Лекція 6. Світова економічна криза (1929 – 1933 рр.). Пошуки виходу з кризи. Реформізм

1. Перехід сша від процвітання до економічної кризи.

У першій чверті XX ст США були в числі провідних держав світу і найбільш благополучною в економічних відносинах країною. З переходом промислового капіталізму до монополістичного центр світового економічного розвитку перемістився з Європи до Північної Америки. США розвивалися швидше за всіх і виробляли більше всіх. Їх доля в світовому виробництві постійно збільшувалася. Ще сильніше за позицію США зміцнилися після першої світової війни, зокрема за рахунок значних прибутків від постачань країнам Антанти озброєння і боєприпасів. Швидко зростало промислове виробництво, інтенсивно розширювався основний капітал, збільшувався експорт. Економічні успіхи послужили народженню теорії «проспериті» — вічного процвітання цієї держави. Проте вона виявилася «великою ілюзією».

Дійсність перевернула ці надії. У 1929 р. вибухнула світова економічна криза, яка продовжувалася до 1933 р. включно і сильніше за всіх уразив саме США.

Криза почалася в Нью-Йорку з краху на фондовій біржі. У 1927 р. рада федеральної резервної системи США прийняла рішення надати допомогу Великобританії в підтримці золотого стандарту фунта стерлінгів і понизила облікову ставку з 4 до 3,5%. Окрім цього, він організував скупку державних коштовних паперів, що привело до збільшення банківських резервів.

Ці заходи привели до зростання курсів акцій і викликали розширення практики видачі кредитів для придбання коштовних паперів. Кредити видавалися у вигляді онкольних рахунків – рахунків, забезпечених коштовними паперами, що на першу вимогу банку ліквідовувались. До моменту початку кризи величина позик комерційних банків біржовим спекулянтам склала 8,3 млрд USD при ринковій вартості всіх коштовних паперів, що котируються, рівній 89,7 млрд USD.1

Банки були готові видавати гроші на придбання коштовних паперів без перевірки платоспроможності і під невеликі гарантії. Протверезіння настало 24 жовтня 1929 р. Цього дня на Нью-йоркській фондовій біржі в продаж поступив великий пакет акцій компанії "Дженерал моторс", а потім прийшло повідомлення про банкротство крупних фірм і на продаж поступили нові крупні пакети акцій. Курси акцій почали різке падіння, що, у свою чергу, викликало нову пропозицію акцій на продаж. За три дні, з четверга, 24 жовтня, по понеділок, 28 жовтня, промисловий індекс Доу-джонса скоротився на 20%. 1Для багатьох компаній, що купували акції в кредит, це падіння означало фінансовий крах. Почався обвал курсів, що продовжувався до 1932 р., внаслідок чого промисловий індекс Доу-джонса (індекс курсу акцій на основній нью-йоркській біржі) знизився на 90%. 1

Через рік після біржового краху стали закриватися банки, і з 1930 по 1933 рр. в країні було закрито 9 тисяч банков.1 Були ліквідовані 2/3 підприємства, фінансова система практично не діяла, золотий стандарт зник, а міжнародний рух капіталу завмер. 1

Криза охопила банківську систему, промисловість, сільське господарство. По своєму характеру він був циклічною кризою надвиробництва, коли унаслідок недостатньої купівельної спроможності населення вироблена маса товару не знайшла збуту і виявилася нереалізованою. У результаті порушився процес суспільного відтворення, розорилися багато торгівельних і промислових підприємств, транспортні компанії, банки. До 1932 р. промислове виробництво в США скоротилося в цілому на 46%, а по окремих видах продукції значно більше: виробництво чавуну — на 79%, стали — на 76%, автомобілів — на 80%. З 279 доменних печей в числі тих, що діють залишалися лише 44 печі, криза викликала масову хвилю банкротств. За 1929 — 1933 рр. потерпіли крах 135 тис. торгівельних, промислових і фінансових фірм, розорилися 5760 банків. Збитки корпорацій лише в 1932 р. склали 3,2 млрд. дол. Звороти зовнішньої торгівлі скоротилися в 3,1 разу. Країна була відкинута до рівня 1911 г.2

Неминучий наслідок циклічної кризи — погіршення положення трудящих. Різко знизився їх життєвий рівень. Падіння курсу акцій торкнулося від 15 до 25 млн. американців. 1Охваченные панікою люди прагнули розміняти банкноты на золото. Зростало число безробітних, декілька мільйонів були напівбезробітними. З членами сімей безробітні складали майже половину всього населення. Заробітна плата знизилася більш ніж удвічі. Багато кого втратило житла, виникли «гуверовскі городки» — поселення безробітних на околицях міст, збудовані з ящиків і будівельних відходів. Населення голодувало — лише в Нью-Йорку в 1931 р. з голоду загинули 2 тис. человек.3