83. Правові заходи охорони атмосферного повітря.

Однією з найважливіших функцій управління у сфері охорони атмосферного повітря є нормування. Зокрема, у сфері охорони атмосферного повітря встановлюються: а) нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря; б) нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; в) нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; г) нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел; д) технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин (ст. 5 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»). Порядок розроблення та затвердження цих нормативів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Державна екологічна та санітарно-гігієнічна експертиза проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про екологічну експертизу». Метою здійснення експертизи є визначення безпеки для здоров'я людини та навколишнього середовища під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів.

Попередження негативного впливу на стан атмосферного повітря регулюється заходами, які передбачають державний обліку галузі охорони атмосферного повітря. Згідно зі ст. 31 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державному обліку підлягають: а) об'єкти, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров'я людей та стан атмосферного повітря; б) види та обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; в) види і ступені впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.

Моніторинг у сфері охорони атмосферного повітря проводиться з метою отримання, збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про рівень забруднення атмосферного повітря, оцінки та прогнозування його змін і ступеня небезпечності та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» контроль у сфері охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Виділяють такі його види: державний, виробничий, громадський.

84. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Стаття 44 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» встановлює види правопорушень, вчинення яких тягне за собою адміністративну, цивільну, кримінальну й іншу відповідальність.

Адміністративна відповідальність у галузі охорони атмосферного повітря передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення. Суб'єктами адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі охорони атмосферного повітря можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачені такі види адмінправопорушень у галузі охорони атмосферного повітря: порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або шкідливого впливу на неї фізичних та біологічних факторів (ст. 78); порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ (ст. 78'); недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (ст. 79); недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів або споруд (ст. 79');

Кримінальна відповідальність у галузі охорони атмосферного повітря передбачена ст. 228 Кримінального кодексу (КК) України — забруднення атмосферного повітря. Об'єктом злочинного посягання є суспільні відносини, що забезпечують науково обгрунтоване раціональне використання, відновлення, поліпшення, відвернення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище і охорону чистоти атмосферного повітря як сприятливого середовища існування людини, тваринного і рослинного світу. Предметом злочину є атмосферне повітря, яке знаходиться у відкритому просторі у межах території держави Україна. Забруднення повітря всередині приміщення не може бути кваліфіковане за ст. 228 КК України. У Кримінальному кодексі України є окремий склад злочину «порушення вимог законодавства про охорону праці» (ст. 135), який дістає вияв у недотриманні правил промислової санітарії.

Майнова відповідальність за порушення атмосфероохоронного законодавства наступає за певних умов і підстав. До умов такої відповідальності належать: заподіяна майнова шкода; протиправна поведінка особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між протиправною поведінкою такої особи і майновою шкодою, що настала; винна поведінка особи, що заподіяла шкоду. Підставами відповідальності служать конкретні правопорушення, перелік яких міститься в ст. 44 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Наведений в цій нормі перелік правопорушень не є вичерпним.

Особи, винні в порушенні законодавства про охорону атмосферного повітря, несуть майнову відповідальність незалежно від притягнення їх до кримінальної чи адміністративної відповідальності в передбачених чинним законодавством випадках.