
- •1.Виникнення та особливості суспільного і державного устрою Франції в іх – хіі ст.
- •2. Характеристика реформ короля Людовика іх у Франції.
- •3. Станово – представницька монархія у Франції.
- •4. Характеристика Генеральних штатів та Паризького парламенту у Франції.
- •5. Особливості французького абсолютизму та його державний устрій.
- •6. Характеристика реформ кардинала Рішельє та короля Людовика XIV у Франції.
- •7. Джерела та характеристика права середньовічної Франції.
- •8. Утворення англо – саксонських держав на території Британії. Їх суспільний лад.
- •9. Державний устрій англосаксонських держав до нормандського завоювання.
- •10. Нормандське завоювання Британії у 1066 році та його вплив на суспільно – політичний устрій країни. Реформи Вільгельма і (Завойовника).
- •11. Реформи короля Генріха іі у хіі ст. Та їх вплив на розвиток Англії.
- •12. Причини появи Великої Хартії Вольностей 1215 року в Англії та її характеристика.
- •13. Обгороджування селянських та общинних земель в Англії і його наслідки; «кривававе законодавство» ( зміст та наслідки).
- •14. Виникнення, структура та компетенція англійського парламенту в період станово – представницької монархії.
- •15. Встановлення та особливості англійського абсолютизму.
- •16. Державний устрій Англії в період абсолютизму. Роль парламенту в цей період.
- •17. Судова система середньовічної Англії.
- •18. Виникнення інституту присяжних у Англії. «Велике журі» і «мале журі».
- •19. Джерела та загальна характеристика основних галузей права у середньовічній Англії.
- •20. Утворення та основні етапи розвитку середньовічної Німеччини.
- •21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.
- •22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.
- •23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.
- •24. Причини встановлення князівського абсолютизму в середньовічній Німеччині та його наслідки. Вестфальський мир 1648 р.
- •25. Характеристика Саксонського і Швабського зерцал в середньовічній Німеччині.
- •26. Характеристика Золотої булли 1356 року в Німеччині.
- •27. Характеристика міського права в середньовічній Німеччині.
- •28. Характеристика Кароліни 1532 року в Німеччині.
- •29. Утворення і розвиток Візантійської держави. Причини її падіння.
- •30. Суспільний лад Візантії у V – VII ст.
- •31. Державний устрій Візантії у V – VII ст.
- •32. Реформи імператора Юстиніана у Візантії.
- •33. Еволюція суспільного ладу та державного устрою Візантії у vііі – хv ст.
- •34. Джерела і загальні риси візантійського права.
- •35. Причини, етапи англійської буржуазної революції хvіі ст. Та особливості англійської буржуазної революції хvіі ст.
- •36. Характеристика Петиції про право 1628 року в Англії.
- •37. Англія на першому етапі революції. Прийняття Трирічного акту та Великої ремонстрації (1641)року.
- •38. Проголошення та характеристика республіки в Англії ( 1649-1660 рр.)
- •39. Характеристика Навігаційного акту 1651 року в Англії.
- •40. Характеристика Знаряддя правління 1653 року в Англії.
- •41. Відновлення монархії у Англії ( 1660р.): причини, суть, наслідки.
- •42. Прийняття та характеристика «Габеас корпус акту»1679 року в Англії.
- •43. «Славна революція» 1688-1689рр. Причини і наслідки.
- •44. Характеристика Біля про права 1689 року в Англії.
- •45. Характеристика акту про престолоспадкування 1701 року в Англії та Акту про посади 1707р.
- •46. Державно – правовий розвиток Англії середини хvііі - хіх ст.
- •47. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1832 року в Англії.
- •48. Виникнення та значення чартистського руху в Англії.
- •49. Причини, зміст та оцінка виборчої реформи 1867 року в Англії.
- •50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.
- •51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.
- •52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.
- •53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
- •54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
- •55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
- •56. Розробка та прийняття Конституції сша 1787 року. Її структура та основні принципи.
- •57. Характеристика законодавчої влади сша за Конституцією 1787 року.
- •58. Характеристика виконавчої та судової влади сша за Конституцією 1787 року.
- •59. Характеристика судової влади за Конституцією сша 1787 р.
- •60. Перший цикл поправок до Конституції сша ( «Білль про права» і ін.)
53. Причини, хід та оцінка війни за незалежність американських колоній Англії.
54. Прийняття та характеристика Декларації незалежності сша 1776 року.
