- •Перелік скорочень
- •Передмова
- •1. Вступ
- •1.1. Загальні поняття
- •1.2. Метеорологія і кліматологія як наука
- •1.3. Методи метеорології і кліматології
- •1.3.1. Метод спостереження
- •1.3.2. Метод експерименту
- •1.3.3. Теоретичні методи
- •1.3.4. Кліматологічне опрацювання метеорологічної інформації
- •1.3.5. Метод карт
- •1.4. Організація мережевих метеорологічних спостережень
- •1.5. Структура метеорологічної служби в світі та в Україні
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •2. Атмосфера, її будова та загальні властивості
- •2.1. Походження атмосфери
- •2.2. Атмосферне повітря та його хімічний склад
- •2.3. Роль окремих компонентів повітря в атмосферних процесах
- •2.4. Метеорологічні аспекти охорони атмосферного повітря від забруднення
- •2.5. Вертикальна будова атмосфери
- •2.6. Магнітосфера і радіаційний пояс Землі та пов’язані із ними геофізичні явища
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •3. Радіаційний і світловий режими
- •3.1. Загальні відомості про Сонце і процеси на ньому
- •3.2. Сонячна стала і коливання світності Сонця
- •3.3. Розподіл сонячної радіації по Земній кулі за відсутності атмосфери
- •3.4. Спектральний склад сонячної, атмосферної та земної радіації
- •3.5. Послаблення сонячної радіації в атмосфері Землі
- •3.6. Радіаційні потоки в атмосфері
- •3.6.1. Потоки короткохвильової радіації
- •3.6.2. Потоки довгохвильової радіації
- •3.7. Радіаційний баланс підстильної поверхні
- •3.8. Природна освітленість і світловий режим земної поверхні
- •3.9. Сонячна радіація як екологічний чинник життєдіяльності організмів
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •4. Тепловий режим атмосфери і підстильної поверхні
- •4.1. Тепловий баланс підстильної поверхні
- •4.2. Загальні закономірності теплообміну у ґрунті
- •4.3. Добовий і річний хід температури на поверхні ґрунту
- •4.4. Режим температури ґрунту на глибинах
- •4.5. Промерзання ґрунту. Вічна мерзлота
- •4.6. Особливості температурного режиму водойм
- •4.7. Нагрівання та охолодження повітря
- •4.8. Заморозки
- •4.9. Вертикальна стратифікація температури повітря
- •4.10. Добовий і річний хід температури повітря
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •5. Водяна пара в атмосфері
- •5.1. Загальні поняття про випаровування і насичення
- •5.2. Швидкість випаровування
- •5.3. Характеристики вологості повітря та основні закономірності їх зміни у просторі і часі
- •5.4. Умови конденсації водяної пари
- •5.5. Продукти конденсації водяної пари
- •5.5.1. Наземні гідрометеори
- •5.5.2. Серпанок, тумани
- •5.5.3. Хмари та їх класифікація
- •5.5.4. Оптичні, електричні та акустичні явища у хмарах
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •6. Атмосферні опади
- •6.1. Класифікація опадів
- •6.2. Процеси укрупнення хмарних елементів
- •6.3. Типи добового та річного ходу опадів
- •6.4. Сніговий покрив і пов’язані із ним явища
- •6.5. Посухи, суховії, пилові бурі та заходи боротьби з ними
- •6.6. Проблема активного впливу на хмари
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •7. Баричне поле і вітер
- •7.1. Рівняння стану газів
- •7.2. Тиск повітря та одиниці його вимірювання
- •7.3. Зміна атмосферного тиску з висотою
- •7.4. Густина повітря
- •7.5. Основне рівняння статики
- •7.6. Барометричні формули
- •7.7. Баричне поле
- •7.8. Географічний розподіл атмосферного тиску на рівні моря
- •7.9. Добовий та річний хід атмосферного тиску
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •8. Основні поняття синоптичної метеорології
- •8.1. Синоптичні об'єкти
- •8.2. Повітряні маси
- •8.3. Атмосферні фронти
- •8.3.1. Теплі фронти
- •8.3.2. Холодні фронти
- •8.3.3. Фронти оклюзії
- •8.4. Баричні системи
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •9. Атмосферна циркуляція
- •9.1. Поняття про загальну циркуляцію атмосфери
- •9.2. Місцеві вітри (бора, бризи, фен, гірсько-долинні вітри)
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •10. Кругообіг тепла, вологи та атмосферна циркуляція як кліматоутворювальні процеси
- •10.1. Загальні поняття про кліматоутворювальні чинники
- •10.2. Географічні чинники клімату
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •10. Рослинність кожного регіону є __________________ його клімату.
