- •2. Поняття цп
- •6. Принципи цп
- •9.Цивільне законодавство
- •15.Поняття цивільних правовідносин
- •19.Види цивільних правовідносин
- •20. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •28. Обмеження цивільної дієздатності
- •29. Юридичні наслідки обмеження дієздатності
- •30.Підстави визнання фізичної особи недієздатною
- •33. Юр.Наслідки визнання фо безвісно відсутньою
- •35. Юр. Наслідки визнання фо померлою
- •44.Відшкодування моральної шкоди
- •36. Акти цивільного стану
- •27. Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності
- •56.Державна реєстрація юридичних осіб
- •51.Дієздатність юридичної особи
- •49. Немайнові права юридичної соби
- •58, 59. Філії та представництва юо
- •52. Органи юо
- •54. Види господарських товариств
- •64.Поняття речей та майна
- •66.Нерухомі речі як об’єкти цп
- •67. Гроші та цінні папери
- •70.Межі здійсненя цивільних прав
- •69. Поняття і умови здійснення цивільних прав
- •72.Виконання цивільних обов’язків
- •74.Захист цивільних прав
- •75.Способи захисту цивільних прав
- •76. Самозахист цивільних прав
- •81.Повноваження представника та передоручення
- •40.Особисті немайнові права,що забезпечують природне існування фізичної особи
- •38.Поняття особистих немайнових прав фо
- •41.Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фо
- •85. Поняття опіки та піклування
- •86. Повноваження опікунів та піклувальників
- •87. Припинення опіки та піклування
- •90.Правила обчислення строків та термінів
- •91. Поняття строку позовної давності
- •92.Вимоги,на які позовна давність не поширюється
- •93. Види строків позовної давності
- •94.Перебіг строку позовної давності
- •95.Зупинення строків позовної давності
- •96. Переривання строків позовної давності
- •98. Поняття та ознаки правочину
- •99. Класифікація правочинів
- •100. Умовні правочини
- •101.Умови дійсності правочинів
- •102. Форма правочину
- •103.Наслідки недотримання форми правочин
- •107. Правові наслідки недійсності правочину
- •108. Тлумачення правочину
- •109.Поняття цивільно-правової відповідальності
- •110. Підстави виникнення відповідальності
- •117.Поняття права власності
- •119. Здійснення права власності
- •120. Способи набуття права власності
- •121. Підстави припинення права власності
- •121. Ризик випадкового знищення иайна
- •125.Право спільної власності
- •126. Захист права власності
- •128. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •129. Порушення власності, не повязані з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •127. Система засобів захисту права власності
- •133. Прво користування чужим майном (сервітут)
- •134. Емфітевзис
- •135. Суперфіцій
- •136. Поняття і об’єкти права інтелектуальної власності
- •137. Поняття авторських та суміжних прав
- •138.Особисті немайнові та майнові права автора
- •139. Поняття та об’єкти патентного права
- •142. Поняття зобов’язання та його ознаки, елементи
- •144.Класифікація зобов’язань
- •145. Підстави виникнення зобов’язань
- •146.Сторони у зобов’язанні
- •148.Заміна осіб у зобов’язанні
- •149. Припинення зобов’язання
- •150. Поняття забезпечення виконання зобов’язань
- •151.Види забезпечення виконання зобов’язань
- •152.Форма правочину щодо заб.Вик.Зоб
- •153.Загальні умови забезпечення виконання зобов’язання
- •155.Поняття та умови застосування завдатку
- •156.Притримання
- •157.Порука
- •158.Гарантія
- •159.Поняття та види застави
- •160.Поняття, зміст,форма договору
- •167.Переддоговірні спори
- •168.Зміна та розірвання договору
- •173. Деліктні зобов’язання
- •176.Шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки
- •179.Поняття та система спадкового права країни
- •182. Час та місце відкриття спадщини
- •183.Поняття та склад спадщини
- •184.Спадкування за заповітом
- •185.Вимоги до заповіту
- •189.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •190.Спадкування за законом
- •193.Спадкування за правом представлення
- •194.Порядок прийняття спадщини
- •195.Відмова від спадщини
- •196.Оформлення права на спадщину
- •199.Охорона спадкового майна
- •200.Виконання заповіту
- •201. С падковий договір
- •3.Предмет цп
- •4.Метод цп
- •7.Система цп
- •8.Джерела цп
- •10,11.Дія цивільних законів
- •12,13.Аналогія закону і права
- •24.Цивільна правоздатність
- •25.Поняття і зміст дієздатності
- •31.Юр. Наслідки визнання фо недієздатною
- •32.Підстави визнання фо безвісно відсутньою
- •34.Підстави оголошення фо померлою
- •46.Поняття та ознаки юо
- •50.Правоздатність юо
- •53.Види юо
- •60.Припинення юо
- •61.Поняття об’єктів цп
- •62.Види об’єктів цп
- •68.Дії та послуги
- •79.Поняття представництва
- •80.Підстави вин. Та види представництва
- •82.Представництво без повноважень
- •1.Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним
- •21.Класифікаця юридичних фактів
- •26.Види дієздатності фо
- •23. Ознаки індивідуалізації фо
- •48.Засоби індивідуалізації юо
- •47. Теорії юо
- •57. Статутні документи юо
- •19.Види цивільних правовідносин
- •75.Способи захисту цивільних прав
- •78. Зловживання цивільним правом та наслідки
- •83.Поняття і види довіреностей
- •89. Класифікація строків та термінів
- •106. Види недійсних правочинів
