- •Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
- •2. Проблеми періодизації
- •3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
- •Література:
- •Лекція 2 Міжнародні відносини між двома світовими війнами План
- •1. Версальсько-Вашингтонська система: концепція післявоєнного світоустрою
- •2. Нові геополітичні реалії міжвоєнного періоду
- •3. Загострення суперечностей у міждержавних відносинах напередодні війни
- •Лекція 3 Суспільно-політичні рухи у 1918 – 1945 рр. План
- •Лекція 4 Країни Європи і Північної Америки в період післявоєнної нестабільності (1918 – 1923 рр.)
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •1. Революційна кризу і революції в країнах Центральної Європи
- •2. Індустріально-розвинуті країни Заходу в 1918 – 1923 рр.
- •Лекція 5 Індустріальні країни Європи і Америки у період стабілізації (1924 – 1929 рр.) план
- •Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм
- •1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.
- •2. Аграрна криза.
- •3. Спроби Гувера здійснити державне кредитування банків.
- •4. «Новий курс» Рузвельта.
- •5. Основні заходи «Нового курсу».
- •Лекція 7 Фашистські режими в Європі у 20 - 30-х рр. Хх ст.
- •Історія зародження фашизму
- •Лекція 8,9 Країни Європи і сша у Другій світовій війні
- •Політична історія Другої світової війни
- •Лекція 10 Світ у другій половині XX ст.: основні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку
- •2. Створення оон
- •3. Мирні договори з колишніми союзниками Німеччини
- •4. Формування постіндустріального суспільства
- •5. Ліквідація колоніалізму, утворення та розвиток незалежних держав
- •6 Нове співвідношення сил у світі після краху комуністичних режимів у Східній Європі і розпаду срср
- •Лекція 11 Міжнародні відносини у другій половині XX ст.
- •Лекція 12 Тема. Суспільно-політичні рухи у другій половині XX ст.
- •Лекція 13 Тема. Світ на початку XXI ст.: тенденції і перспективи суспільного розвитку. Глобальні проблеми людства
- •Лекція 14 Тема. Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •Изменения в расстановке сил на международной арене
- •Становление сталинской модели социализма в ряде стран Европы и Азии
- •Истоки и сущность «холодной» войны
- •4 Послевоенное положение сша. «Справедливый курс»
- •Лекція 15 Країни Західної Європи і сша в період післявоєнної реконструкції і «холодної війни» (1945 — друга половина 50-х років)
- •2. Економічне та політичне становище Німеччини після поразки у Другій світовій війні
- •Лекція 16 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •2. Політичний розвиток фрн у 1949-1955 рр.
- •3. Победа республиканцев. Политика д. Эйзенхауэра
- •4. Консерватори при владі
- •Лекція 17 Країни Західної Європи і сша в період нтр, розвитку дмк, співіснування і боротьби двох систем (друга половина 50 -х—60-ті роки)
- •1. Франція напередодні падіння IV Республіки (1951-1958).
- •2. Італія: еволюція центризму в 1953-1962 рр.
- •1. Франція
- •Лекція 18 Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці
- •Лекція 19 Тема. . Країни Західної Європи і сша в період нового етапу нтр, структурних криз і перетворень (70 —90-ті роки)
- •Лекція 20 Тема. Країни Північної Європи у другій половині XX ст.
- •Лекція 21 Тема. Країни Південної Європи у другій половині XX ст.
Лекція 1
Вступ до сучасної історії західної цивілізації план
1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
2. Проблеми періодизації
3. Основні напрямки історіографії та джерельна база
За насиченістю і вагомістю історичних явищ, подій і фактів період, який ми маємо розглядати, не має аналогів у багатовіковій історії народів Європи та Америки. Основними із них були дві світових війни, революції в багатьох країнах Європи (в Росії їх було дві), всеосяжна економічна криза, заснування перших міжнародних організацій (Ліга Націй та ООН) і їх спроби налагодити дійсно міжнародну співпрацю у вирішенні глобальних проблем людства. Це був час активної політичної боротьби, яка мала тенденції до жорсткого військового протистояння як в рамках держав капіталістичної системи, так і між ними і СРСР. Зіткнення класових інтересів у міжнародному масштабі в ті роки досягло своєї вершини. Вони реалізовувались державними інститутами, політичними партіями, окремими історичними особами, в тому числі А. Гітлером, Й. Сталіним, Ф. Рузвельтом, У. Черчіллем, Ф. Франко та іншими. Це були десятиріччя утвердження тоталітаризму в помислах і діях на державному рівні. Найбільш повною мірою це явище проявилося у Німеччині, Італії, Іспанії і СРСР.
