- •Перелік скорочень
- •Передмова
- •1. Вступ
- •1.1. Загальні поняття
- •1.2. Метеорологія і кліматологія як наука
- •1.3. Методи метеорології і кліматології
- •1.3.1. Метод спостереження
- •1.3.2. Метод експерименту
- •1.3.3. Теоретичні методи
- •1.3.4. Кліматологічне опрацювання метеорологічної інформації
- •1.3.5. Метод карт
- •1.4. Організація мережевих метеорологічних спостережень
- •1.5. Структура метеорологічної служби в світі та в Україні
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •2. Атмосфера, її будова та загальні властивості
- •2.1. Походження атмосфери
- •2.2. Атмосферне повітря та його хімічний склад
- •2.3. Роль окремих компонентів повітря в атмосферних процесах
- •2.4. Метеорологічні аспекти охорони атмосферного повітря від забруднення
- •2.5. Вертикальна будова атмосфери
- •2.6. Магнітосфера і радіаційний пояс Землі та пов’язані із ними геофізичні явища
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •3. Радіаційний і світловий режими
- •3.1. Загальні відомості про Сонце і процеси на ньому
- •3.2. Сонячна стала і коливання світності Сонця
- •3.3. Розподіл сонячної радіації по Земній кулі за відсутності атмосфери
- •3.4. Спектральний склад сонячної, атмосферної та земної радіації
- •3.5. Послаблення сонячної радіації в атмосфері Землі
- •3.6. Радіаційні потоки в атмосфері
- •3.6.1. Потоки короткохвильової радіації
- •3.6.2. Потоки довгохвильової радіації
- •3.7. Радіаційний баланс підстильної поверхні
- •3.8. Природна освітленість і світловий режим земної поверхні
- •3.9. Сонячна радіація як екологічний чинник життєдіяльності організмів
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •4. Тепловий режим атмосфери і підстильної поверхні
- •4.1. Тепловий баланс підстильної поверхні
- •4.2. Загальні закономірності теплообміну у ґрунті
- •4.3. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту
- •4.4. Режим температури ґрунту на глибинах
- •4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- •4.6. Особливості температурного режиму водойм
- •4.7. Нагрівання та охолодження повітря
- •4.8. Заморозки
- •4.9. Вертикальна стратифікація температури повітря
- •4.10. Добовий і річний хід температури повітря
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •5. Водяна пара в атмосфері
- •5.1. Загальні поняття про випаровування і насичення
- •5.2. Швидкість випаровування
- •5.3. Характеристики вологості повітря та основні закономірності їх зміни у просторі і часі
- •5.4. Умови конденсації водяної пари
- •5.5. Продукти конденсації водяної пари
- •5.5.1. Наземні гідрометеори
- •5.5.2. Серпанок, тумани
- •5.5.3. Хмари та їх класифікація
- •5.5.4. Оптичні, електричні та акустичні явища у хмарах
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •6. Атмосферні опади
- •6.1. Класифікація опадів
- •6.2. Процеси укрупнення хмарних елементів
- •6.3. Типи добового та річного ходу опадів
- •6.4. Сніговий покрив і пов’язані із ним явища
- •6.5. Посухи, суховії, пилові бурі та заходи боротьби з ними
- •6.6. Проблема активного впливу на хмари
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •7. Баричне поле і вітер
- •7.1. Рівняння стану газів
- •7.2. Тиск повітря та одиниці його вимірювання
- •7.3. Зміна атмосферного тиску з висотою
- •7.4. Густина повітря
- •7.5. Основне рівняння статики
- •7.6. Барометричні формули
- •7.7. Баричне поле
- •7.8. Географічний розподіл атмосферного тиску на рівні моря
- •7.9. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •8. Основні поняття синоптичної метеорології
- •8.1. Синоптичні об'єкти
- •8.2. Повітряні маси
- •8.3. Атмосферні фронти
- •8.3.1. Теплі фронти
- •8.3.2. Холодні фронти
- •8.3.3. Фронти оклюзії
- •8.4. Баричні системи
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •9. Атмосферна циркуляція
- •9.1. Поняття про загальну циркуляцію атмосфери
- •9.2. Місцеві вітри (бора, бризи, фен, гірсько-долинні вітри)
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •10. Кругообіг тепла, вологи та атмосферна циркуляція як кліматоутворювальні процеси
- •10.1. Загальні поняття про кліматоутворювальні чинники
- •10.2. Географічні чинники клімату
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •10. Рослинність кожного регіону є __________________ його клімату.
- •11. Класифікація кліматів землі
- •11.1. Загальні поняття про кліматичні класифікації і районування кліматів
- •11.2. Ботанічна класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •11.3. Ландшафтно-ботанічна класифікація кліматів л.С. Берга
- •11.4. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •12. Клімат україни
- •12.1. Загальні риси клімату України
- •12.1.1. Сонячна радіація
- •12.1.2. Підстильна поверхня
- •12.1.3. Циркуляція атмосфери
- •12.2. Кліматичні величини
- •12.3. Кліматична характеристика пір року
- •12.4. Сучасні зміни клімату в Україні. Їх вплив на природу та господарську діяльність людини
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •Г) всі відповіді не вірні. Список літератури
- •1. Вступ 6
- •2. Атмосфера, її будова та загальні властивості 31
- •3. Радіаційний і світловий режими 71
- •4. Тепловий режим атмосфери і підстильної поверхні 117
- •5. Водяна пара в атмосфері 172
- •6. Атмосферні опади 227
- •7. Баричне поле і вітер 252
7. Баричне поле і вітер
Атмосферний тиск є однією з важливих характеристик стану атмосфери Він визначає режим багатьох залежних від нього величин. Внаслідок нерівномірного розподілу тиску виникає горизонтальний рух повітря, від якого в свою чергу, залежить розподіл температури, вологості, хмарності, опадів та інших метеорологічних характеристик.
