162.Класифікація цивільно-правових договорів

1.за розподілом обовязків між сторонами(односторонні і двосторонні)

2.наявність зустрічного відшкодування(відплатні та безоплатні)

3.момент виникнення(консенсуальні,реальні)

4. основні і додаткові(додатковими є всі договори, що спрямовані на забезпечення виконання зобовязань )

5.основні та попередні

6.речові і зобовязальні

7.публічний договір. Публічним є договір, в якому одна сторона- підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

8. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

173.Поняття та система деліктних зобовязань

Зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди називають деліктними (від лат. delictum - правопорушення). Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від наявних між сторонами зобов'язальних відносин.

Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправна і винно (неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю) заподіяла шкоду особистим немай-новим правам фізичної чи юридичної особи або шкоду їхньому майну, зобов'язана її відшкодувати в повному обсязі.

Система деліктних зобов'язань побудована на поєднанні загального (генерального) делікту із спеціальним. Склад загального делікту законодавець наводить в ст. 1166 ЦК, де передбачено, як загальне правило, що заподіяна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла.

Види спеціальних деліктів:

1) шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (ДПН)

2) шкода, заподіяна представниками і працівниками юридичної особи

3) шкода, заподіяна особами з пороками волі:а) малолітніми;б) неповнолітніми; в) недієздатними д) особами, які не розуміли значення своїх дій;

4) шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого:

5) шкода, заподіяна правомірними діями: а) необхідною обороною; 6) в стані крайньої необхідності;

6) моральна шкода.

175. Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди

Зобов'язання по відшкодуванню моральної шкоди виникає при наявності загальних підстав (умов) відповідальності за заподіяння шкоди. Тому повинне діяти загальне правило: будь яка реальна (дійсна) шкода відшкодовується у повному обсязі.

Визначення моральної шкоди міститься в постанові Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”.Моральна шкода відшкодовується лише за наявності вини особи, яка завдала шкоди. Так незалежно від вини моральна шкода відшкодовується; якщо шкода завдана каліцтвом. іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Її відшкодування здійснюється за правилами норм ЦК.

Безвинна відповідальність за завдання моральної шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, або суду обмежена випадками незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.