- •Поняття екологічного права як галузі права. Специфічні ознаки екологічного права.
- •Поняття та види еклого-правових відносин.
- •Формування та розвиток екологічного права.
- •Предмет екологічного права.
- •Метод правового регулювання в екологічному праві.
- •Система екологічного права.
- •Принципи екологічного права.
- •Поняття та види джерел екологічного права.
- •Система джерел екологічного права.
- •Поняття та загальна характеристика екологічних прав особи.
- •Міжнародно-правові основи інституту екологічних прав особи.
- •Види екологічних прав особи.
- •Право особи на безпечне для життя та здоров’я довкілля.
- •Право особи на екологічну інформацію.
- •Зміст, ознаки та джерела екологічної інформації. Екологічне інформаційне забезпечення.
- •Право особи на участь у прийняті екологічно значимих рішень.
- •Право особи на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок погіршення стану довкілля.
- •Гарантії та захист екологічних прав особи.
- •Екологічні обов’язки особи.
- •Поняття, особливості та зміст права власності на природні ресурси.
- •Форми права власності на природні ресурси.
- •Підстави набуття та припинення права власності на природні ресурси.
- •Поняття та зміст права природокористування.
- •Поняття та види принципів природокористування.
- •Види природокористування.
- •Право загального та спеціального природокористування.
- •Підстави та порядок виникнення права природокористування.
- •Підстави та порядок обмеження, зупинення та припинення права природокористування.
- •Поняття та призначення управління у сфері охорони довкілля та забезпечення раціонального природокористування.
- •Система органів управління у сфері охорони довкілля та забезпечення раціонального природокористування.
- •Поняття та види функцій управління у сфері охорони довкілля та використання ресурсів.
- •Облікова функція. Види, значення та порядок ведення природо ресурсних кадастрів.
- •Екологічний моніторинг: правові основи, завдання, види та порядок здійснення.
- •Екологічний контроль: поняття, призначення, види.
- •Стандартизація та нормування у галузі природокористування та охорони довкілля.
- •Поняття, принципи, призначення та види екологічної експертизи.
- •Об’єкти екологічної експертизи.
- •Правовий статус експерта екологічної експертизи.
- •Порядок ведення державної екологічної експертизи.
- •Порядок проведення громадської екологічної експертизи.
- •Висновки екологічної експертизи.
- •Поняття, призначення та елементи економіко-правового механізму охорони довкілля та раціонального природокористування.
- •Фінансування природоохоронних заходів.
- •Природоресурсні платежі: поняття, види та призначення.
- •Екологічний аудит: поняття, види, порядок здійснення.
- •Екологічне страхування: поняття та призначення.
- •Поняття та підстави юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність за екологічні злочини.
- •Цивільно-правова відповідальність за порушення екологічного законодавства.
- •Земля як об’єкт правової охорони та використання.
- •Загальна характеристика прав на землю, підстав їх набуття та припинення.
- •Державне управління і контроль у сфері використання та охорони земельних ресурсів.
- •Правова охорона земель.
- •Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •56. Надра як об’єкт використання та правової охорони.
- •57. Право користування надрами: поняття, види, підстави виникнення та припинення.
- •58. Особливості управління у галузі і охорони надр.
- •59. Державний геологічний контроль і державний гірничий нагляд: поняття та призначення.
- •60. Правова охорона надр.
- •61. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •62. Водні ресурси як об’єкт правової охорони та використання.
- •63. Право водокористування та його види.
- •64. Особливості державного управління у галузі використання та охорони вод.
- •65. Стандартизація та нормування в галузі охорони та використання вод.
- •66. Правова охорона вод.
- •67. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •68. Ліси та нелісова рослинність як об’єкт правової охорони, використання та відновлення.
- •69. Право власності на ліси.
- •70. Право користування лісами та його види.
- •71. Види використання лісових ресурсів та порядок їх здійснення.
- •72. Особливості управління в галузі використання, відновлення та охорони лісів.
- •73. Правова охорона лісів.
- •74. Відповідальність за порушення лісового законодавства та законодавства про рослинний світ.
- •75. Тваринний світ як об’єкт охорони, використання та відтворення.
- •76. Право використання тваринного світу та його виду.
- •77. Правове регулювання ведення мисливського господарства та здійснення полювання.
- •78. Управління у сфері використання та охорони тваринного світу.
- •79. Правова охорона тваринного світу.
- •80. Відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання тваринного світу.
- •81. Атмосферне повітря як об’єкт правової охорони.
- •82. Державне управління у сфері охорони атмосферного повітря.
- •83. Правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •84. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
- •85. Поняття, призначення та основні складові національної екологічної мережі.
- •86. Поняття, загальна характеристика та порядок створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •87. Правові форми і види використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
- •88. Управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду України.