На початку липня 1776 року Конгрес приступив до обговорення Декларації незалежності. Вона була схвалена Конгресом і набула чинності 4 липня 1776 року. Вона проголосила народження нової нації, сформувала філософію свободи людини, що мала стати рушійною силою у всьому світі, ґрунтувалась на англійській та французькій політичній філософії Просвітництва. Декларація проголошувала, що для забезпечення природних прав людей «створюються уряди», що повністю заперечує божественну теорію походження держави, бо держава виникає на підставі суспільного договору, укладеного між рівноправними людьми. В Декларації міститься положення про право і навіть обов’язок народу змінити чи повалити невигідний для нього уряд. Цим самим було зафіксоване право народу на опір насильству, революцію. Щоправда, проголошуючи це право народу, американські законодавці застерігали:«розважність, звичайно, приписує, що уряди, встановлені з давніх часів, не мінялися б з пустих і скороминущих причин».Вперше в політичній історії людства державний документ проголошував принцип народного суверенітету, тобто верховенство народу у вирішенні основних проблем внутрішнього та зовнішнього життя. Було обґрунтовано право американського народу на повстання проти метрополії, бо довгим було терпіння колоній, але виникла необхідність змінити колишню систему управління, бо історія короля Великобританії є історією цілого ряду образ і насильств, які мали прямою метою встановлення необмеженої тиранії над штатами. З метою конкретизації цих звинувачень у Декларації вводився довгий перелік цих образ і насильств з боку короля. І у висновку штати проголошуються вільними і незалежними від усякого насильства британської корони. Та є і певні недоліки: ні словом не згадується корінне населення Америки – індіанці, яких називали лютими індіанськими дикунами, позбавляли землі, всіляко винищували. Існував ганебний інститут рабства – негрів-рабів людьми не вважали і не визнавали за ними жодних природних прав. Та загалом, Декларація вважається одним із найвідоміших документів американської історії, яка мала великий вплив на увесь хід розвитку американського конституціоналізму, політичну і правову свідомість американського народу, та не лише для нього, а й для європейських та інших народів. Вона проголосила незалежність американських сполучених штатів, юридично закріпила утворення нової єдиної самостійної держави і до того ж – республіки за формою правління. Отже, проголошення Декларації означало повне і остаточне розірвання стосунків з Англією, але водночас і необхідність незалежного економічного, соціального і політичного розвитку, самостійного державного будівництва.
55. Характеристика Статей конфедерації 1781 року в сша.
Дехто вважає їх першою Конституцією США. Набули чинності 1 березня 1781. Останнім схвалив штат Меріленд. “Статті Конф.” налічують 13 статей, які юридично закріпили створення “вічного союзу” між 13 штатами. Ст.1 проголошувала назву конфедерації - США. Кожен штат зберігає своє верховенство, свободу і незалежність, свою владу, всю юрисдикцію і всі права (ст.2). Конфедерація утв. для “спільного захисту”, забезпечення своїх вольностей; штати зобов’язані допомагати одне одному. Вільні жителі кожного штату повинні користуватись всіма пільгами і привілеями вільних громадян в усіх штатах. До вільних громадян не належали жебраки, волоцюги, особи, що втекли від виконання судового вироку (ст.3). Мешканцям кожного штату дозволено вільно пересуватись по території всіх інших штатів (ст.4). Для управління загальними справами щорічно належало обирати делегатів у загальнодерж. законодавчий орган - Конгрес (делегація штату - 2-7 осіб, під час голосування мала 1 голос) (ст.5). Жоден штат не міг вступати у переговори з іноземними державами, приймати посольства, укладати угоди без згоди конгресу (ст.6). Штати мали право мати власні військові кораблі та збройні сили. Не мали права починати війну без згоди Конгресу, крім випадків, коли на штат нападе ворог, або виникне загроза вторгнення іншого племені. Конгрес належали всі основні зовнішньополітичні функції: оголошував війну/мир, призначав/приймав послів, укладав міжнародні договори, врегульовував торгівлю. У внутрішній сфері Конгрес - апеляційна інстанція у всіх спорах між штатами (стосовно їх кордонів, юрисдикції), визначав кількість лігатури, ціну монети, налагоджував і регулював поштовий зв’язок. Виконавчий орган Конгресу - комітет штатів, до його складу кожеш штат обирав 1 делегата; перелік прав комітету у ст.9. Для прийняття законів Конгресом і Комітетом під час голосування потрібна була згода мінімум 9 штатів. Перерва між сесіями - не могла перевищувати 6 місяців. Отже, конфедерація США - ще не держава, а союз самостійних держав. “Статті Конф.” - різновид міжнародного договору, а не основний закон держави. Але це стало значним кроком у становленні держави.