- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Змістовий модуль I. Неорганічна хімія
- •Тема 5. Гідроген. Хімія лужних металів. Хімія лужно - земельних елементів.
- •Змістовий модуль іі. Фізична та колоїдна хімія
- •Тема 14. Дисперсні системи та їх класифікація.
- •Тема 15. Мікрогетерогенні системи.
- •Тема 16. Напівколоїди та розчини високомолекулярних сполук.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Техніка безпеки та правила роботи в хімічній лабораторії Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Оксиди.
- •Кислоти.
- •Основи.
- •Амфоліти.
- •Паспорт роботи
- •Експериментальна частина Техніка безпеки.
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •ТермоХімія. Мета роботи – навчитися експериментально визначати ентальпію хімічних реакцій і робити розрахунки, використовуючи термохімічні рівняння.
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Паспорт роботи.
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи.
- •Результати. Оформлення роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Хімічна рівновага
- •Паспорт роботи
- •Експеріментальна частина
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6. Періодична система та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Періодична система і будова атома.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7. Властивості гідрогену та його сполук
- •Теоретична частина
- •Проста речовина
- •Практична частина Одержання та властивості Гідрогену. Окисно-відновні властивості Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Властивості лужних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9. Властивості лужноземельних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужноземельних металів та їх сполук
- •Контрольні питання
- •Елементи іv – а групи
- •Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Властивості Нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Галогени
- •Практична частина Властивості р-елементів та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13. Загальна характеристика d-елементів
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14. Тема: комплексні сполуки
- •Експериментальна робота Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 16. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 17. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 18. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 19. Поверхневі явища та адсорбційні рівноваги
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 20. Дисперсні систем та їх класифікація
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Контрольні питання
-
Які метали ІІ групи називають лужноземельними, чому вони отримали таку назву?
-
Напишіть електронні формули атомів елементів – металів ІІ групи головної підгрупи.
-
Складіть рівняння реакцій магнію з Оксигеном, Гідрогеном, Хлором, водою.
-
Поясніть, чому магній розчиняється у воді значно швидше у присутності хлориду амонію? Складіть рівняння реакцій магнію з хлоридом амонію.
-
Як змінюються властивості оксидів елементів ІІ групи головної підгрупи?
-
Якими властивостями володіють гідроксиди берилію та барію?
-
Які хімічні процеси протікають при твердінні на повітрі гашеного вапна?
-
Здійсніть перетворення та назвіть речовини:
Ba → BaO → Ba(OH)2 → BaCO3 → Ba(HCO3)2 → BaCl2 → BaSO4
-
Які катіони називають іонами жорсткості?
-
Який технологічний показник якості води називають жорсткістю?
-
Який метод пом'якшення води називають термічним? Які хімічні реакції протікають при пом'якшенні води цим методом?
-
Поясніть суть хімічного методу пом'якшення води.
-
Який процес потрібно проводити для пом'якшення води: катіонирування або аніонирування? Чому? Складіть рівняння реакцій, що протікають під час пом'якшення води методом іонного обміну.
-
Як визначають загальну, Карбонатну та не Карбонатну жорсткість води?
Задачі
-
При визначенні загальної жорсткості води на титрування 200 мл води використано 8 мл 0,1 н розчину комплексну ІІІ. Розрахуйте загальну жорсткість.
-
Обчисліть загальну, карбонатну і некарбонатну жорсткість води, якщо: на титрування 200 мл Н2О використано 7,6 мл 0,005 н розчину комплексну ІІІ; на титрування 100 мл Н2О використано 1,5 мл 0,1 н розчину хлороводневої кислоти.
-
Скільки грамів Са(ОН)2 необхідно додати до 1000 л води, щоб усунути тимчасову жорсткість, що дорівнює 2,86 м-екв/л?
-
Яку масу соди потрібно додати до 500 дм3 води, щоб знешкодити її жорсткість, яка дорівнює 5 мекв/дм3?
-
Розрахувати карбонатну жорсткість води, якщо на титрування 100 см3 цієї води, яка містить гідрокарбонат кальцію, знадобився 0,08 н розчин НСІ об’ємом 6,25 см3.
Лабораторна робота №10.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА р-ЕЛЕМЕНТІВ (III-A, IV-A підгрупи)
Мета роботи – ознайомити студентів з найбільш важливими фізичними та хімічними властивостями р-елементів, а також із застосуванням р-елементів і їх важливіших сполук.
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
ЕЛЕМЕНТИ ІІІ – А ГРУПИ
Третя група головна підгрупа об’єднує широко розповсюджені елементи – Бор та Алюміній, а також рідкі – Галій, Індій, Талій. На зовнішньому електронному слою атомів елементів ІІІА групи знаходиться s2p1 конфігурація, в якій неспарений тільки р-електрон. Проте, сполуки більшості з цих елементів, в яких ступінь окислення +1, дуже не стійки і найбільш характерним ступенем окислення для них є +3. перехід електрону з s-підрівня на p–підрівень потребує досить мало енергії (0,17 кДж/моль для Бору і 1,34 кДж/моль для Алюмінію). Лише для талію більш характерним є ступінь окислення +1.
-
I1, эВ
Ео(М3+/M)
B
8.30
-
Al
5.98
-1.66
Ga
6.00
-0.52
In
5.78
-0.34
Tl
6.10
-0.34 (Tl +/Tl)
Бор – єдиний неметал, який за властивостями різко різниця з рештою елементів ІІІА групи і наближається до Карбону. При переході від бору до Алюмінію металічні властивості підсилюються, дещо послаблюються у галію і знову поступово зростають при переході до Талію. Це обумовлено тим, що атоми галію, індію, талію містять 18 електронів на передзовнішньому рівні.
Алюміній – активний метал, на повітрі покривається оксидною плівкою, а у воді – захисною плівкою гідроксиду. Руйнування захисних плівок призводить до швидкої корозії Алюмінію і до активної взаємодії його з водою.
Алюміній добре розчиняється у розведених кислотах – хлороводневій та сірчаній, особливо при нагріванні. Концентрована нітратна і сірчана кислоти не розчиняють Алюміній, так як пасивують його. Алюміній амфотерний метал, тому добре розчиняється у лугах з утворенням гідроксоалюмінатів і Гідрогену:
2Al + 6KOH + 6H2O = 2K3[Al(OH)6] + 3H2↑
Алюміній добре реагує з Нітрогеном, Сульфуром, галогенами. Оксид Алюмінію (Al2O3) і гідроксид (Al(OH)3) – нерозчинні у воді речовини білого кольору, володіють амфотерними властивостями. При сплавленні Al2O3 та Al(OH)3 з їдкими лугами утримують солі метаалюмінієвої кислоти НАІО2 :
Al2O3 + 2KOH = 2КАІО2 + H2O
Оксид та гідроксид Алюмінію реагують з кислотами. Але сильно прожарений оксид не розчиняється ні в кислотах , ні в лугах.
Солі Алюмінію, утворені сильними кислотами, внаслідок гідролізу мають у розчинах кисле середовище. Деякі солі – сульфіди, Карбонати у водних розчинах підлягають повному гідролізу.
Присутність катіонів Алюмінію у ґрунті обумовлює обмінну кислотність грунтового розчину. В результаті катіонообмінних процесів іони Алюмінію переходять до ґрунтового розчину. Утворена сіль при цьому гідролізується і відбувається небажане зростання концентрації іонів у ґрунтовому розчині.:
AlCl3 + H2O = АІ(ОH)Cl2 + HCl