Розділ і. Неорганічна хімія Лабораторна робота №1. Класи неорганічних сполук

Мета роботи – повторити матеріал середньої школи і пригадати символіку, класифікацію і номенклатуру хімічних сполук, написати рівняння хімічних реакцій.

Вимоги до знань та умінь

Студент повинен знати: - які сполуки називаються оксидами, їх класифікація і номенклатура;

• які сполуки відносяться до гідроксидів;

• що називається кислотами, гідроксидами, солями, їх класифікація і номенклатура.

Студент повинен вміти: - скласти рівняння реакції і практично здійснити їх;

• по формулі оксиду скласти відповідну формулу кислоти чи гідроксиду;

• записати ступінчату дисоціацію кислот, гідроксидів, солей.

Теоретична частина

Усі хімічні речовини діляться на прості і складні. Прості складаються з одного і того ж елемента (H₂, O₂, Fe, Cu, і т.д.) ; складні – із двох і більше елементів (ZnO, NaCl, CaOHCl, NaHCO₃ і т.д.).

Прості діляться на метали і неметали. Складні на органічні і неорганічні. До класу неорганічних сполук відносяться оксиди, кислоти, гідроксиди і солі.

Оксиди.

Оксиди – хімічні сполуки елемента з киснем. Формула Э_xO_y.

Назва оксиду – складається так. Спочатку говоримо слово оксид, потім називаємо елемент, який утворює цей оксид, Na₂O - оксид натрію, BaO – оксид барію. Коли елемент утворює декілька оксидів, то в їх назві указують ступінь окислення елемента (римською цифрою в дужках). Наприклад: СО – оксид вуглецю (ІІ), СО₂ – оксид вуглецю (IV).

Класифікація: Оксиди бувають солеутворюючими (Na₂O, CaO, Fe₂O₃) і несолеутворюючими (CO, SiO, N₂O,NO). Солеутворюючи оксиди поділяються на основні, кислотні та амфотерні.

Основні – оксиди, гідрати яких є основи . Наприклад: (Na₂O, BaO, CuO). Їм відповідають гідроксиди: NaOH, Ba(OH)₂, Cu(OH)_2.

Кислотні – оксиди, гідрати яких є кислоти. Наприклад: СО, SO_3, P₂O₅, їм відповідають кислоти H₂CO₃, H₂SO₄, H₃PO₄.

Амфотерні (амфоліти) – оксиди, гідрати яких є основи або кислоти в залежності від рН середовища. Наприклад: ZnO, SnO, Al₂O₃. Їм відповідають гідроксиди Zn(OН)₂ , Sn(OН)₂ , Al(OН)₃ або кислоти H₂ZnO₂ , H₂SnO₂ , (HAlO₂ · H₂O).

Кислоти.

Кислоти – електроліти, які у водних розчинах дисоціюють тільки на катіони водню і аніони кислотного залишку.

HCl → H⁺ + Cl^-

H₂SO₄→ H⁺+HSO

HSO→ H⁺+ SO

Кислоти бувають кисневмісні (HNO₃, H₂SO₄, H₃PO₄) і безкисневі (HCl, HBr, H₂S).

По кількості атомів водню в кислоті вони бувають одно -, двох -, трьох - і багатоосновні. Наприклад: HCl – одноосновна, H₂SO₄ – двохосновна, H₃PO₄ – трьохосновна.

Назва кисневмісних кислот залежить від елементу, який утворює цю кислоту з додатком закінчення – на, коли ступінь окислення елемента відповідає номеру групи в періодичній системі H₂SO₄ – сірчана кислота, HNO₃ - азотна.

По мірі зниження ступеня окислення суфікси змінюються у слідуючому порядку: - вата, - иста, - ватиста. Наприклад: HClO₄ – хлорна кислота, HClO₃ – хлорновата кислота, HClO₂ – хлориста кислота, HСlO – хлорноватиста кислота.

Коли елемент в одній і тій же ступені окислення утворює декілька кисневмісних кислот, то до назви кислоти з меншим числом кисневих атомів добавляють приставку мета, з більшим – орто. HPO₃ – метафосфорна кислота, H₃PO₄ - ортофосфорна кислота.

Назва безкисневмісних кислот залежить від назви елемента, який утворює цю кислоту з додаванням закінчення “о” і додаванням слова “воднева”. HCl – хлороводнева, або соляна кислота, HBr - бромоводнева.