108. Тлумачення правочину

Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

.На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотнезначення.

109.Поняття цивільно-правової відповідальності

ЦП – як система правових норм регулює майнові і особисті немайнові відносини. В св. нормах воно містить ряд засобів впливу на поведінку громадян і організацій через їхні інтереси і за допомог. цих інтересів. 1 з засобів впливу – застосування до правопорушників майнових санкцій (напр. ЦП відповідальності). ЦП відповід – покладення на порушн. основаних на ЗУ невигідних П наслідків, які виявляються в позбавленні його певн. П або в заміні невиконаного обов’язк. новим (чи приєднанні додаткового обов’язк) - напр. при пред’явл вимог про відшкод шкоди (збитків) або сплату неустойки (штрафу, пені). Міра ЦП відповід. – також є втрата завдатку 1 стороною або повернення його 2 стороні в подвійному розмірі. Від ЦП відповід. слід відрізняти засоби оперативного впливу (оперативні санкції – не відновлюють майнового стану потерпілої сторони, а спрямовані на запобігання конкретн П-пор в майбутньому, мають застережний хар-р, можуть застосовув в оперативн порядку 1-сторонньо у П-моченою стороною). Значення ЦП відпов розкривається через функції: • встановл обов’язок П-пор відшкод збитки і відновити порушене П -) компенсаційна роль ЦП відпов; • загроза застосув засобів відповід -) попереджувальна функція; • як вид юр-відповідальності ЦП відпов -) негативна реакція Д на скоєне П-пор (кара для П-порушника); • застосування мір відповідальності до особи, що поруш зобов’яз) може негативно позначитись на її мат. становищі -) є сигналом про фін. Неблагополуччя організації; Ефективність ЦП відпов залежить від її застосування, реалізації до конкретних осіб, винних у скоєні П-пор. Застосування ЦП відповід за Ц ЗУ є П, а не обов’язок суб’єкта ЦП відносин.

110. Підстави виникнення відповідальності

Юр підстава для застосування ЦП відпов є ЗУ, фактична підстава – склад ЦП- порушення. Умови: 1. ПротиП поведінка суб’єкта (яка порушує приписи ЗУ чи інш., та виявляється у невик. або неналежн вик зобов’яз – напр. прострочення вик Кт і Бр); 2. Шкідливий результат поведінки особи (шкода – зменш або втрата певн особистого чи майнового блага – є майнова (грн вираз є збитки) і немайнова шкода); 3. Причинний зв’язок між (1) і (2) (проти П дія чи поведінка є причина виникн збитків). 4. Вина особи П-порушника (психічне ставлення особи до св. протиП поведінки і її наслідків) – в ЦП діє презумпція вини особи, яка вчинила П-пор). 1, 2, 3 – є об’єктивні умови; 4 – суб’єктивна. Іноді невиконання зобов’яз є наслідок поведінки обох сторін – змішана вина (тоді суд може зменшити відповід Бр). Шкода може бути заподіяна з необережності. Вона буває – легка і груба (критеріїв розподілу немає). Відповідальність може настати і без вини – напр. Бр який прострочив вик зобов’з, відповідає перед Кт за завдані збитки і за неможливість його вик, навіть якщо вини Кт в невиконанні немає. Підстави звільнення від ЦП відпов: • випадок – коли псих стан особи порушн хар-ся відсутністю вини. • Неперборна сила (форс-мажор) надзвичайна і невідворотня за даних умов подія (стихійні явища).