- •89. Правовий режим окремих територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.
- •90. Курортні і лікувально-оздоровчі території: поняття, призначення, правовий режим.
- •91. Рекреаційні зони: поняття, призначення, правовий режим.
- •92. Червона книга України: поняття, призначення та порядок ведення.
- •93. Зелена книга України: поняття, призначення та порядок ведення.
- •94. Правова охорона навколишнього природного середовища в населених пунктах.
- •95. Правова охорона навколишнього природного середовища у сільському господарстві.
- •96. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості.
- •97. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті.
- •98. Правове регулювання поводження з радіоактивними речовинами.
- •99. Правове регулювання поводження з відходами.
- •100. Концепції взаємодії суспільства і природи.
- •101. Екологічна функція діяльності влади.
- •102. Національна екологічна політика.
Поняття, особливості та зміст права власності на природні ресурси.
Юридичне тлумачення права власності на природні ресурси включає 2 складові:
Право власності на природні ресурси як правовий інститут (об’єктивний підхід) – це система правових норм, які закріплюють, регулюють та охороняють відносини у сфері приналежності, використання та охорони природних ресурсів;
Право власності у суб’єктивному розумінні - це сукупність повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження належними їм природними ресурсами.
Особливості:
Природні ресурси у суто правовому розумінні не є майном, оскільки вони не є результатом праці людини, а є об’єктом природного походження;
Право власності на природні ресурси не є всеосяжним, оскільки не всі природні ресурси можуть бути об’єктами права власності, а тільки ті, що підлягають індивідуалізації;
Природні ресурси як об’єкт природного походження складає національне надбання України і на відміну від товарно-матеріальних цінностей не мають абсолютної вартості;
Природні ресурси мають особливе значення для держави та суспільства в цілому, оскільки вони є природною основою функціонування суспільства і в своїй сукупності становлять серед проживання людей.
Зміст:
Володіння – це право фактичного (фізичного чи господарського) панування над певним природним об’єктом або його частиною;
Користування – це визнана законом можливість власника задовольняти свої матеріальні та інші потреби використовуючи корисні властивості природних ресурсів; шляхом одержання доходів в результаті господарської експлуатації належного об’єкта;
Розпорядження – це визнана за власником і гарантована йому можливість вчиняти дії спрямовані на зміну юридичного статусу, економічного призначення або стану природних об’єктів.
Форми права власності на природні ресурси.
Надра є об’єктом права власності українського народу і можуть надаватися тільки у користування (води так само);
Ст.. 78 Земельного кодексу передбачає, що земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній формі власності (ліси так само).
Підстави набуття та припинення права власності на природні ресурси.
За загальними правилами право власності набувається на підставі придбання відповідних об'єктів за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами. Підставою виникнення права власності на природний об'єкт може бути й рішення органу влади про передачу відповідного об'єкта у власність.
Оскільки до землі прив'язані інші природні ресурси, то вимоги земельного законодавства щодо набуття права власності на землю поширюються на інші природні об'єкти (землі лісів, землі водного фонду, землі природно-заповідного фонду тощо). Земельним кодексом України встановлено, що громадяни набувають право власності на землю, окрім як за цивільно-правовими угодами, також: на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина 1 статті 81). Комунальна власність на землю виникає в разі: передачі територіальним громадам земель державної власності; примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; прийняття спадщини; за цивільними угодами та виникнення інших підстав, передбачених законом (частина 4 статті 83 Земельного кодексу України). Держава набуває права власності на землю у разі: відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; придбання за цивільно-правовими угодами; прийняття спадщини; передачі у власність держави земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; конфіскації земельної ділянки.
Припинення права власності на природні об'єкти може відбуватися за різних підстав, передбачених законодавством: припинення існування об'єкта права власності (втрата, загибель); припинення існування суб'єкта права власності (у разі втрати громадянства України, смерті фізичної особи, а також при реорганізації або ліквідації юридичної особи); добровільна відмова (купівля-продаж, дарування); примусове відчуження у власника природного об'єкта всупереч його волі на підставах, зазначених у законі (вилучення природного об'єкта, що утримується нераціонально або засобами, що призводять до його знищення).
Також Земельний кодекс України до підстав припинення права власності відносить: звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскацію за рішенням суду; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними та хімічними речовинами, відходами, стічними водами тощо, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) у терміни, встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів тощо (статті 140, 143).
На певні особливості припинення права приватної власності на об'єкти тваринного світу звертається увага у статті 8 Закону України "Про тваринний світ". Окрім вищезазначеного, право приватної власності на об'єкти тваринного світу може припинятися також у разі: жорстокого поводження з дикими тваринами; встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у приватній власності окремих об'єктів тваринного світу. У цих випадках право приватної власності на об'єкти тваринного світу може бути припинено в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу або прокурора.