Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпора з Екологічного права.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.04.2019
Размер:
480.26 Кб
Скачать

99. Правове регулювання поводження з відходами.

Відходи – будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подпльшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутись шляхом утилізації чи видалення.

Основними принципами державної політики у сфері поводження з відходами є: пріоритетний захист довкілля та здоров’я людини від негативного впливу відходів; забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних та енергетичних ресурсів; наукового обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення та використання відходів.

Виділені принципи повинні обов’язково враховуватись та реалізовуватись шляхом реалізації наступних заходів:

забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;

зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;

сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів;

забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

організація контролю за місцями чи об’єктами розміщення відходів для запобігання шкідливому впливу їх на довкілля та здоров’я людей;

здійснення комплексу науково-технічних та маркетингових досліджень для виявлення і визначення ресурсної цінності відходів з метою їх ефективного використання;

сприяння створенню об’єктів поводження з відходами;

забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у сфері поводження з відходами;

100. Концепції взаємодії суспільства і природи.

1) споживацького ставлення до природи;

2) концепція повернення до природи;

3) вчення про неосферу (поч. ХХ ст., Володимир Іванович Вернадський, Теяр де Шардер);

4) концепція обмеження народонаселення та економічного розвитку (підтримує Римський клуб, 1972 р. з’явилась праця «Межі росту»);

5) концепція сталого розвитку (ООН, 1984 р. створена комісія з охорони довкілля) – в основі лежить те, що економічна, соціальна та екологічна складова розвитку суспільства є рівнозначними.

101. Екологічна функція діяльності влади.

Екологічна функція держави – це, по суті, діяльність держави в особі її компетентних органів по управлінню якістю довкілля. Ця функція обумовлена конституційним положення про те, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, збереження генофонду українського народу «є обов’язком держави»(ст. 16 Конституції України).

Екологічна функція реалізується шляхом проведения відповідної державної політики на тому чи іншому етапі розвитку держави. її принципові засади в Україні визначені Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Ними передбачені пріоритети екологічної політики, її головні етапи і механізми реалізації. До них, зокрема, віднесено: гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населения та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; поліпшення екологічного стану басейнів рік України та якості питної води; стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського регіону; будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд; запобігання забрудненню Чорного та Азовського морів і поліпшення їх екологічного стану; формування збалансованої систем й природокористування та адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки, екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті; збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа.

За основними напрямами до головних складових механізму реалізації державної екологічної політики належать: відповідна державна інституційна структура; економічний механізм природокористування та екологічної діяльності; законодавчо-правовий механізм регулювання екологічних відносин; механізм реалізації міжнародних, національних, регіональних, галузевих та місцевих екологічних програм. У результаті реалізації основних напрямів (а вони розраховані на кілька десятиліть) передбачається створити збалансовану й ефективно діючу систему управління якістю довкілля.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]