4.3. Показники ефективності використання оборотних коштів
Ефективність використання оборотних коштів впливає на фінансові результати діяльності підприємства.
При її аналізі застосовується безліч показників:
наявність власних ОБК;
співвідношення власних і позикових ОБК;
платоспроможність підприємства;
ліквідність підприємства;
оборотність ОБК;
тривалість одного обороту ОБК;
Наявність власних ОБК (чистий робочій капітал) і співвідношення між ними і позиковими характеризує ступінь фінансової стійкості підприємства.
Співвідношення між величиною заборгованості підприємства й обсягом ліквідних засобів (кошти, цінні папери і легко реалізовані елементи ОБК) характеризують його ліквідність.
Оборотність ОБК характеризує інтенсивність їхнього використання.
До показників оборотності відносяться:
1) тривалість одного обороту (Тоб), у днях – яка показує, протягом якого часу ОБК проходять усі стадії операційного циклу:
(5)
де Тр – тривалість розрахункового періоду, днів (для року приймають Тр = 365 дн);
Qр - обсяг реалізації за розрахунковий період;
2) число оборотів ОБК (коефіцієнт оборотності):
(6)
Зіставлення числа оборотів по різних періодах часу дозволяє зробити висновок про ритмічність роботи підприємства. Якщо воно залишається незмінним чи незначно коливається, то підприємство працює стабільно. Зниження числа оборотів говорить про падіння темпів розвитку підприємства і його неблагополучне фінансове положення.
Прискорення оборотності ОБК сприяє їх абсолютному і відносному вивільненню.
Абсолютне вивільнення ОБК — це зниження суми ОБК у поточному році в порівнянні з попереднім при збільшенні обсягу реалізації.
Відносне вивільнення ОБК — це випередження темпами росту обсягу продажів темпів росту ОБК.
У цьому випадку меншим обсягом ОБК забезпечується більший обсяг продажів. Відносне вивільнення відбиває як зміну величини оборотних коштів, так і зміну обсягу реалізованої продукції.
Щоб визначити його, потрібно обчислити потребу в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік.
Крім оптимізації виробничих запасів і скорочення обсягів незавершеного виробництва важливе значення має вибір варіанта списання витрат на собівартість продукції, що впливає на оцінку вартості залишків складських запасів і запасів, що списуються на собівартість продукції.
Наприклад, оцінка вибуття запасів може здійснюватися по вартості закупівель (ідентифікована собівартість відповідної одиниці запасів); за середньозваженими цінами; за цінами, що змінилися на момент списання витрат на собівартість продукції, по вартості перших за часом закупівель чи останніх (метод ФІФО і ЛІФО відповідно) та іншими методами. У залежності від загальної економічної ситуації різниця в оцінках може складати 5-10%, що істотно впливає на такі в деякій мірі конфронтуючі показники, як прибутковість і платоспроможність (ліквідність).
Крім того, на практиці для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовуються кілька видів показників матеріаломісткості: абсолютна, питома, загальна.
Абсолютна матеріаломісткість показує витрати сировини і матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.
Питома матеріаломісткість — це витрати основних видів сировини і матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції (одиницю потужності, обсягу, довжини тощо).
Загальна матеріаломісткість (Мм) відбиває вартість усіх матеріальних витрат на грошову одиницю чи на одиницю виготовленої продукції.
Загальна матеріаломісткість розраховується за формулою:
, (7)
де: Мз — загальна сума матеріальних витрат, грн.;
q і Q — обсяг зробленої продукції відповідно в натуральному і грошовому вираженні.
Матеріаломісткість є показником зворотним до матеріаловіддачі.
Матеріаловіддача (Мв) розраховується за формулою:
, (8)
Додатково використовуються коефіцієнти використання матеріалів, виходу придатної продукції, відходів тощо.
Контрольні питання:
1. На яку величину відрізняються оборотні кошти від оборотних виробничих фондів?
2. По яких основних елементах класифікуються оборотні виробничі фонди?
3. Що розуміється під структурою оборотних коштів? Які фактори впливають на її зміну?
4. Джерела формування оборотних коштів, які Ви знаєте?
5. Що розуміється під нормуванням оборотних коштів?
6. Які оборотні кошти нормуються?
7. Яким образом визначаються нормативи оборотних коштів?
8. Які показники характеризують рівень використання оборотних коштів?
9. Які існують основні напрямки прискорення оборотності оборотних коштів?
Рекомендована література:
1. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”.
2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Дебіторська заборгованість”.
3. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійної роботи. — К.: КНЕУ, 2000. — 328 с.
4. Зайцев Н. Экономика промышленного предприятия. — 3-е изд. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 358 с.
5. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 528 с.
6. Экономика предприятия: Учебник / Под ред. О.И. Волкова. — М.: Инфра — М, 1997.— 416 с.