- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Змістовий модуль I. Неорганічна хімія
- •Тема 5. Гідроген. Хімія лужних металів. Хімія лужно - земельних елементів.
- •Змістовий модуль іі. Фізична та колоїдна хімія
- •Тема 14. Дисперсні системи та їх класифікація.
- •Тема 15. Мікрогетерогенні системи.
- •Тема 16. Напівколоїди та розчини високомолекулярних сполук.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Техніка безпеки та правила роботи в хімічній лабораторії Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Оксиди.
- •Кислоти.
- •Основи.
- •Амфоліти.
- •Паспорт роботи
- •Експериментальна частина Техніка безпеки.
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •ТермоХімія. Мета роботи – навчитися експериментально визначати ентальпію хімічних реакцій і робити розрахунки, використовуючи термохімічні рівняння.
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Паспорт роботи.
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи.
- •Результати. Оформлення роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Хімічна рівновага
- •Паспорт роботи
- •Експеріментальна частина
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6. Періодична система та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Періодична система і будова атома.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7. Властивості гідрогену та його сполук
- •Теоретична частина
- •Проста речовина
- •Практична частина Одержання та властивості Гідрогену. Окисно-відновні властивості Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Властивості лужних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9. Властивості лужноземельних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужноземельних металів та їх сполук
- •Контрольні питання
- •Елементи іv – а групи
- •Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Властивості Нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Галогени
- •Практична частина Властивості р-елементів та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13. Загальна характеристика d-елементів
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14. Тема: комплексні сполуки
- •Експериментальна робота Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 16. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 17. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 18. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 19. Поверхневі явища та адсорбційні рівноваги
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 20. Дисперсні систем та їх класифікація
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
Мета роботи: вивчити властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
Прилади та реактиви. Спиртівка або сухе пальне, пробірки, скляна паличка, мікроколба, шпатель, піпетка, пробка, газовідвідна трубка. Алюміній (гранульований або дріт). Розчини: нітратної, хлороводневої, сірчаної кислот, гідроксиду Натрію, сульфату Алюмінію, сульфіду Амонію, фуксину, хлороводневої, оцтової, гідроксиду кальцію, Карбонатів Натрію та Калію, гідрокарбонату Натрію, хлоридів кальцію, стронцію, барію, силікату Натрію. Лакмусовий папір. Карбон активований, мармур або крейда.
Техніка безпеки: при роботі з концентрованими кислотами та лугами проявляти акуратність. Не допускати попадання кислот та дуг на шкіру та одяг.
ДОСЛІД 1. Гідроксид Алюмінію, його одержання і властивості
В дві пробірки налити по 3-5 крапель розчину сульфату Алюмінію та таку ж кількість розчину гідроксиду Натрію до утворення осаду. Потім в першу пробірку додати надлишок гідроксиду Натрію, а в другу – розчин хлороводневої кислоти до повного розчинення осаду.
Завдання. Скласти рівняння реакцій утворення гідроксиду Алюмінію та його взаємодії з лугом та кислотою. Зробити висновок про властивості гідроксиду Алюмінію.
ДОСЛІД 2. Гідроліз солей Алюмінію у присутності сульфіду амонію
Внести до пробірки декілька крапель розчину сульфату Алюмінію та додати (до утворення осаду) розчин сульфіду амонію.
Завдання. Скласти молекулярні та іонні рівняння повного гідролізу розчинів солей з утворенням сірководню та гідроксиду Алюмінію. Чи можлива аналогічна реакція, як що сульфід амонію замінити сульфідом Натрію?
ДОСЛІД 3. Адсорбційна властивість Карбону
До пробірки налити 2-3 мл розчину фуксину і додати шпатель активованого Карбону. Пробірку зачинити пробкою і струшувати 2-3 хв. Дати розчину відстоятись.
Завдання. Відмітити знебарвлення розчину і зробити висновок про адсорбційні властивості Карбону. Пояснити причини їх виникнення.
