6.6. Проблема активного впливу на хмари

У наш час проблема штучного впливу на погоду перейшла з категорії фантастики у площину реальності. Управління погодою навіть в обмежених межах може мати величезне економічне значення. Найбільш розвиненою галуззю такого роду досліджень є штучне викликання дощу із хмар.

Уже досить давно відомо, що гігроскопічні частинки ²³ можуть спричиняти випадіння опадів із хмар, які знаходяться у повітряних масах, відносна вологість яких складає значно менше 100 %. Тому якщо будь-яким чином штучно ввести у хмари такі часточки, то можна викликати випадіння опадів.

Природні ядра конденсації складаються із піднятих вітром часток ґрунту, кристаликів морської солі, часток сажі і вулканічного попелу. Всі вони прискорюють утворення дощових крапель, оскільки підсилюють злиття мікроскопічних крапель або впливають на них своєю гігроскопічністю.

Вчасним введенням у грозові хмари надлишкової кількості ядер конденсації можна попереджати градобої, які завдають великих втрат економіці країни, знищуючи посіви, оббиваючи ягоди і плоди в садах і виноградниках, завдаючи травми, іноді смертельні, людям і тваринам, руйнуючи будинки та ін. споруди. Із цією метою у колишньому СРСР було створено високоефективну протиградову службу. Для боротьби із градом на півдні України, в Молдові, на Кавказі та в Середній Азії було створено спеціальні воєнізовані підрозділи. Після виявлення на екранах метеорологічних радіолокаторів небезпечної градоносної хмари, в неї за допомогою спеціальних ракет і літаків доставлялися дрібнодисперсні гігроскопічні реагенти (йодисте срібло або свинець, вуглекислота), які завчасно порушували колоїдальну стійкість хмари і викликали випадіння дрібних опадів. Тим самим гальмувався подальший розвиток хмари та унеможливлювалося утворення у ній граду.

Для розсіювання хмар, а також викликання опадів із непереохолоджених (теплих) хмар застосовується інша методика. Пролітаючи через купчасті хмари, літак може розсіяти їх шляхом розбризкування крапель води. У тропічних хмарах такі краплі, зливаючись з краплями самої хмари, виростають до розмірів, достатніх для випадіння дощу.

Серйозні дослідження активного впливу на хмари проводилися в Україні на базі спеціального полігону у Дніпропетровській області. Було доведено економічну доцільність штучного викликання опадів. Згідно з деякими оцінками, в холодний період року шляхом дії на шаруватоподібні хмари можна збільшити суму опадів на 12–15 %, а влітку шляхом дії на конвективні хмари – на 10–12 %. Разом із тим, розсіювання туманів економічно доцільне тільки у великих аеропортах, які несуть великі втрати через неможливість відправлення або прийому літаків внаслідок значного зниження дальності видимості.

Незважаючи на досить тривалі і масштабні дослідження, проблема штучного викликання опадів усе ще перебуває у процесі свого становлення.

Окрім цих, є ще й інші питання, пов’язані із ненавмисним впливом людини на погоду у результаті господарської діяльності. Збільшення кількості ядер конденсації у районах інтенсивного промислового забруднення призводить до зміни режиму зволоження цих районів, що проявляється у збільшенні кількості опадів, активізації грозової діяльності, порушенні співвідношення між туманами і серпанками тощо.