов повідомив Берлін, що радянський уряд готовий розпочати переговори з Німеччиною. 15 серпня посол Шуленбург з’явився до Молотова з текстом довжелезного звернення Ріббентропа до радянського уряду. У тексті Ріббентроп без зайвих слів визнав, що раніше відносини двох країн були ворожими, а далі він розказував про те, що не існує ніяких загроз загарбання Радянського Союзу Німеччиною.
Деякий час Молотов висловлювався проти поспіху. Ріббентроп наполягав на своєму приїзді до Москви 20-21 серпня. Берлін наполягав на терміновому завершенні переговорів, тому що наближалася запланована дата нападу на Польщу, і Гітлеру потрібно було домогтися нейтралітету з СРСР. 20 серпня Гітлер звернувся до Сталіна з особистим посланням, у якому він висловлював бажання підписати мирний договір найближчим часом.
23 серпня у Москві відбулися переговори Ріббентропа з Сталіним і Молотовим. Того ж дня, пізно вночі, було підписано пакт про ненапад. Пакт укладався на 10 років із автоматичним продовженням на п’ять років, якщо жодна із сторін завчасно його не денонсує. Та й Сталіну потрібно було визначитися, кого підтримувати - західні демократії, які він люто ненавидів, або Гітлера, якого і ненавидів, і боявся. Вождь народів вибрав останній варіант Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули і наступних чотирьох пунктів:
У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є границею сфер інтересів Німеччини і СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.
У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять у склад Польської держави, границя сфер інтересів Німеччини і СРСР буде приблизно проходити по лінії рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно вияснене лише протягом дальшого політичного розвитку...
Стосовно південно-східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР до Бесарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.
Цей протокол буде зберігатися обома сторонами в суворій таємниці.
Сталінська “дружба” з Гітлером завдала величезної шкоди радянському народові в умовах, коли початок війни в Європі означав наближення фашистського нападу на СРСР.