![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •2. Поняття цп
- •6. Принципи цп
- •9.Цивільне законодавство
- •15.Поняття цивільних правовідносин
- •19.Види цивільних правовідносин
- •20. Підстави виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин
- •28. Обмеження цивільної дієздатності
- •29. Юридичні наслідки обмеження дієздатності
- •30.Підстави визнання фізичної особи недієздатною
- •33. Юр.Наслідки визнання фо безвісно відсутньою
- •35. Юр. Наслідки визнання фо померлою
- •44.Відшкодування моральної шкоди
- •36. Акти цивільного стану
- •27. Правоздатність фізичної особи у сфері підприємницької діяльності
- •56.Державна реєстрація юридичних осіб
- •51.Дієздатність юридичної особи
- •49. Немайнові права юридичної соби
- •58, 59. Філії та представництва юо
- •52. Органи юо
- •54. Види господарських товариств
- •64.Поняття речей та майна
- •66.Нерухомі речі як об’єкти цп
- •67. Гроші та цінні папери
- •70.Межі здійсненя цивільних прав
- •69. Поняття і умови здійснення цивільних прав
- •72.Виконання цивільних обов’язків
- •74.Захист цивільних прав
- •75.Способи захисту цивільних прав
- •76. Самозахист цивільних прав
- •81.Повноваження представника та передоручення
- •40.Особисті немайнові права,що забезпечують природне існування фізичної особи
- •38.Поняття особистих немайнових прав фо
- •41.Особисті немайнові права, що забезпечують суспільне буття фо
- •85. Поняття опіки та піклування
- •86. Повноваження опікунів та піклувальників
- •87. Припинення опіки та піклування
- •90.Правила обчислення строків та термінів
- •91. Поняття строку позовної давності
- •92.Вимоги,на які позовна давність не поширюється
- •93. Види строків позовної давності
- •94.Перебіг строку позовної давності
- •95.Зупинення строків позовної давності
- •96. Переривання строків позовної давності
- •98. Поняття та ознаки правочину
- •99. Класифікація правочинів
- •100. Умовні правочини
- •101.Умови дійсності правочинів
- •102. Форма правочину
- •103.Наслідки недотримання форми правочин
- •107. Правові наслідки недійсності правочину
- •108. Тлумачення правочину
- •109.Поняття цивільно-правової відповідальності
- •110. Підстави виникнення відповідальності
- •117.Поняття права власності
- •119. Здійснення права власності
- •120. Способи набуття права власності
- •121. Підстави припинення права власності
- •121. Ризик випадкового знищення иайна
- •125.Право спільної власності
- •126. Захист права власності
- •128. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)
- •129. Порушення власності, не повязані з позбавленням володіння (негаторний позов)
- •127. Система засобів захисту права власності
- •133. Прво користування чужим майном (сервітут)
- •134. Емфітевзис
- •135. Суперфіцій
- •136. Поняття і об’єкти права інтелектуальної власності
- •137. Поняття авторських та суміжних прав
- •138.Особисті немайнові та майнові права автора
- •139. Поняття та об’єкти патентного права
- •142. Поняття зобов’язання та його ознаки, елементи
- •144.Класифікація зобов’язань
- •145. Підстави виникнення зобов’язань
- •146.Сторони у зобов’язанні
- •148.Заміна осіб у зобов’язанні
- •149. Припинення зобов’язання
- •150. Поняття забезпечення виконання зобов’язань
- •151.Види забезпечення виконання зобов’язань
- •152.Форма правочину щодо заб.Вик.Зоб
- •153.Загальні умови забезпечення виконання зобов’язання
- •155.Поняття та умови застосування завдатку
- •156.Притримання
- •157.Порука
- •158.Гарантія
- •159.Поняття та види застави
- •160.Поняття, зміст,форма договору
- •167.Переддоговірні спори
- •168.Зміна та розірвання договору
- •173. Деліктні зобов’язання
- •176.Шкода,завдана джерелом підвищеної небезпеки
- •179.Поняття та система спадкового права країни
- •182. Час та місце відкриття спадщини
- •183.Поняття та склад спадщини
- •184.Спадкування за заповітом
- •185.Вимоги до заповіту
- •189.Право на обов’язкову частку у спадщині
- •190.Спадкування за законом
- •193.Спадкування за правом представлення
- •194.Порядок прийняття спадщини
- •195.Відмова від спадщини
- •196.Оформлення права на спадщину
- •199.Охорона спадкового майна
- •200.Виконання заповіту
- •201. С падковий договір
- •3.Предмет цп
- •4.Метод цп
- •7.Система цп
- •8.Джерела цп
- •10,11.Дія цивільних законів
- •12,13.Аналогія закону і права
- •24.Цивільна правоздатність
- •25.Поняття і зміст дієздатності
- •31.Юр. Наслідки визнання фо недієздатною
- •32.Підстави визнання фо безвісно відсутньою
- •34.Підстави оголошення фо померлою
- •46.Поняття та ознаки юо
- •50.Правоздатність юо
- •53.Види юо
- •60.Припинення юо
- •61.Поняття об’єктів цп
- •62.Види об’єктів цп
