2.2. Знос і амортизація основних засобів

У процесі експлуатації основні засоби зношуються і втрачають частину своєї вартості.

Знос — це утрата засобами праці своїх фізичних і техніко-економічних якостей.

Існує два типи зносу: моральний і фізичний:

1. Під фізичним зносом розуміється втрата засобами праці своїх первісних якостей.

Основні види фізичного зносу: природний і експлуатаційний.

Природний знос – відбувається постійно в результаті впливу природних факторів: корозії металу, зміни міцнісних характеристик, окислювання тощо.

Експлуатаційний знос чи знос у результаті експлуатації засобів: стирання тертьових поверхонь, порушення твердості системи «верстат — пристосування - інструмент — деталь» тощо.

Рівень фізичного зносу основних засобів залежить від: первісної якості основних фондів; ступеня їхньої експлуатації; рівня агресивності середовища; рівня кваліфікації обслуговуючого персоналу; своєчасності проведення планово-попереджувальних ремонтів (ППР) тощо.

2. Моральний знос основних засобів. Сутність морального зносу полягає в знеціненні засобів праці, втраті вартості до їхнього фізичного зносу, до закінчення терміну їх корисного використання.

Моральний знос виявляється в двох формах.

Перша форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінювання машин такої ж конструкції, що випускалися раніше, унаслідок здешевлення їхнього відтворення в сучасних умовах.

Друга форма морального зносу полягає в тому, що відбувається знецінення старих машин, фізично ще придатних, унаслідок появи нових, більш продуктивних і технічно виконаних , котрі витісняють старі.

Амортизація – процес поступового (протягом терміну їхнього корисного використання) переносу вартості, яка амортизується, на вироблену продукцію з метою нагромадження коштів для повного відновлення (реновації) зношених основних засобів.

Вартість, яка амортизується – первісна (переоцінена) вартість основних засобів за винятком їхньої ліквідаційної вартості.

Термін корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися підприємством чи з їхнім використанням буде виготовлений очікуваний підприємством обсяг продукції.

Об'єктом амортизації є всі основні засоби за винятком землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання об'єкту, що встановлюється підприємством при зарахуванні цього об'єкта на баланс і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудування, дообладнування і консервації.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням наступних методів:

1. прямолінійного, відповідно до якого річна сума амортизації визначається розподілом вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів;

2. зменшення залишкової вартості, відповідно до якого річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року чи первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкту з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

3. прискореного зменшення залишкової вартості, відповідно до якого річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року чи первісної вартості на дату початку нарахування амортизації і річної норми амортизації, що обчислюється виходячи з терміну корисного використання об'єкта і подвоюється;

4. кумулятивного, відповідно до якого річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5. виробничого, відповідно до якого місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється розподілом вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що підприємство очікує зробити (виконати) з використанням об'єкту основних засобів.

Метод амортизації вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. Відповідно до Закону України «Про оподатковування прибутку підприємств» для основних засобів установлена наступна схема амортизації. Уся величина основних засобів підприємств розділена на 4 групи з загальними для них нормами амортизації:

Група 1 — будинки, спорудження, їхні структурні компоненти і передатні пристрої, у тому числі житлові будинки і їхні частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення земель.

Група 2 — автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти; інше офісне устаткування; устаткування і приналежності до нього.

Група 3 — будь-які інші основні фонди, що не ввійшли в групи 1, 2, 4.

Група 4 —електронно-обчислювальні машини; зв'язані з ними засоби друку, зчитування інформації; програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартістю вище МБП.

З 1 січня 2004 р. централізовано, тобто для всіх підприємств, застосовуються наступні річні норми амортизації:

• Група 1 — 2 %;

• Група 2 — 10%;

• Група 3 — 6%;

• Група 4 —15%.

Нарахування амортизації здійснюється щомісяця, починаючи з місяця наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатний для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що йде за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Після реалізації продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних засобів, надходить в амортизаційний фонд. Цей фонд використовується для придбання нових основних засобів замість зношених для їхньої реновації чи відновлення.

Основні функції амортизаційного фонду:

• повне відновлення основних засобів після їхнього вибуття;

• нагромадження коштів для розширення виробництва;

• стимулювання більш швидкого відновлення основних засобів.