6. Атмосферні опади 227
6.1. Класифікація опадів 227
6.2. Процеси укрупнення хмарних елементів 231
6.3. Типи добового та річного ходу опадів 236
6.4. Сніговий покрив і пов’язані із ним явища 239
6.5. Посухи, суховії, пилові бурі та заходи боротьби з ними 243
6.6. Проблема активного впливу на хмари 247
Запитання і завдання для тематичної перевірки знань 249
7. Баричне поле і вітер 252
7.1. Рівняння стану газів 252
7.2. Тиск повітря та одиниці його вимірювання 253
7.3. Зміна атмосферного тиску з висотою 254
7.4. Густина повітря 254
7.5. Основне рівняння статики 255
7.6. Барометричні формули 257
7.7. Баричне поле 258
7.8. Географічний розподіл атмосферного тиску на рівні моря 261
7.9. Добовий та річний хід атмосферного тиску 266
7.10. Вітер 267
8. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СИНОПТИЧНОЇ МЕТЕОРОЛОГІЇ 275
8.1. Синоптичні об'єкти 275
8.2. Повітряні маси 275
8.3. Атмосферні фронти 278
8.3.1. Теплі фронти 279
8.3.2. Холодні фронти 281
8.3.3. Фронти оклюзії 283
8.4. Баричні системи 284
Запитання і завдання для тематичної перевірки знань 290
9. АТМОСФЕРНА ЦИРКУЛЯЦІЯ 292
9.1. Поняття про загальну циркуляцію атмосфери 292
9.2. Місцеві вітри (бора, бризи, фен, гірсько-долинні вітри) 297
Запитання і завдання для тематичної перевірки знань 300
10. КРУГООБІГ ТЕПЛА, ВОЛОГИ ТА АТМОСФЕРНА ЦИРКУЛЯЦІЯ ЯК КЛІМАТОУТВОРЮВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ 302
10.1. Загальні поняття про кліматоутворювальні чинники 302
10.2. Географічні чинники клімату 306
10. Рослинність кожного регіону є __________________ його клімату. 311
11. КЛАСИФІКАЦІЯ КЛІМАТІВ ЗЕМЛІ 312
11.1. Загальні поняття про кліматичні класифікації і районування кліматів 312
11.2. Ботанічна класифікація кліматів В.П. Кеппена 313
11.3. Ландшафтно-ботанічна класифікація кліматів Л.С. Берга 317
11.4. Класифікація кліматів Б.П. Алісова 320
Запитання і завдання для тематичної перевірки знань 321
12. КЛІМАТ УКРАЇНИ 324
12.1. Загальні риси клімату України 324
12.1.1. Сонячна радіація 324
12.1.2. Підстильна поверхня 328
12.1.3. Циркуляція атмосфери 332
12.2. Кліматичні величини 334
12.3. Кліматична характеристика пір року 342
12.4. Сучасні зміни клімату в Україні. Їх вплив на природу та господарську діяльність людини 348
Запитання і завдання для тематичної перевірки знань 350
г) всі відповіді не вірні. 352
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 353
1 Здатність речовини проводити тепло. Розрізняють молекулярну теплопровідність, коли тепло поширюється унаслідок передавання молекулярного руху, і турбулентну (від лат. turbulentus – бурхливий, безладний, неспокійний) теплопровідність, яка зумовлена перенесенням тепла разом зі значними (не молекулярними) кількостями речовини при турбулентному (вихровому) русі. В атмосфері турбулентна теплопровідність перевищує молекулярну у сотні тисяч разів.
2 Турбулентністю називають стан крапельної рідини або газу, що характеризується турбулентним рухом, при якому миттєві швидкості частинок молярних розмірів зазнають випадкових коливань хаотичного характеру.
3 Визначення
хімічного складу тіл за допомогою їхніх
спектрів – розподілу променистої
енергії, яка випромінюються або ж
поглинаються досліджуваними об’єктами,
за їх довжинами
електромагнітних хвиль.
4 У зв’язку з бурхливим розростанням міст і селищ ця вимога усе рідше дотримується, а тому метеорологічні спостереження перестають бути репрезентативними для навколишньої місцевості. Крім того, порушується однорідність рядів багаторічних спостережень.
5 Дисипацією називається розсіювання газів з верхньої частини атмосфери у космічний простір.
6 Дифузією в атмосфері називається переміщення частинок повітря зі зваженими у ньому домішками у напрямку зменшення їхньої концентрації, зумовлене безладним мікромасштабним рухом – тепловим (молекулярна дифузія) і турбулентним (турбулентна дифузія). Дифузія призводить до рівномірного заповнення частинками усього наданого їм об'єму, якщо нерівномірний розподіл не підтримується зовнішніми силами. При цьому дифузія вирівнює ще й властивості повітря.