ДОСЛІД 4. Отримання оксиду Карбону (IV) і визначення його властивостей
Зібрати прибор зображений на малюнку. В пробірку (мікро колбу) вмістити декілька кусочків мармуру або крейди і додати до ½ об’єму розчин хлороводневої кислоти. Швидко зачинити пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опустити у пробірку. Для виявлення газу внести до пробірки запалену лучину.
Налити до пробірки ¼ її ємкості вапнякової води і пропустити вуглекислий газ до утворення білого осаду. Продовжувати пропускання СО2 до повного розчинення осаду.
Завдання. Написати рівняння взаємодії мармуру з хлороводневої кислотою; оксиду Карбону (IV) з вапняковим молоком, враховуючи утворення Карбонатів кальцію, а в надлишку СО2 – гідрокарбонату кальцію. Зробити висновки про властивості вуглекислого газу.
ДОСЛІД 5. Отримання карбонатів лужноземельних металів та їх властивості
В три пробірки налити 3-4 краплі розчину карбонату Натрію та додати до першої розчин хлориду кальцію, до другої – хлориду стронцію, до третьої с- хлориду барію. Дати осаду відстоятися, відібрати піпеткою надосадкову рідину, а до осадів додати розчин оцтової кислоти.
Завдання. Відмітити колір утворених осадів і їх розчинення в оцтової кислоті. Написати рівняння всіх протікаючи реакцій.
ДОСЛІД 6. Отримання гелю кремнієвої кислоти
До пробірки налити конц. розчин силікату Натрію і додати вдвічі менший об’єм розчину хлороводневої кислоти. Ретельно розмішати рідину скляною паличкою. Через деякий час утворюється колоїдна структура – драглі.
Завдання. Скласти молекулярні та іонно-молекулярні рівняння взаємодії силікату Натрію з хлороводневої кислотою. Зробити висновок про властивості кремнієвої кислоти.
ДОСЛІД 7. Отримання гідроксиду Стануму (ІІ) та його властивості
В дві пробірки налити 2-3 мл розчину хлориду Стануму (ІІ) і додати розчин гідроксиду Натрію до утворення осаду. До отриманого осаду, у першу пробірку додати розчин хлороводневої кислоти, а до другої – надлишок гідроксиду Натрію.
Завдання. Відмітити колір утвореного осаду і розчинення гідроксиду Стануму (ІІ). Скласти відповідні рівняння реакцій.
ДОСЛІД 8. Отримання гідроксиду Плюмбуму (ІІ) та його властивості
В дві пробірки налити 2-3 мл розчину нітрату Плюмбуму (ІІ) і додати розчин гідроксиду Натрію до утворення осаду. До отриманого осаду, у першу пробірку додати розчин нітратної кислоти, а до другої – надлишок гідроксиду Натрію. Перемішати скляною паличкою до розчинення осадів.
Завдання. Скласти відповідні рівняння реакції. Зробити висновок про властивості гідроксиду Плюмбуму (ІІ).
ДОСЛІД 9. Окисні властивості оксиду Плюмбуму (ІV)
До пробірки налити 8-10 крапель розчину нітратної кислоти, додати (на кінці шпателя) оксид Плюмбуму (ІV) та одну краплю розчину сульфату Мангану (ІІ). Пробірку обережно прогріти, дати відстоятися та відмітити забарвлення розчину.
Завдання Записати рівняння окисно-відновної реакції, якщо утворюється марганцева кислота та нітрат і сульфат Плюмбуму (ІІ). Зробити висновок про окисно-відновні властивості оксиду Плюмбуму (ІV).
ДОСЛІД 10. Якісні реакції на іон Pb2+
До двох пробірок налити декілька крапель розчину нітрату Плюмбуму (ІІ), додати до першої пробірки розчин йодиду Калію, а до другої – розчин сульфіду Калію. Спостерігаємо утворення жовтого осаду в першій пробірці та чорного осаду в другій. При нагріванні першої пробірки осад розчиняється.
Завдання Відмітити колір осадів та записати рівняння якісних реакцій на іон Плюмбуму (ІІ).