- •68.Дії та послуги
- •79.Поняття представництва
- •80.Підстави вин. Та види представництва
- •82.Представництво без повноважень
- •1.Поняття приватного права та його співвідношення з цивільним
- •21.Класифікаця юридичних фактів
- •26.Види дієздатності фо
- •23. Ознаки індивідуалізації фо
- •48.Засоби індивідуалізації юо
- •47. Теорії юо
- •57. Статутні документи юо
- •19.Види цивільних правовідносин
- •75.Способи захисту цивільних прав
- •78. Зловживання цивільним правом та наслідки
- •83.Поняття і види довіреностей
- •89. Класифікація строків та термінів
- •106. Види недійсних правочинів
- •113. Види цивільно-прав відповідальності
- •114.Поняття та види цивільно-правових санкцій
- •123. Форма і види права власності
- •131.Поняття та види прав на чуже майно
- •144.Класифікація зобовязань
- •159. Поняття а види застави
- •162.Класифікація цивільно-правових договорів
- •173.Поняття та система деліктних зобовязань
- •175. Зобов’язання по відшкодуванню моральної шкоди
- •186. Види заповітів
- •191.Умови та черговість спадкування за законом
- •198. Частки спадкоємців у спадщині
- •236.Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •237.Елементи договірного зобов’язання довічного утримання
- •238. Права та обов’язки відчужувача
- •239.Права та обов’язки набувача
- •240.Поняття договору найму та його видова характеристика
- •241.Види договорів найму
- •242.Елементи договірного зобов’язання найму
- •243.Строки в договорі найму
- •244.Права та обов’язки наймача
- •245.Права та обов’язки наймодавця
- •246. Порядок укладення договору піднайму
- •247. Юридична доля поліпшень майна, що зроблені наймачем
- •248. Припинення договору найму
- •249. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •250. Види договорів підряду
- •251. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •252. Ціна та кошторис у договорі підряду
- •253.Права та обов’язки підрядника
- •254. Права та обов’язки замовника
- •255.Якість роботи в договорі підряду
- •257. Поняття та види договорів з надання послуг
- •258.Загальні положення про договір з надання послуг
- •259. Поняття та основні елементи договору доручення
- •260.Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •261. Припинення договору доручення та його юридичні наслідки
- •262. Поняття та елементи договору комісії
- •263. Права та обов’язки комітента і комісіонера
- •264. Агентський договір
- •265. Поняття та види транспортних договорів
- •266. Загальні положення про договір перевезення
- •267. Договір перевезення вантажу
- •268. Договір перевезення пассажира
- •269. Договір чартеру (фрахтування)
- •270. Договір транспортного експедирування
- •271. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •272. Форми безготівкових розрахунків
- •273,274. Поняття договору позики
- •275. Форма д-у позики
- •276.Права та обов’язки сторін у д-і позики
- •277.Поняття та сторони банківського вкладу
- •278.Предмет д-у банк.Вкладу
- •279. Форма д-у банк вкладу
- •280. Види банківських вкладів
- •281. Ощадна книжка
- •282.Поняття та сторони договору банківського рахунку
- •283. Предмет договору банківського вкладу
- •284.Укладення договору банківського рахунку
- •285. Списання грошових коштів з рахунка
- •286.Розірвання договору банківського рахунку
- •287. Договір кредиту
- •288. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелект. Власності
- •289. Ліцензійний договір:поняття, суб’єкти, предмет
- •290. Строки ліцензійних договорів
- •291.Договори про створення за замовленням і використання обкута пр..Інтелект.Власності
- •292. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
- •293. Договір комерційної концесії
- •294,295,296. Поняття та види спільної діяльності
- •297.Договір простого товариства
- •298. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •299. Ведення спільних справ учасників
- •300. Відповідальність учасників за спільними зобов'язаннями
159.Поняття та види застави
Особа, яка надає майно в заставу, є заставодавцем. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель). При заставі майна заставодавцем може бути як власник майна, так і особа, якій власник у встановленому порядку передав майно і право застави на нього. Особу, яка отримує майно в заставу, називають заставодержателем.
Застава виникає на підставі договору, закону чи рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно, крім того, що за законодавством не може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернене стягнення. В заставу можна передавати і очікуване майно, наприклад, майбутній урожай, приплід худоби, плоди та інші прибутки, якщо це передбачено договором.
