12.1.3. Циркуляція атмосфери

Циркуляція атмосфери над Україною має дуже різноманітний характер. Тут часто проходять циклони і антициклони та пов’язані з ними атмосферні фронти, які приносять різні повітряні маси, що зумовлює часті і різкі зміни погоди.

За рік над Україною в середньому проходить понад 45 циклонів і 35 антициклонів, а днів з антициклонами за рік (≈230–235) більше, ніж із циклонами (≈135–130). Це пояснюється меншою рухливістю антициклонів.

Упродовж року співвідношення між антициклонічним і циклонічним типами погоди зберігається досить чітко. Тільки у червні – липні в Україні ці типи погоди спостерігаються майже з однаковою частотою (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Кількість днів з антициклонами і циклонами над територією України

(за І.Н. Пономаренком)

Тип погоди	Місяці												За рік	У %
	I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII
Антициклони	19,2	18,4	20,2	18,2	19,3	15,8	15,6	19,7	20,8	21,5	21,8	20,4	231	63
Циклони	11,8	9,7	10,8	11,8	11,7	14,2	15,4	11,3	9,2	9,5	8,2	10,6	134	37

Бувають роки, коли співвідношення між цими типами погоди значно відхиляється від середніх величин.

Циклони в Україну приходять з північного заходу, заходу, південного заходу і півдня. Північно-західні циклони часто охоплюють лише північну частину країни, а західні, як правило, поширюються на усю її територію. Південні циклони виходять на Україну із Середземного моря через Карпати, Дунайську низовину або Чорне море. Середня швидкість їх руху на Україні становить 30–35 км/год, а загальна тривалість рідко перевищує 4 доби. Узимку вони спричиняють різкі потепління з відлигами до 10…18°C і таненням снігу, в окремих випадках – снігопади та інтенсивну ожеледь.

У теплих секторах циклонів восени і взимку на територію України проникають морські повітряні маси помірних і тропічних широт з Атлантичного океану. Навесні і влітку в теплих секторах циклонів можуть бути континентальні повітряні маси помірних і тропічних широт, що сформувались над Середньою Азією і Малою Азією.

Арктичні повітряні маси, морські і особливо континентальні, на територію України вторгаються упродовж усього року у вигляді окремих ядер високого тиску, які часто проникають у тил циклонів і зумовлюють взимку та в перехідні періоди року різкі похолодання, а влітку сприяють збільшенню інтенсивності і тривалості посушливої погоди. Улітку маси морського повітря тропічних широт проникають в Україну у відрогах Азорського максимуму і зумовлюють тривалу безхмарну жарку погоду. Взимку малохмарна морозна погода часто є наслідком поширення континентального повітря помірних широт у відрогах Азіатського максимуму. В усіх випадках, коли на територію України вторгаються повітряні маси різного походження, вони тут трансформуються, причому інтенсивність і напрям трансформації залежать від сезону року, тобто від сонячної радіації і земної поверхні.

Циклони і пов’язані з ними атмосферні фронти зумовлюють основну кількість опадів.

У приземному і пограничному шарах атмосфери під впливом неоднорідності будови і стану земної поверхні виникає місцева циркуляція. Особливо явно вона виявляється на берегах морів, дніпровських водосховищ і великих річок – у вигляді літньої бризової циркуляції, в Кримських і Карпатських горах – у вигляді гірсько-долинної циркуляції влітку і фенових вітрів при перевалюванні повітряних потоків через гірські хребти взимку. Виникає місцева циркуляція і між великими містами та навколишньою територією, між лісовими полями і сільськогосподарськими угіддями.

Місцева циркуляція зумовлює місцеві кліматичні особливості – мікроклімати, при взаємодії яких часто формуються значні контрасти у загальному розподілі кліматичних величин.

У результаті взаємодії основних кліматоутворювальних чинників у різних районах України в окремі сезони створюються різні співвідношення між складовими теплового балансу. В цілому за рік тепло, яку отримує земна поверхня у вигляді радіаційного балансу, витрачається переважно на випаровування вологи з поверхні ґрунту, водойм і на транспірацію рослин, а також на турбулентний теплообмін між земною поверхнею та атмосферою. За звичних кліматичних умов і у вологі роки по всій Україні більша частина тепла витрачається на випаровування і тільки у посушливі роки, а особливо в степу, більша його частина витрачається на нагрівання повітря.