4.2. Нормування оборотних коштів (обк). Поняття норми і нормативу обк. Часткові і загальні нормативи

Ритмічність і ефективність виробництва залежать від оптимального розміру ОБК і у виробництві й у обігу, тому найважливішою задачею підприємства є нормування ОБК.

Нормування витрат окремих видів матеріальних ресурсів передбачає дотримання визначених наукових принципів:

• прогресивність;

• технологічна й економічна обґрунтованість;

• динамічність;

• забезпечення зниження норм.

Ціль нормування — установити мінімальне значення (величину) кожного виду ОБК, достатнє для безперебійної роботи підприємства.

Показники нормування — норматив ОБК і норма ОБК.

Норматив ОБК — мінімальна розрахункова величина коштів, необхідних для покриття потреби в ОБК для безперебійної роботи підприємства з запланованими обсягами робіт.

При порушенні розрахункових пропорцій окремих елементів нормативу оборотних коштів і планованих обсягів виробництва виникає недолік оборотних коштів, що звичайно заповнюється за рахунок короткострокових банківських кредитів.

Основні види нормативів — частковий і загальний. Частковий норматив розраховується для конкретного виду ОБК, а загальний — для їхньої загальної кількості.

Норматив ОБК залежить від:

• обсягу виробництва;

• витратності ОБК;

• норм ОБК на окремі їхні види.

Розрахунок нормативу ОБК виробляється в загальному виді за формулою:

(3)

де: Оз - програма випуску чи оборот ОБК за період Т;

Т - плановий період, дні;

Нзап - норма запасу ОБК у днях.

Норма запасу — кількість днів, на яке створюється запас ОБК, що забезпечує беззупинну роботу підприємства, навіть при порушенні графіка виробничого процесу чи постачань.

Величина норми запасу залежить від:

• тривалості технологічного циклу;

• періодичності запуску матеріалів у виробництво;

• часу підготовки матеріалів для виробництва;

• віддаленості постачальників;

• рівномірності і частоти постачань.

При встановленні норм і нормативів на планований рік рекомендується використовувати дослідно-статистичний і розрахунково-аналітичний методи.

На практиці застосовуються три методи нормування оборотних коштів:

• аналітичний метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним вилученням надлишкових;

• коефіцієнтний метод складається в уточненні діючих нормативів власних оборотних коштів і внесення в них змін за станом на момент розрахунку;

• метод прямого рахунку являє собою науково обґрунтований розрахунок нормативів по кожному елементу нормованих ОБК.

Основну частину нормативу оборотних коштів складають складські матеріально-сировинні запаси, незавершене виробництво, залишки готової продукції на складі.

Складські матеріально-сировинні запаси визначаються з урахуванням добової потреби і середньої тривалості інтервалу між двома постачаннями.

Запас, що визначає поточну потребу:

(4)

де Q_дн – денна потреба;

Т_дн – середньозважений інтервал між двома постачаннями, днів.

Оскільки поточний запас змінюється від максимуму в день постачання до нуля в день наступного постачання значення залежності (3) зменшується наполовину – середній поточний запас.

У сумі зі страховим, підготовчим та транспортним - поточний запас утворює складський розрахунковий запас. Страховий запас розраховується відповідно до галузевих рекомендацій. Для більш повної оцінки страхового запасу використовуються відомі статистичні методи.