Період з 1918 до 1945 рр. був таким, коли мільйони людей з Європи та Америки тривалий час проживали на чужих територіях, що було наслідком захоплення військовою силою значних територій багатьох держав, встановлення і підтримування там окупаційних режимів. Можемо констатувати, що 1918-1945 рр. – це мартиролог людства. Чисельність людських втрат ще й досі не встановлена. Існує думка, що ця цифра сягає 100 мільйонів чоловік.
Спираючись на сучасні досягнення історичної науки, маємо виявити першопричини історичної драми ХХ сторіччя, місце і роль у ній окремих історичних осіб, значимих для тих десятиріч ідеологій. Зауважимо, що не дивлячись на те, що з тих пір пройшло уже понад півсотні років , до цього часу існують різні політичні оцінки багатьох подій і явищ того часу. Можна без ризику на помилку стверджувати, що і сучасні оцінки багатьох подій новітньої історії країн Європи та Америки не є кінцевими. Введення в науковий обіг нових документів і співставлення їх з уже відомими буде спонукати дослідників до внесення коректив у здавалось би уже сталі уяви про недалеке минуле народів Європи та Америки.
Не дивлячись на складні політичні, військові умови економічний, науково-технічний прогрес, поступ у вирішенні багатьох соціальних проблем в країнах Європи та Америки дійсно мав місце. Окремі історики, політологи схильні пояснювати це тим, що поштовхом виступала війна, особливо Друга світова. Якщо це дійсно мало певний вплив, то виникає питання: якою ціною ті економічні і науково-технічні здобутки були досягнуті?
1. Предмет, методи, принципи і функції вивчення історичного матеріалу
Предметом новітньої історії країн Європи та Америки є вивчення закономірностей економічного, соціального та політичного розвитку країн Європи та Америки, особливостей діяльності політичних партій, рухів, громадських об’єднань та державних структур, ролі осіб в історичному процесі новітньої доби.
При викладанні курсу Новітньої історії країн Європи та Америки використовуються ті ж методи, що і при вивченні інших дисциплін історичного циклу, а саме: хронологічний, порівняльного і синхронного аналізу сутнісних історичних явищ. У сукупності названі методи дозволяють розглядати окремі стадії розвитку країн Європи та Америки як органічні моменти єдиного історичного процесу.
Вивчаючи даний складний історичний період, ми будемо спиратися на певні принципи, які існують в історичній науці. До них ми відносимо, перш за все, принцип об’єктивності, тобто вивчення визначальних історичних процесів, опора на факти, а не на схему , розгляд позитивних і негативних явищ в їх взаємозв’язку.
Універсальним є принцип історизму. Він передбачає вивчення історичного явища, простеження етапів його розвитку, зв’язок з іншими історичними процесами того часу.
Принцип соціального (класового) підходу дає можливість співставити класові і загальнолюдські інтереси в історичному розвитку. Цей принцип набуває особливого значення при оцінці програм політичних партій, їх діяльності та ролі в розвитку суспільства по тому чи іншому шляху. Наше завдання полягає в тому, щоб ми аналізували політичну діяльність партій, громадських об’єднань, а не судили їх за пом илки у вирішенні тієї чи іншої проблеми.
До функцій курсу ми відносимо такі, як:
1) пізнавальна (інтелектуально-розвиваюча). Для студента, майбутнього вчителя історії в школі вона набирає чи не найважливішого значення;
2) практично-політична. Вона дозволяє розглядати історичний процес в єдності минулого, сьогодення і майбутнього. Саме тут знаходяться корені інтересу людини до історії, тобто до того, що було, що є і що буде;
3) світоглядна функція. Вона формує погляд на світ, суспільство, закони його розвитку, дає можливість виховання у студентів патріотизму, розуміння ними таких категорій як честь, обов’язок перед суспільством, людське щастя і добро, пізнання моральних цінностей людства.