7 млн.‑1 – частинок на мільйон – одиниця молярної і масової концентрації. При розгляді хімічного складу атмосфери здебільшого мають на увазі першу величину – співвідношення числа молів певного газу до числа молів повітря у даному об’ємі газової суміші.
8 Дисоціація полягає у розкладанні молекул атмосферного газів під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця на простіші молекули, атоми, атомні групи та йони.
9 Стандартною атмосферою називається умовний вертикальний розподіл температури, тиску, густини, деяких інших властивостей повітря, які є характерними для середніх річних умов для усіх широт. При цьому на відповідних висотах дотримуються фундаментальні залежності між основними характеристиками атмосфери, які визначаються рівнянням стану для ідеальних газів та основним рівнянням статики атмосфери.
10 Поняття температури як фізичної характеристики стану термодинамічної рівноваги системи цілком застосовне щодо нижніх 60–80 км атмосфери, де повітря добре перемішане й характеризується практично сталим складом. Однак на більших висотах закони локальної термодинамічної рівноваги порушуються. Саме тому при описанні фізичних властивостей атмосфери на висоті понад 80–100 км використовують кінетичну температуру – параметр, який визначає розподіл частинок певного сорту (наприклад, електронів або іонів у плазмі) за швидкостями. В умовах теплової рівноваги кінетичні температури частинок усіх сортів однакові і співпадають з температурою усієї системи.
11 Сонячною короною називається слабке світіння найвищих шарів атмосфери Сонця.
12 Магнітними бурями називаються значні невпорядковані коливання магнітного поля Землі, зумовлені вторгненням інтенсивних потоків сонячної плазми (сонячного вітру) в магнітосферу Землі.
13 Гіпотетичне тіло, яке повністю поглинає радіацію, що надходить на нього. Водночас його теплове випромінювання є максимально можливим при даній температурі й точно описується теоретичними законами випромінювання. В природі тих тіл не існує.
14 Тут мова йде про дисипацію енергії, яка полягає у зменшенні механічної енергії з часом унаслідок її перетворення в інші види енергії.
15 Небесною сферою називається уявна сфера довільного радіусу зі спостерігачем у центрі, яка слугує для визначення видимих положень небесних тіл.
16 Тривалість справжньої сонячної доби упродовж року змінюється, оскільки через нерівномірне обертання Землі навколо Сонця і нахил екліптики до екватора видимий рух Сонця по небозводу відбувається нерівномірно. Тому справжній сонячний час відрізняється від середнього сонячного часу на величину "рівняння часу", яка змінюється упродовж року від +14 (середина лютого) до ‑16 хвилин (початок листопада).
17 Атмосферна рефракція полягає у викривленні траєкторії світлових променів в атмосфері унаслідок зменшення густини з висотою і пов’язаного з цим зменшення показника заломлення повітря. В результаті траєкторія променя набуває вигляду кривої з випуклістю у бік Землі. Оскільки спостерігач проектує положення віддалених предметів на небо у напрямку дотичної, проведеної від його ока до траєкторії променя, то видимі висоти цих предметів виявляються завищеними відносно їх справжніх значень. Поділ рефракції на астрономічну і земну визначається приналежністю об’єкта спостереження до небесних тіл або ж наземних предметів, відповідно.
18 Поляризація полягає у цілковитому або ж частковому обмеженні напрямків коливань в електромагнітних хвилях. Коливання в електромагнітному полі є поперечними, тобто відбуваються у площині, яка є перпендикулярною до напрямку променя. В іншому ж їх напрямок залишається невизначеним. При поляризації коливання відбуваються упорядковано, наприклад цілком або переважно в одній певній площині, яка проходить через промінь.
19 Географічний ландшафт – однорідна за походженням, територіально цілісна ділянка земної поверхні, якісно відмінна від інших ділянок закономірною, внутрішньо пов’язаною сукупністю природних компонентів (рельєф, клімат, води, ґрунтовий та рослинний покрив тощо) і структурних особливостей.
20 При турбулентних рухах частинки рідини або газу здійснюють невпорядковані, хаотичні рухи за складними траєкторіями, а швидкість, температура, тиск і густина середовища зазнають хаотичних флуктуацій.
21 Існує думка, що багаторічна мерзлота може й виникати при випадковому поєднанні упродовж декількох років підряд особливо холодних і малосніжних зим. Однак висловлюється й припущення, що в арктичній зоні і на північному сході Сибіру вона є реліктовим явищем, яке дійшло до наших днів після останнього покривного зледеніння.
22 Стокс, Джордж Габріель (1819–1903) – відомий англійський фізик і математик.
23 Гігроскопічні ядра – частинки, які поглинають водяну пару і сприяють її конденсації.
24 Згідно з обчисленнями Ярослава Кудлика (Львівський університет) геометричний центр України знаходиться у точці з координатами 49°00′ пн. ш. та 31°02′ сх. д., яка розташована за 2,5 км на захід від м. Ватутіно Черкаської області.