- •11. Класифікація кліматів землі
- •11.1. Загальні поняття про кліматичні класифікації і районування кліматів
- •11.2. Ботанічна класифікація кліматів в.П. Кеппена
- •11.3. Ландшафтно-ботанічна класифікація кліматів л.С. Берга
- •11.4. Класифікація кліматів б.П. Алісова
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •12. Клімат україни
- •12.1. Загальні риси клімату України
- •12.1.1. Сонячна радіація
- •12.1.2. Підстильна поверхня
- •12.1.3. Циркуляція атмосфери
- •12.2. Кліматичні величини
- •12.3. Кліматична характеристика пір року
- •12.4. Сучасні зміни клімату в Україні. Їх вплив на природу та господарську діяльність людини
- •Запитання і завдання для тематичної перевірки знань
- •Г) всі відповіді не вірні. Список літератури
- •1. Вступ 6
- •2. Атмосфера, її будова та загальні властивості 31
- •3. Радіаційний і світловий режими 71
- •4. Тепловий режим атмосфери і підстильної поверхні 117
- •5. Водяна пара в атмосфері 172
- •6. Атмосферні опади 227
- •7. Баричне поле і вітер 252
6.3. Типи добового та річного ходу опадів
Добовий хід кількості опадів залежить від взаємодії цілого комплексу чинників, але безпосередньо визначається ходом і характером хмарності. У найбільш загальних рисах прийнято виділяти два основні типи добового ходу опадів – континентальний і морський, або береговий, які, однак, не охоплюють усе різноманіття розподілу опадів упродовж доби. Під впливом місцевих чинників складаються численні їх підтипи та різновиди.
У континентальному типі спостерігається (особливо у теплу пору року) два максимуми і два мінімуми випадання опадів. Перший максимум спостерігається вранці, а другий, більш потужний, – після обіду (16–19 год.). Головний максимум атмосферних опадів збігається у часі з моментами максимального розвитку конвективної хмарності над континентами. Вторинний максимум припадає на час найбільшого розвитку хмар шаруватих форм, утворення яких зумовлено нічним охолодженням земної поверхні та повітря. Головний мінімум у добовому ході опадів спостерігається вночі, близько 22-ї години, а вторинний мінімум – перед полуднем (близько 10-ї години).
У холодну пору року, як правило, має місце тільки один ранковий максимум та один денний мінімум кількості опадів.
У морському або береговому типі маємо один максимум (вночі або вранці) та один мінімум (вдень, у післяполуденні години). Це пояснюється тим, що вночі у морському повітрі збільшується вертикальний градієнт температури, внаслідок чого створюється нестійка стратифікація і починається формування хмар. Удень морське повітря надходить на більш прогрітий суходіл, його відносна вологість зменшується, що не сприяє утворенню хмар. Над морем у цей же час розвиваються низхідні течії повітря, що також перешкоджає розвитку хмар. Такий тип добового ходу краще виявляється у теплий період року.
В деяких районах добовий хід опадів взимку близький до берегового типу, а влітку – до континентального.
Річний хід атмосферних опадів залежить від географічної широти і визначається характером циркуляції атмосфери та місцевими фізико-географічними умовами. Виділяють такі основні типи річного ходу опадів.
1. Екваторіальний тип (між 10° пн. ш. та 10° пд. ш.) характеризується значною кількістю опадів, які мають по два максимуми (після днів рівнодення) і два мінімуми (після днів сонцестояння). Більш вологі сезони припадають на час максимального розвитку термічної конвекції, підсиленої динамічним чинником (сходженням в районі екватору вологих вітрів Північної і Південної півкуль). Не така дощова погода стоїть у періоди, коли зменшується полуденна висота Сонця і від екватору якнайдалі у бік тропічних широт зміщується область найвищих температур (т. зв. термічний екватор) та найбільших температурних контрастів, яка декількома місяцями раніше простягалася безпосередньо над екватором.
Таким чином, із сезонними зміщеннями положення термічного екватора пов’язані зміщення постійно діючих областей низького тиску, де сходяться пасати обох півкуль і відбуваються вимушені ними впорядковані висхідні рухи повітря. З останніми, власне кажучи, і пов’язане підсилення хмаро- та опадоутворення над екватором в одні місяці року, і в субекваторіальних широтах – в інші.
