135. Суперфіцій

Суперфіцій. Власник земельної ділянки має право надати її іншій особі не лише для сільськогосподарських потреб, а й для будівництва. Суперфіцієм є право передачі земельної ділянки в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель.

Суперфіцій може виникати на підставі договору або заповіту як на визначений, так і на невизначений строк.

Землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ді­лянку відповідно до її цільового призначення, вносити плату за користування земельною ділянкою та інші платежі, встанов­лені законом. Він має право власності на будівлі (споруди), зведені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Право користування земельною ділянкою для забудови при­пиняється у разі:

а) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

б) спливу строку права користування;

в) відмови землекористувача від права користування;

г) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

136. Поняття і об’єкти права інтелектуальної власності

Термін "інтелектуальна власність" увійшов у науковий обіг в нашій країні на початку 90-х років. Право інтелектуальної власності — це сукупність правових норм, які регулюють правові відносини, пов'язані із встановленням правомочностей конкретних осіб на строкове чи безстрокове володіння, користу­вання і розпорядження нематеріальними об'єктами, які виражені в об'єктивній формі.

Право інтелектуальної власності — окремий інститут цивіль­ного права, норми якого знайшли своє закріплення у Книзі четвертій ЦК "Право інтелектуальної власності".

Суб'єктами права інтелектуальної власності є особи (творці), чиєю працею створено об'єкт. Це може бути автор твору, ви­нахідник, виконавець та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права, передбачені законом.

Об'єктами інтелектуальної власності є результати інте­лектуальної діяльності. Норми цивільного права регулюють не саму інтелектуальну діяльність, а її об'єктивне вираження. Пере­лік об'єктів права інтелектуальної власності наведено у ст. 420 ЦК:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• компіляції даних (бази даних);

• виконання;

• фонограми, відеозаписи, передачі (програми) організацій мовлення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (зна­ ки для товарів і послуг), географічні зазначення;

• комерційні таємниці.

Всі ці об'єкти є різними за походженням, природою створен­ня, тому їм відповідають різні методи законодавчого забезпе­чення. Так, літературні і художні твори, комп'ютерні програми, виконання, фонограми охороняються законодавством про автор­ське право і суміжні права. Об'єкти права промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для това­рів і послуг, знаки обслуговування та ін.) захищаються правом промислової власності.