1. Зміст та значення планування в ринкових умовах господарювання.

Планування – це процес формування і встановлення кількісних і якісних показників розвитку підприємства, в яких визначаються темпи, пропорції і тенденції розвитку, як в поточному періоді так і на перспективу.

Фактори, що зумовлюють розвиток планування:

• перехід до ринкових умов господарювання

• розвиток НТП, зростаюча чисельність управлінських кадрів

• зростання масштабів суспільного виробництва,міжнар. співробітництво

Переваги:

• прагнення раціонально вирішити завдання із найменшими втратами

• покращення координації дій виконавців

• більш раціональне використання обмежених ресурсів

• можливість контролю різних процесів

Недоліки:

• обмеженість щодо обліку зовн. і внутр. факторів що вплив. на процес в-цтва

• стабільність прийняття рішень

• необхідність у ресурсах (часу і засобів для форм. плану)

Етапи:

• формування загальних цілей

• визначення конкретних цілей із деталізацією конкретного періоду

• визнач шляхів і способів їх досягнення

• контроль за процесом досягнення поставлених цілей.

2. Принципи планування та їх характеристика

1. Цільова напрямленість – вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети та результатів д-сті п-ва. Є 5 груп:

• господарсько – економічна (зумовлю. вимогами забезп. високої ефект. виробн.. системи)

• виробничо-технологічна (показує осн. функц. признач. п-ва)

• науково-технічна (прискорення НТП, оновл.техн. бази в-цтва)

• соціальна (забезп. мат. і духовними потребами п-ва)

• екологічна (вигот. еколог. чистої продукц.)

2. Системності – планув. охоплює всі сфери д-сті

3. Безперервності – підтер. безперервної планової перспективи, взаємоузгодженість к\с, с\с та д\с планів.

4. Збалансованості – необхідна та достатня кількісна відповідність між взаємопов’язаними розділами і показниками плану.

5. Оптимального використання ресурсів – має орієнтуватись на потреби, умови та кон’юнктуру ринку, а також наявні резерви.

6. Адекватності об’єкта та предмету планування.

3. Методи планування діяльності підприємства

Вимоги:

• адекватність зовн. умовам госп.

• врах. профіль д-сті об’єкта планув.

• відповідати осн. ознакам плану що розробляється.

1)Балансовий – забезпечує взаємозв’язок потреб із необх. ресурсами для їхнього задоволення. Суть полягає у розробці таблиць-балансів, де в одній частині показані напрями витрач. ресурсів відповідно до потреб, а в іншій джерела їх надходження. Важлива умова – досягнення рівності між двома частинами.

2)Ресурсний – вик. за моноп. становища. Початковим моментом планування є потреби ринку і п-во самост. визн. мету д-сті для реаліз. якої форм. відпов. плани.

3) Нормативний – найбільш точний, усі планові показники розрах. на підставі прогресивних норм

4)Економіко-математичний

4. Характеристика системи планування

Планування відображається у формі планів, які виступають робочими інструментами управління фірмою.

Характерні риси плану:

1. взаємозалежність планів різного рівня

2. неперервність – на зміну одних – формуються інші плани

3. стабільність – не переглядаються у визначений проміжок часу

План – це інструмент досягнення поставленої мети п-ва, створений на основі кон’юнктурного прогнозу середовища господарювання і розписаних за конкретними виконавцями, часом і засобами:

1. за часом:

• д\с (перспективні, стратегічні)

• с\с (тактичні)

• к\с (поточний, оперативно-календарний)

2. за об’єктом господарювання(держані,регіональні, обласні,місцеві)

3. за ступенем визначення параметрів

• детерміновані

• ймовірні

4. за призначенням

• директивні

• індикативні (рекомендовані)

5. за масштабністю цілей

• стратегічні(глобальні цілі)

• бізнес-плани

6. за функціональною д-стю

• план маркетингу

• прибутку і рентабельності

• персоналу

• фінансовий план

5. Реактивний та інактивний типи планування діяльності підприємства, їх переваги та недоліки.

Реактивне планування в значній ступені орієнтоване на використання досвіду минулого, старих організаційних форм та традицій, що вже давно склалися на підприємстві. Прихильники такого підходу виключають можливість правильного передбачення майбутніх подій і схильні перебільшувати минулі досягнення. Вважають, що для розв'язання проблеми достатньо в минулому знайти причину її виникнення та ліквідувати, внаслідок чого проблема зникне.

Недоліки реактивного планування:

• виробничі проблеми підприємства розглядаються окремо, а не як система.

• не враховуються реальні обставини сьогодення та майбутні зміни,

• основну роль в процесі планування відіграє тільки вище керівництво;

• до планових структур входять лише працівники з великим стажем роботи.

Позитивні сторони реактивного планування:

• використання минулого досвіду, а відповідно запобігання при плануванні минулих помилок;

• обережність в прийнятті рішень утримує від різких і необдуманих змін;

• наслідування традиціям сприяє розвитку в персоналу підприємства почуття стабільності та безпеки.

Інактивне планування орієнтується на нинішній стан підприємства, на повне задоволення сьогоденням. Його прихильники не вважають за потрібне використовувати минулий досвід, а також щось кардинально змінювати у майбутньому. Вони прагнуть максимально зберегти існуючі умови та методи ухвалення рішення, свій "стиль". Один з головних принципів цього типу планування: мінімум втручання в природний хід подій, і все налагодиться само собою.

Недоліки інактивного планування:

• нездатність пристосовуватися до змін,

• практично не використовується творчий потенціал співробітників фірми.

Позитивні сторони інактивного планування:

• обережність та обачливість у плануванні.

• детальне вивчення теперішнього стану підприємства.

Інактивне планування не сприяє економічному росту та розвитку підприємства.

Його мета - виживання та стабільність діяльності.

6. Преактивний та інтерактивний типи планування діяльності підприємства, їх переваги та недоліки.

Преактивне планування орієнтоване в основному на майбутнє, на здійснення безперервних змін в різних напрямах діяльності підприємства. Для прихильників цього типу важливо вгадати ймовірні напрями змін, щоб скоріше досягти своєї мети..

Недоліки преактивного планування:

• практично не використовується накопичений досвід;

• не достатньо уваги приділяється повсякденним потребам підприємства;

• використання нових методів планування вважається гарантом успішного результату

Позитивні сторони преактивного планування:

• прагнення врахувати в процесі планування вплив зовнішнього середовища;

• ретельний підхід до формулювання стратегії підприємства та головних цілей його діяльності.

Мета преактивного планування - виживання та зростання підприємства.

Інтерактивне планування в закордонній практиці прийнято називати ідеальним. Воно передбачає проектування такого прообразу майбутнього, параметри якого будуть ідеальними для підприємства, а також пошук шляхів для його побудови.

Недоліки інтерактивного планування:

• прагнення побудувати ідеальну модель майбутнього підприємства;

• припущення того, що майбутнє підвладно контролю і значною мірою залежить від творчих дій та правильного планування.

Мета інтерактивного планування - проектування майбутнього.

Позитивні сторони інтерактивного планування:

• широке використання принципу участі та творчих здібностей персоналу;

• застосування нових методів планування;

• ретельний аналіз умов внутрішнього та зовнішнього середовища;

• підвищення рівня індивідуального, організаційного та суспільного розвитку підприємства.