47. Теорії юо

-Концепції, що заперечують існування деякого реального суб’єкта із властивостями юридичної особи;

-Концепції, що визнають існування носія таких властивостей.

1.“теорії фікції “(властивостями суб’єкта права (свідомістю, волею) у дійсності володіє тільки людина. Таким чином, законодавець, застосовуючи юридичну фікцію, створює вигаданий суб’єкт права, що існує лише як абстрактне поняття(Савінї )

2. «теорія персоніфікованої цілі» заперечує існування юо, оскільки остання має за мету управління майном, тобто сама юо виступає як персоніфікована ціль.

3.основоположник „органічної теорії” О.Гірке уподібнював юридичну особу людській особистості, розуміючи її як соціальний організм.

4.реалістична теорія- визнає реальність юо

5. „Теорія колективу”, запропонована академіком А.В. Венедиктовим [3, с.657-672], виходить із того, що носіями правосуб’єктності державної юридичної особи є колектив робітників та службовців підприємства. за кожною державною організацією стоять соціалістична держава як єдиний власник усього фонду державної власності і очолений відповідальним керівником колектив робітників та службовців даної юридичної особи, що під керівництвом дирекції безпосередньо виконує задачі, покладені на цю юридичну особу, і у безпосереднє оперативне управління якого держава виділяє відповідну частину єдиного фонду державної власності.

6. „Теорія держави « ґрунтується на положенні про те, що за кожним державним підприємством стоїть власник його майна – сама держава.

7теорія директора. Головна ціль наділення організації правами юо – це забезпечення її участі у цив обігу, а оскільки директор уповноважений діяти від імені організації, то саме він є носієм юридичної особистості держ юо

57. Статутні документи юо

Загальні положення щодо установчих документів суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб містяться у ЦК України, ГК України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", норма якої до установчих відносить такі документи: 1) установчий акт;2) статут;3) засновницький договір;4) положення. На підставі установчого акта діють установи ; на підставі положення - юридичні особи публічного права (органи державної влади, органи місцевого самоврядування тощо).

Для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності характерна наявність двох документів, що належать до категорії установчих - статуту та засновницького договору. ГК України до установчих документів додатково відносить рішення засновників про утворення суб'єкта господарювання. статут юридичної особи визначає її структуру, види і напрями діяльності, порядок управління та інші питання діяльності власне суб'єкта підприємницької діяльності. На відміну від статуту, головним для засновницького договору є визначення всіх параметрів взаємовідносин між учасниками юридичної особи, насамперед майнового і організаційного характеру - їх прав та обов'язків, порядку внесення вкладів, порядку розподілу прибутків та збитків тощо. згідно з зу"Про державну реєстрацію . юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" установчі документи юридичної особи викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками).

71. Способи здійснення цивільних прав. здійснення суб'єктивного цивільного права --це реалізація його змісту через вчинення уповноваженою особою дій, що визначають можливість певної поведінки. Цивільні права здійснюються у межах, наданих особі законами, іншими актами цивільного законодавства та договорами. 1. шляхом особистих юридично значущих активних дій уповноважених осіб. Так, наприклад, власник може особисто використовувати своє майно, може продати, обміняти, подарувати і інше... У всіх випадках ним реалізується право на свої активні дії, за допомогою яких задовольняються його інтереси. 2.право вимагати відповідної поведінки у зобов’язаних осіб. Здійснення суб’єктивних прав у цьому випадку передбачає збіг можливостей здійснення особистих дій уповноваженою особою з можливістю вимагати виконання або дотримання юридичних обов’язків іншими особами. Конкретна реалізація цих можливостей і є способами здійснення права. У деяких випадках здійснення суб'єктивного права можливе лише за згодою особи, інтереси якої можуть бути порушені. Наприклад, для продажу частки у спільній власності продавець зобов'язаний повідомити у письмовій формі решту Учасників спільної власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни та інших умов, на яких продає її. Якщо решта учасників спільної часткової власності відмовиться від здійснення права привілейованої купівлі, продавець вправі продати свою частку будь-якій особі.