34. Загальна характеристика Японії.

Друга країна в світі по обсягу ВВП.В до повоєнний період країна була відсталою. І тому намагалася змінити свою ситуацію.

Після 2 світ. війни економіка країни мала свої особливості:

1. централізоване планування і розподіл ресурсів та продуктів

2. фіксована оплата праці та регулювання держ.ціни

3. проста прив’язка виробників

4. введена податкова система

5. економіка країни монополізована та мілітаризована(величезна кіл-ть консернів)

Ек. форма в Японії переслідувала такі цілі:

1. проведення грош. Реформи

2. здійснення реформи труд. Відносин

3. демонополізація ек-ки

4. виведення ЕК-ки країни з надглибокої кризи

5. здійснення податкової реформи

Був взятий курс на значне зростання вир-ва, а саме промисловості. За короткий час ліквідовано ЕК. хаос країни. В країні було введенно:

1. процедура примусового банкрутства

2. контроль над ключовими галузями ЕК-ки

3. заморожено ЗП та ціни

4. централізоване забезпечення під-в

Шокова терапія- комплексна програма включала бюджетну реформу, нову кредитну політику, цінову реформу, і валютну реформу.

Податкова реформа:

1. знижено рівень податків до 35%

2. впорядковано амортизаційні відрахування компаній

Ці реформи і заклали базу ЕК-ки

33. Місце та роль єс у світовому господарстві.

ЄС сьогодні налічує 25 країн. Створення ЄС було обумовлене тим, що саме в Західній Європі після 2 світової війниз найбільшою силою виявилася суперечність між інтернаціональним характером сучасного виробництва і вузькими нац-держ. кордонами його функціонування. Важлива причина полягала і в прагненні західноєвропейських країн подолати негативний досвід 2 світових воєн, виключити можливість виникнення їх на континенті в майбутньому.

Сьогодні Європейський Союз займає провідні позиції у світовому господарстві. На його частку припадає 41,4 % світового товарного експорту та 39,8 % імпорту, 42,8 % сагового експорту та 41,9 % імпорту послуг. Тому для будь-якої країни співробітництво з Європейським Союзом означає можливість отримати істотні економічні здобутки, які, зрештою, сприятимуть економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення. При цьому слід зазначити, що таке співробітництво вигідне всім сторонам. Думка про те, що виграш одного партнера означає втрати іншого, є хибною.

Не варто забувати, що структура українського експорту до ЄС далека від ідеальної. У 2002 р. 22.6% експорту товарів у країни ЄС становили неблагородні метали і вироби з них, 22.2% — мінеральні продукти, 15.8% — продукція легкої промисловості, 16.1 % — продукція сільського госпо­дарства і харчової промисловості, 10.9 % — машини й устаткування. Запроваджуючи умови вільної торгівлі з ЄС на даному етапі, Україна фіксує цю структуру, а вона аж ніяк не вичерпує весь спектр наших конкурентних переваг.

Як підтверджують показники 5 місяців 2003 року, прискорення темпів зростання експорту з України до країн Європи (37.3% порівняно з 27.1 % зростання всього експорту) супроводжувалося погіршенням його структури. Питома вага чорних металів та виробів із них зросла на 2.2, нафти і нафтопродуктів — на 4.5 процентного пункту.