основні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Якщо річ перебуває у спільній власності, заставити її можна лише за згодою всіх співвласників. Тому бажання чоловіка заставити свою частку однокімнатної квартири без згоди дружини замало. Майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути самостійним предметом застави лише за умови виділення його в натурі.
Договір застави має укладатися у письмовій формі. У договорі необхідно зазначити: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін; суть забезпеченої заставою вимоги, розмір і строк виконання
У договорі застави визначається суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та подається опис предмета застави.
Застава припиняється у разі:
припинення забезпеченого заставою зобов'язання;
загибелі або втрати майна застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
примусової реалізації предмета застави;
закінчення терміну дії права, що становить предмет застави;
• набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Залежно від предмета застави розрізняють такі її види:
іпотека;
заклад;
застава товарів в обігу або переробці;
застава цінних паперів;
застава майнових прав.
160.Поняття, зміст,форма договору
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.
Сукупність погоджених між сторонами умов і становить зміст договору.
Традиційно в літературі розрізняють істотні, звичайні й випадкові умови договору.
Істотними умовами договору є ті умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Істотні умови договору визначаються в законі, водночас ними можуть стати будь-які умови, на погодженні яких наполягає та чи інша сторона.
Істотні умови договору відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати обов'язки, які покладаються на них за договором.
Отже, істотні умови договору — це:
умови, які безпосередньо зазначені в законі;
умови, які необхідно погодити саме для цього виду до говору;
умови, на погодженні яких наполягає одна із сторін.
Звичайні умови — це умови, які традиційно, за звичаєм включаються в договір. Вони можуть бути і відсутні безпосередньо в договорі, але зрозуміло, що вони підлягають виконанню. Наприклад, уклавши договір майнового найму, сторони обійшли мовчанкою питання щодо розподілу обов'язків із проведення капітального і поточного ремонту. Але згідно з чинним законодавством за загальним правилом капітальний ремонт виконує наймодавець, а поточний — наймач, якщо інше не передбачене договором. Тобто в цьому випадку, незважаючи на відсутність у договорі звичайної умови, на зміст договору її відсутність не впливає.
Випадкові
умови —
це умови, які, як правило, не передбачаються
певним видом договору, але можуть бути
встановлені за погодженням
сторін, або це умови, які за погодженням
сторін встановлюються
у відступ від положень диспозитивної
сторони. Наприклад,
за загальним правилом повірений за
договором
доручення
має право на винагороду, якщо інше не
встановлено законом чи договором, якщо,
укладаючи конкретний договір, сторони
передбачили його безоплатний характер.
Якщо випадкові умови за погодженням сторін мають місце в договорі, вони набувають ознак істотних умов.
У багатьох випадках зміст договору визначається шляхом типізації договірних умов. Серед джерел регулювання договірних відносин певне місце посідають типові договори, тобто своєрідні нормативно-правові акти, які затверджені у встановленому порядку компетентними органами. На умовах, передбачених типовим договором, сторони і повинні укласти договір, оскільки, як правило, норми, що містяться у типовому договорі, мають імперативний характер.
Завдяки типовим договорам досягається ефективне використання договірної форми, детальна регламентація прав та обов'язків сторін, що сприяє належному виконанню зобов'язань і захисту прав та інтересів контрагентів за договором.
166.Стадії укладення договору
Дог. вважається укладеним, коли сторони досягли по всім умовам згоди і належним чином оформили угоду. Процес укладення дог. має дві послідовні стадії, а саме пропозиція укласти дог.(оферта) і прийняття пропозиції (акцепт). Відповідно і називають котрагента: особа, яка запропонувала укласти дог. – оферент, а особа, що прийняла пропозицію – акцепт. ЦКУ визначає з якого моменту дог. вважається укладеним. Коли пропозиція укласти дог. зроблена усно без зазначення строку для відповіді, дог. вважається укдаденим., якщо друга сторона негайно заявила особі, яка зробила пропозицію, про прийняття цієї пропозиції. Якщо така пропозиція зроблена в письмовій формі, дог. вважається укладеним, коли відповідь про прийняття пропозиції одержана протягом необхідного часу. Часто сторони самі визначають момент вступу дог. в юр. силу, т-то момент з якого дог. вважається укладеним, про що прямо зазначено в дог.- дог.вступає в силу з такого дня, місяця і року. Напр., дог. купівлі-продажу жил. будинку має бути нотаріально посвідчений але юр. сили він набуває лише з моменту його реєстрації в місцевих органанх упр-ня. Момент набуття дог. чинності має важливе значення, оскільки з цим моментом пов’язані певні юр. наслідки- перехід права вл-ті до покупця, ризик випадкової загибелі речі і т.і.