Питання №15. Поняття та ознаки злочину у джерелах кримін права.

Поняття злочину та кваліфікація злочинів : заг оцінка. - порівняно з КК 1960 р має місце більш повна і коректна регламентація даного інституту. ; безумовною позитивною стороною є класифікація злочинів на рівні їх юридичних складів. ( КК 1960 р ця класифікація була безсистемною та не корректною. ) З точки зору логіки позитивним моментом є здійснення класиіфкації за одним критерієм.( підставою) – макимальною межею покарання, передбаченого у санкції відповідної статті ( особливої ч КК ) ; в одночас з правової точки зору такий підхід викликає серйозні зауваження ( див нище ).

Окремі проблеми :

а. на концептуальному рівні – чи потрібне в принципі нормативне визначення поняття злочину в заг ч КК? ( реально в мкпр пол-ня ч1 ст 11 участі не бере., багатьох кк заруб д – Франції, таке визначення відсутнє. );

б. спеціально-юр рівень – окремі формулювання ч1 ст11 не можуть тлумачитись однозначно: фактично старі радянські підходи щодо ознак злочину за кк 1960 р накладаються на окремі формулювання ч.1 ст.11 і замість системного теоретичного дослідження відповідних характеристик, передб ч1 ст11 ає місце еклектичне поєднання деяких ознак злочину що виділяються в теорії крим права з конкретними хар-ками ч1 ст11, які в кк 1960 р були відсутні.

ч 2 ст11 КК :

а. концептуальний рівень – юр природа цього норматвного припису та його роль в мкпр. ( можливий підхід – цей припис бере безпосередню участь в мкпр в якості так званого негативного елементу юсз який фіксує в межах юсз мін рівень суспільної небезпеки діяння.)

б. спеціально-юр рівень – окремі формулювання ч2 ст11 ( невизначеність поняття істотної шкоди яка фактично зберігає повністю оціночний характер висновку про наявність або відсутність малозначності діяння ); виникає також проблема співвідношення цієї істотної шкоди з відповідними змістовними характеристиками, передбачені в особл ч кк ( перш за все з наслідками, в тому чисті і тими, що позначаються тим же словосполученням. )

в. в теоретичному плані достатньо проблемним є формулювання «не заподіяла і не могла заподіяти» - так звана дуалістична природа сусп небезпеки з точки зору сучасних уявлень про об злочину викликає серйозні зауваження.

Питання №16. Проблеми визначен критеріїв класифікації злочинів.

Класифікація злочинів:

А. на концептуальному рівні зазначений суб інститут безумовно виправданий – категорія злочину є ключовим орієнтиром в межах регламетації багатьох ін інст.

Б. спец-юр рівень – крім відміченої нище позитивної сторони щодо визначення категорії злочину на рівні юсз, а не на рівні конкретного злочину – існує цілий ряд проблем, зокрема:

1. правової обгрунтованості єдиного критерію ( підстави ) поділу злочинів на відповідні категорії; в багатьох КК колишніх союзних республік ( див ст.15 КК РФ ) використовується ще один важливий критерій – форма вини.; з позиції принципу справедливості і з урахуванням не системності санкцій особл ч КК, вик-ня такого критерію виглядає достатньо обгрутованим.

2. в межах ст12 КК поділ злочинів на категорії ( види здійснений без урахування стадій злочину ) ; це призводить до того, що наприклад і готування до умисного вбивства і закінчене умисне вбивство визнаються злочинами одного ступеня тяжкості, хоча в першому випадку не було взагалі безпосереднього посягання на життя людини, а в другому було спричинено смерть. ( зазначеного підходу не змінюють іновели ч2-3 ст 68 КК – в них очевидно йдеться про межі призначення покарання, а не про зміст караності. Це питання осмислити самостійно.

3. достатньо проблемним є питання про опосередковане урахування зміни категорії злочину в межах ін інст КК – якщо ця категорія змінилася у зв з зміною санкції. Це питання стає особливо актуальним після набрання чинності з-ну У від 15 квітня 2008 «Щодо гуманізації кр відп-сті».