2. Тропічний тип (між 10-ю і 30-ю паралелями обох півкуль). Із наближенням до зовнішніх меж тропічного поясу обидва максимуми в річному ході температури зливаються в один – літній. Так само в один літній дощовий сезон об’єднуються періоди з максимальною кількістю атмосферних опадів, що приурочені до дат найвищого стояння Сонця над горизонтом. Поблизу самого тропіка дощовий період охоплює чотири літні місяці і до восьми місяців триває період бездощів’я.
2а. Тип тропічних мусонів. Спостерігається у тих районах тропіків, де виявляє себе мусонна циркуляція (Індія, південний схід Китаю, район Гвінейської затоки, північна частина Австралії). Річний хід опадів такий же, як і при загальному тропічному типі: з максимумом влітку та мінімумом узимку, але амплітуда річного ходу тут більша. Гірський рельєф сприяє збільшенню літніх мусонних опадів і тим самим ще більше посилює амплітуду річного ходу. Наприклад, на ст. Черапунджі (25,3° пн. ш., 91,8° сх. д.) при середній багаторічній кількості опадів понад 11 000 мм у грудні випадає близько 10 мм опадів, а в липні – 2730 мм.
3. Субтропічний тип відрізняється від інших типів річного ходу опадів малою їх кількістю, особливо у літні місяці. Сухе літо обумовлене субтропічними областями підвищеного тиску, в яких переважають низхідні рухи повітря. Узимку ці області зміщуються у нижчі широти, а на субтропіки поширюється вплив циклонів помірних широт. Тому узимку в субтропіках випадає більше опадів, ніж в літній період, і пов'язані вони з розвитком фронтальної хмарності.
3а. Середземноморський тип. У субтропічних широтах на островах і в західних частинах материків різниця (іноді дуже значна) між вологим і сухим сезонами зберігається. Максимум опадів тут припадає на зиму або осінь, мінімум – на літо. Сухе літо пов'язане із впливом субтропічних антициклонів, які обумовлюють малохмарну погоду. Вологий та сухий сезони тривають по півроку. Такий річний розподіл опадів особливо добре виявляється на узбережжі Середземного моря, в Каліфорнії (США) та на півдні Австралії, де мають місце схожі умови атмосферної циркуляції. До цього ж типу відноситься річний хід опадів на Південному березі Криму, найпівнічнішій окраїні середземноморського клімату, та в Середній Азії.
4. Тип помірних широт. Тип річного розподілу опадів у помірних широтах пов'язаний із циклонічною діяльністю, яка найкраще розвинена взимку. Більше опадів при переміщенні циклонів буде випадати над океанами, а над континентами помірних широт їх випадатиме менше. Тому у помірних широтах розрізняють морський та континентальний типи річного ходу опадів.
4а. Внутрішньоматериковий тип помірних широт. В центральних частинах материків максимум опадів відмічається влітку і обумовлені ці опади циклонічною діяльністю. Узимку, за переважання антициклональної погоди, опадів випадає значно менше. Особливо чітко цей підтип річного ходу опадів виявляється в Азії, яка взимку перебуває під впливом винятково потужного Сибірського антициклону.
4б. Морський тип помірних широт. На західні частини материків циклони частіше змішуються взимку, ніж влітку. Тому тут або переважають зимові опади, або спостерігається рівномірний розподіл опадів упродовж року. На західному узбережжі Європи максимум опадів спостерігається восени і взимку, мінімум – навесні і на початку літа. Такий же річний хід опадів відмічається і над океанами.
4в. Мусонний тип помірних широт. В східних окраїнах материків, особливо на сході Азії, максимум опадів відмічається влітку, а мінімум – взимку, подібно до розподілу опадів в глибинних районах материків. Однаке річний хід опадів при мусонному типі характеризується ще більшими амплітудами, що зумовлені значною кількістю літніх опадів. Наприклад, на ст. Владивосток (43,1° пн. ш., 131,9° сх. д.) річна сума опадів становить 570 мм, з яких у січні випадає 10 мм, а у вересні – 110 мм; на ст. Мукден (41,8° пн. ш., 123,5° сх. д.) – річна сума становить 630 мм, з яких у грудні – січні випадає по 5 мм, а у липні – 150 мм.
5. Полярний тип. Річний хід опадів у полярних широтах над материками характеризується літнім максимумом, оскільки влітку вологовміст у повітрі більший, ніж взимку, а інтенсивність циклонічної діяльності відносно рівномірна протягом року. Однак на периферійних районах Арктики та Антарктики можливе утворення зимового максимуму опадів, зумовленого посиленням у цей сезон року циклонічної діяльності.