Дані про атмосферний тиск широко використовуються в різних галузях науки та народного господарства. Характер змін атмосферного тиску є важливим при складанні прогнозів погоди як коротко так і довготермінових.
7.1. Рівняння стану газів
Основними характеристиками, що визначають фізичний стан газів є тиск, температура та густина. Ці три характеристики залежні одна від одної. Гази стиснені і тому густина їх змінюється в широких межах в залежності від температури та тиску. Враховуючи те, що атмосферне повітря знаходиться в стисненому стані, до нього можна застосовувати всі закони, що визначені для газів. Зв'язок між тиском, температурою та густиною для ідеальних газів описується рівнянням стану газів, або рівнянням Клапейрона – Клаузіса – (, Гей-Люссака , Менделєєва, що визначається за допомогою законів Бойля-Маріотта або та , або
|
(7.1) |
де R* – універсальна газова стала, або стала Менделєєва.
Рівняння стану для сухого повітря має вигляд
|
(7.2) |
Отже, рівняння стану газів з певним наближенням може застосовуватися до сухого повітря, а також може бути застосоване до водяної пари і до вологого повітря. У кожному випадку змінюватиметься значення питомої газової сталої. Для вологого повітря Rв змінюється залежно від тиску водяної пари, що міститься у повітрі. Для водяної пари Rп= (461 м2/с2·K).
7.2. Тиск повітря та одиниці його вимірювання
Будь-який газ тисне на обмежуючі його поверхні, тобто діє на ці поверхні з силою, що спрямована перпендикулярно до неї. Відношення числового значення (модуля) цієї сили, до одиниці площі, називається тиском. Тиск газу обумовлений рухом його молекул, які діють на стінки. При збільшенні температури і збереження об’єму газу швидкості руху молекул зростають, і як наслідок, збільшується тиск.
Якщо виділити певний об’єм всередині атмосфери, то на повітря в цьому просторі діє тиск оточуючого повітря. В свою чергу, повітря усередині об’єму здійснює тиск на оточуюче повітря. Такий виділений об’єм може бути як завгодно малий і навіть зводитись до точки. Отже в кожній точці атмосфери наявний атмосферний тиск або тиск повітря.
Атмосфера має вагу 1 м3 повітря на рівні моря важить при температурі 0°C – 1 293 г. Своєю масою повітря тисне на земну поверхню та на об’єкти, які на ній знаходяться. Таким чином атмосферний тиск може бути визначений, як вага розташованого вище стовпа повітря з одиничним перерізом, який простягається до зовнішніх меж атмосфери.
Тиск повітря у закритих приміщеннях, в зв’язку з вільним обміном, приблизно дорівнює тиску повітря у вільній атмосфері на відповідному рівні. Тому на метеорологічних станціях прилади для вимірювання атмосферного тиску встановлюються в приміщенні станції, а не на метеорологічному майданчику.
Значення тиску може бути виражене різними одиницями. Спочатку значення тиску виражали виключно в міліметрах ртутного стовпчика (мм рт. ст.). Однак міліметр – це одиниця довжини і показує висоту стовпчика ртуті, що, як відомо, зрівноважується вагою повітря. Абсолютною одиницею тиску в системі СГС є дина/см2, тиск, що дорівнює силі величиною 1 дина (сила, яка надає масі в 1 г прискорення 1 см/с2), що діє на 1 см2. Оскільки ця одиниця дуже мала у порівнянні з величинами атмосферного тиску, то для визначення тиску беруть одиницю, що становить 1 000 дин/см2. Така одиниця називається мілібаром (мБар), а 1 000 мбар = 1 бар = 106 дин/см2.
В одиницях міжнародної системи (СІ) атмосферний тиск вимірюється в ньютонах на квадратний метр (Н/м2). Цій одиниці присвоїли назву паскаль (Па), але оскільки ця величина також мала, то на практиці тиск вимірюють в гектопаскалях (гПа), 1гПа= 102Па.
Між наведеними одиницями вимірювання тиску існують такі співвідношення:
1 гПа=1 мбар=103дин/см2=107 дин/м2=
=102 Н/м2=102 Па=0,75 мм рт.ст.;
1 мм рт. ст.=1 333,3 дин/см2=133,3 Н/м2= =133,3 Па=1,333 мбар=1,333 гПа;
1 дин/см2=10-1 Н/м2=10-3 мбар=10-3 гПа=0,75 10-5 мм рт.ст.
Атмосферний тиск залежить від товщини відповідного стовпа повітря, його густини, а також від прискорення сили земного тяжіння, яке змінюється в залежності від географічної широти та висоти місця над рівнем моря.