97. Правова охорона навколишнього природного середовища на транспорті.

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва і покликаний задовольняти потреби населення та суспільного виробництва в перевезеннях. Одночасно транспорт є одним з основних забруднювачів довкілля.

Тому запобігання шкідливому впливу всіх видів транспорту на довкілля є одним з найголовніших завдань природоохоронної діяльності держави.

Автомобільний транспорт – забруднення атмосферного повітря викидами відпрацьованих газів, шумовий вплив. Повітряний транспорт – емісія шкідливих речовин авіаційних двигунів, акустичні впливи. Водний транспорт – забруднення водних об’єктів стічними водами.

Так, у ст. 56 Закону “Про охорону н.п.с.” зазначається, що на підприємства, установи, організації, що здійснюють проектування, виробництво, експлуатацію та обслуговування автомобілів, літаків, суден, ін. пересувних засобів, установок та виробництво і постачання пального, покладені певні обов’язки щодо забезпечення екологічної безпеки транспортних засобів. Так, вони зобов’язані розробляти і здійснювати комплекс заходів щодо зниження токсичності та знешкодження шкідливих речовин, що містяться у викидах та скидах транспортних засобів; переходу на менш токсичні види енергії та пального; додержання режиму експлуатації транспортних засобів та інші заходи, спрямовані на запобігання та зменшення викидів та скидів у довкілля забруднюючих речовин та додержання встановлених рівнів фізичних впливів.

98. Правове регулювання поводження з радіоактивними речовинами.

Законодавство у галузі використання ядерної енергії та радіаційну безпеку визначає: правовий режим видобування та використання уранової руди; правовий режим ліцензування та державного нагляду за ядерними установками, використання радіоактивних речовина та ін. ДІВ; правовий режим поводження з радіоактивними відходами; правовий режим транспортування радіоактивних речовин; правовий режим цивільно-правової відповідальності, страхування та державного відшкодування заподіяної шкода, а також кримінально-правова відповідальність за порушення норм ядерного законодавства.

З метою забезпечення безпеки людини, довкілля на території України здійснюється державне регулювання безпеки використання ядерної енергії. Державне регулювання використання ядерної енергії передбачає:

- нормування - встановлення критеріїв та вимог, що визначають умови використання ядерних установок та ДІВ у державі;

- ліцензування – надання дозволів (ліцензій) на здійснення діяльності, пов’язаної з використанням ядерних установок та ДІВ;

- нагляд – здійснення нагляду за дотриманням нормативних вимог та умов, наданих дозволів підприємствам, установам, організаціям та особам, які здійснюють використання ядерних установок та ДІВ, включаючи примусові заходи.

На здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії видаються такі види дозволів:

- ліцензії на проектування, будівництво, видобування, виробництво, виготовлення, придбання, збут, володіння, введення в експлуатацію, використання, перевезення, зняття з експлуатації, консервацію будь-якого ДІВ, ядерної установки;

- ліцензії на проведення проектно-пошукових робіт щодо вибору майданчика для розміщення ядерної установки чи об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, і на виготовлення та поставку елементів, важливих для безпеки;

- ліцензії на підготовку персоналу для експлуатації ядерної установки;

- ліцензії персоналу та посадовим особам на виконання окремих видів діяльності;

- сертифікати, що підтверджують якість поставок;

- дозволи на діяльність чи продукцію за умов виконання санітарних норм, правил і стандартів з радіаційної безпеки;

- екологічні паспорти та дозволи на скиди чи викиди радіоактивних речовин у навколишнє природне середовище.