- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Змістовий модуль I. Неорганічна хімія
- •Тема 5. Гідроген. Хімія лужних металів. Хімія лужно - земельних елементів.
- •Змістовий модуль іі. Фізична та колоїдна хімія
- •Тема 14. Дисперсні системи та їх класифікація.
- •Тема 15. Мікрогетерогенні системи.
- •Тема 16. Напівколоїди та розчини високомолекулярних сполук.
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •Техніка безпеки та правила роботи в хімічній лабораторії Вимоги безпеки перед початком роботи
- •Вимоги безпеки під час роботи
- •Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
- •Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Оксиди.
- •Кислоти.
- •Основи.
- •Амфоліти.
- •Паспорт роботи
- •Експериментальна частина Техніка безпеки.
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина
- •Паспорт роботи
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •ТермоХімія. Мета роботи – навчитися експериментально визначати ентальпію хімічних реакцій і робити розрахунки, використовуючи термохімічні рівняння.
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Паспорт роботи.
- •Експериментальна частина
- •Хід роботи.
- •Результати. Оформлення роботи.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Хімічна рівновага
- •Паспорт роботи
- •Експеріментальна частина
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота №6. Періодична система та періодичний закон д.І. Менделєєва
- •Вимоги до знань та умінь
- •Теоретична частина
- •Періодична система і будова атома.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7. Властивості гідрогену та його сполук
- •Теоретична частина
- •Проста речовина
- •Практична частина Одержання та властивості Гідрогену. Окисно-відновні властивості Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8. Властивості лужних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужних металів та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №9. Властивості лужноземельних металів.
- •Теоретична частина
- •Практична частина Властивості лужноземельних металів та їх сполук
- •Контрольні питання
- •Елементи іv – а групи
- •Властивості Алюмінію, Карбону, Силіцію, Стануму, Плюмбуму та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 Властивості Нітрогену, фосфору та їх сполук.
- •Контрольні питання
- •Галогени
- •Практична частина Властивості р-елементів та її сполук.
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №13. Загальна характеристика d-елементів
- •Теоретична частина
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №14. Тема: комплексні сполуки
- •Експериментальна робота Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 16. Розчини неелектролітів
- •Способи вираження складу розчину
- •Тиск насиченого пару розведених розчинів
- •Температура замерзання розбавлених розчинів
- •Температура кипіння розведених розчинів
- •Осмотичний тиск
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 17. Розчини електролітів
- •Роль розчинника в процесі дисоціації
- •Стан сильних електролітів у розчинах. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Рівновага в насичених розчинах електролітів
- •Реакція обміну в розчинах електролітів. Іонні рівняння
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 18. Розчини електролітів
- •Гідроліз солей
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 19. Поверхневі явища та адсорбційні рівноваги
- •Контрольні питання:
- •Задачі:
- •Лабораторна робота № 20. Дисперсні систем та їх класифікація
- •Методи визначення молекулярної маси високомолекулярних сполук.
- •Середня молекулярна маса
- •Контрольні питання:
- •Список літератури
Лабораторна робота №5. Кінетика та швидкість хімічних реакцій
Мета роботи – ознайомитися із впливом концентрації, температури і наявності каталізатора на швидкість хімічної реакції; із впливом зміни зовнішніх факторів на зрушення хімічної рівноваги.
Вимоги до знань та умінь
Студент повинен знати: що розуміти під швидкістю хімічної реакції, які фактори впливають на швидкість хімічної реакції, закон діючих мас, закон Вант – Гоффа, що таке хімічна рівновага. Принцип Ле-Шател’є
Студент повинен вміти: вірно орієнтуватися в хімічних процесах, що протікають за різною швидкістю; обґрунтувати і розрахувати швидкість протікання хімічної реакції у потрібному напрямку.
Теоретична частина
Кожна хімічна реакція протікає з певною швидкістю. Одні йдуть миттєво. З вибухом, інші йдуть на протязі хвилин, годин, а деякі – роками (руйнування гірських порід, утворення деяких солей).
Швидкість реакції вимірюють зміною концентрації реагуючих речовин в одиницю часу. Концентрацію виражають в моль/л, час – у хвилинах або секундах. Необхідно враховувати, що хімічні реакції можуть бути гомогенні, якщо вони протікають в однорідній системі, і гетерогенні, якщо реагуючи речовини знаходяться у різному агрегатному стані або просто між ними є межа розділу.
У гомогенних системах реакція протікає у всьому об’ємі і швидкість вимірюється кількістю речовини, що реагує за одиницю часу в одиниці об’єму.
В гетерогенних системах реакція йде на межі розділу фаз і залежить від величини поверхні розділу. Тому швидкість реакції вимірюється кількістю речовини, що реагує за одиницю часу на одиниці поверхні фази.
Швидкість хімічної реакції залежить від багатьох факторів: концентрації, тиску ( якщо реагуючи речовини знаходяться у стані пари або газу), температури, наявності каталізатора, від природи і стану реагуючих речовин тощо.
Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації визначається законом діючих мас, що був сформульований норвезькими вченими Гульбергом і Вааге у 1867 році.
Швидкість хімічної реакції прямо пропорційна добутку концентрації реагуючих речовин у ступенях, що дорівнюють їх стехіометричним коефіцієнтам в рівнянні реакції.
В загальному вигляді математично цей закон для реакції
mA + nB = pC + qD
записується так:
V = K[A]m[B]n (1),
де V – швидкість реакції,
K – коефіцієнт пропорційності (константа швидкості),
A і B – мольні концентрації вхідних речовин,
m і n – стехіометричні коефіцієнти (кількість моль реагуючих речовин).
Якщо [A] = [B] = 1 моль/л, то відповідно до рівняння (1) маємо
V = K,
тобто, константа швидкості це і є швидкість хімічної реакції, за умовою, що концентрації реагуючих речовин дорівнюють 1 моль/л. Константа швидкості реакції залежить від природи реагуючих речовин, температури, але не залежить від їх концентрації.
Зміна температури може суттєво вплинути на швидкість хімічної реакції. Голландський вчений Вант-Гофф установив закон: при підвищенні температури на кожні 100 швидкість хімічних реакцій зростає в 2-4 рази (в середньому в 3 рази). Показник, що вказує, у скільки разів зростає швидкість реакції при збільшенні температури на кожні 100 , називається температурним коефіцієнтом γ. Правило Вант-Гоффа математично записується рівнянням:
(2).