- •113. Види цивільно-прав відповідальності
- •114.Поняття та види цивільно-правових санкцій
- •123. Форма і види права власності
- •131.Поняття та види прав на чуже майно
- •144.Класифікація зобовязань
- •159. Поняття а види застави
- •162.Класифікація цивільно-правових договорів
- •173.Поняття та система деліктних зобовязань
- •175. Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди
- •186. Види заповітів
- •191.Умови та черговість спадкування за законом
- •198. Частки спадкоємців у спадщині
- •236.Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •237.Елементи договірного зобов’язання довічного утримання
- •238. Права та обов’язки відчужувача
- •239.Права та обов’язки набувача
- •240.Поняття договору найму та його видова характеристика
- •241.Види договорів найму
- •242.Елементи договірного зобов’язання найму
- •243.Строки в договорі найму
- •244.Права та обов’язки наймача
- •245.Права та обов’язки наймодавця
- •246. Порядок укладення договору піднайму
- •247. Юридична доля поліпшень майна, що зроблені наймачем
- •248. Припинення договору найму
- •249. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •250. Види договорів підряду
- •251. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •252. Ціна та кошторис у договорі підряду
- •253.Права та обов’язки підрядника
- •254. Права та обов’язки замовника
- •255.Якість роботи в договорі підряду
- •257. Поняття та види договорів з надання послуг
- •258.Загальні положення про договір з надання послуг
- •259. Поняття та основні елементи договору доручення
- •260.Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •261. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки
- •262. Поняття та елементи договору комісії
- •263. Права та обов’язки комітента і комісіонера
- •264. Агентський договір
- •265. Поняття та види транспортних договорів
- •266. Загальні положення про договір перевезення
- •267. Договір перевезення вантажу
- •268. Договір перевезення пассажира
- •269. Договір чартеру (фрахтування)
- •270. Договір транспортного експедирування
- •271. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •272. Форми безготівкових розрахунків
- •273,274. Поняття договору позики
- •275. Форма д-у позики
- •276.Права та обов’язки сторін у д-і позики
- •277.Поняття та сторони банківського вкладу
- •278.Предмет д-у банк.Вкладу
- •279. Форма д-у банк вкладу
- •280. Види банківських вкладів
- •281. Ощадна книжка
- •282.Поняття та сторони договору банківського рахунку
- •283. Предмет договору банківського вкладу
- •284.Укладення договору банківського рахунку
- •285. Списання грошових коштів з рахунка
- •286.Розірвання договору банківського рахунку
- •287. Договір кредиту
- •288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелект. Власності
- •289. Ліцензійний договір:поняття, суб’єкти, предмет
- •290. Строки ліцензійних договорів
- •291.Договори про створення за замовленням і використання обкута пр..Інтелект.Власності
- •292. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •293. Договір комерційної концесії
- •294,295,296. Поняття та види спільної діяльності
- •297.Договір простого товариства
- •298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •299. Ведення спільних справ учасників
- •300. Відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями
126. Захист права власності
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дійдля запобігання такому порушенню.
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
128. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
Витребування власником майна з чужого незаконного володіння (віндикація) являє собою найважливіший цивільно-правовий засіб захисту права власності. Таке витребування здійснюється шляхом пред’явлення позову в суд чи арбітраж. Такий позов називають віндикаційним.
Віндикаційний позов – позов про витребування майна вл-ком із чужого незаконного володіння. Віндикаційний позов базується на визнанні права власності абсолютним правом, яке не втрачається з незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом у володіння інших осіб. Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, у якого майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом"), позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, тощо). Відповідачем за віндикаційнчм позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуальновизначеного майна з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно та ін.). Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин. За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише такого майна, яке було у вл-ті особи, що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених родовими ознаками. Для вирішення віндикаційного позову істотне значення має добросовісність (недобросовісність) незаконного володільця, яка характеризує його суб'єктивне ставлення до обставин вибуття майна з володіння власника та правомірності його придбання (добросовісним має вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно у особи, яка не має права його відчужувати, недобросовісним володільцем – та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне).