50. Утворення та політична суть партії лібералів, консерваторів та лейбористів.

51. Причини та зміст реформи парламенту Англії 1911 року.

Між палатами парламенту інодівиникалигостріконфлікти .Наприклад, у 1909р. уряд лібераліввніс законопроект про збільшенняподатку на земельнувартість і під час спадкування майна. Палата общин підтрималайого, а палата лордіввідхилилайого і бюджет, запропонованийнижньою палатою. ТОділіберальний уряд і депутати–ліберали поставили перед королем питання про розпуск парламенту, проведенняновихвиборів та розширення складу палатилордів. Але до оголошеннядостроковихвиборів не дійшло: лордикапітулювали, затвердивши і закон, і бюджет. Намагаючисьзакріпитиуспіх, палата общин запропонувалаще один законопроект – вінфактично став важливоюпарламентською реформою. Це «Акт про парламент» 1911 р., якийвстановив порядок розглядузаконопроектів. У вступі Акта нижня палата нібизалякуєвищу, бо «маєнамірзамінити ту палату, яка зараз існує, іншою палатою, заснованої на засадах народного представництва і вона не буде спадковою». Лордівзаспокоїли, що «таказаміна не може бути здійсненанегайно». Реформа передбачала: 1) Якщофінансовийбілль буде прийнятий палатою общин і скеруєтьсязгідно з парламентською процедурою в палату лордів, то лордам даєтьсятермін – місяць для йогоухвалення без поправок. У випадкусхвалення (чинавітьнесхвалення) цейбілльподають «йогоВеличності для виявленнякоролівськогосхвалення» і він стане актом парламенту. 2) Стосовнонефінансовихзаконів, якщоприйнятий палатою общин такий закон буде скеровано у палату лордів і буде нею відхилений і ця процедура повториться 3 рази», то після 3-ого відхилення законопроект подають королю на підпис без згодипалатилордів. Палатілордів на всю цю процедуру відхиленьвідведено не більше 2 років 3)Якщо палата лордів внесла у нефінансовийбілль поправки, то їх мала схвалити палата общин. Незгодаостанньої з цими поправками означає, щобілль палатою лордіввідхилено 4) У черговий раз змінено строк повноважень парламенту: вінвизначається у 5 років – замість 7 (1719р.). Отже, «Акт про парламент» 1911р. Остаточно вирішивсуперництвоміжнижньою та верхньою палатою на користьпершої, підтвердивши перемогу відноснодемократичних сил країни над аристократично-олігархічними.

52. Економічне та політичне становище американських колоній Англії.

• Економічне становище

Економічний розвиток колоній відбувався нерівномірно і неоднаково. На пн. Сході були здебільшого небагаті, кам’янисті ґрунти, обмежені площі рівнин та довгі зими, тому, крім фермерства, займались різними промислами-споруджували млини й тартаки, займались лісорозробками, створювали різні майстерні та мануфактури, морські промисли. Риболовля стала основним заняттям більшості населення колоній. Головна галузь промисловості-суднобудування. Вартість побудови судна була вдвічі нижчою, ніж у Європі, а якість-вищою. Багато суден купувала Європа, вони мали збут і в Англії, тому англ.. суднобудівники звертались, щоб заборонити продаж американських суден в Англії. Спочатку Англія схвалювала економічний розвиток, але потім засуджувала, бо американські товари становили конкуренцію англійським.У центральних колоніях Пенсильванії та Делавері розвивалось фермерське та поміщицьке с/г, промисловість. Центральні колонії виробляли й експортували зерно, борошно, кукурудзу, виробляти одяг і взуття, хутрові вироби.Пд. Колонії-Вірджинія, Пн. і Пд. Кароліна, Джорджія, Меріленд. Економічний і соціальний розвиток цих колоній визначали великі плантатори, які тут господарювали. Використовувалась праця рабів. Плантатори вели аристократичний спосіб життя, підтримували контакт з європейською аристократією і культурним світом. Хоч вони переважно виробляли с/г продукцію, але існувала промисловість-деревообробна, суднобудівна.Сприяло економічному розвитку встановлення внутрішніх і між колоніальних торговельних зв’язків. Поступово виникали місцеві ринки, що стали основою для створення єдиного національного ринку. В свою чергу потреби торгівлі, доставки товарів зумовили необхідність будівництва доріг, залізниць. З поч.18ст. встановився поштовий зв'язок-за допомогою вершників чи диліжансів. Гроші переважно англ. чи франц., домінував бартер.

Отже, у перші півтора ст. економіка характеризувалась швидким розвитком, чому сприяли багато вільних земель, корисні копалини, ліси. Вимальовувались певні економічні і політичні суперечності між плантаціями Пд., економіка якого ґрунтувалась на рабоволодінні, та Пн. Де розвивались капіталістичні відносини.

• Політичне становище

Політичне становище було неоднаковим. Майже всі колонії (крім Джорджії) виникли як феодальні приватні володіння надані різним особам і компаніям королівськими хартіями. За правовим становищем колонії можна було поділити на 3 групи: само управлінські, королівські і приватні.Род-Айленд і Коннектикут мали розвинуте самоуправління. Вони мали королівські хартії щодо надання їм самоуправління і практично становили своєрідні республіки, оскільки всі органи управління, починаючи з губернатора, обирало вільне населення. Населення обирало своїх представників у законодавчі збори, які приймали закони, а губернатор їх підписував.8 колоній належали до безпосередніх володінь британської корони. Управління ними здійснювали губернатори, яких призначав англ. Уряд і затверджував король. У них населення теж обирало самоврядні органи - одно- або двопалатні законодавчі збори.Представницькі органи-законодавчі збори-у королівських колоніях не мали великої реальної сили. Хоч вони й існували, приймали закони, але їх схвалював губернатор, який мав право абсолютного вето. Тому без його згоди жодні нормативні акти юридичної сили не мали.3 колонії належали приватним власникам-Делавер, Меріленд і Пенсильванія. Губернаторів тут призначали і відкликали власники колоній. Тут теж обирались органи самоврядування законодавчі збори.У королівських колоніях між губернаторами і законодавчими зборами відбувалась безперервна боротьба. Законодавчі збори боролись за розширення прав.Введення самоврядування не відбувалось легко, без опору англ.. влади. Було створено королівський комітет для контролю за торговельною системою колоній(входили міністри торгівлі, колоній і плантацій). Яків 2 ухвалив пропозицію таємної ради створити домініон Нової Англії і підпорядкувати йому кілька інших колоній. Над ним мав бути встановлений посилений контроль уряду і самого короля, але ця система не встигла прижитися, бо Якова було повалено(Славна революція).Великий вплив мали «Білль про права»(1689р.) і Закон про віротерпимість, «Трактат про управління»(Джон Локк)-засади рівності перед законом, право на справедливий розгляд справ судом присяжних і свобода віросповідання, пересування, внаслідок яких активізувалось економічне і політичне життя, але вони були придушені.Із сер.17ст. у зв’язку з поширенням ідей буржуазного просвітництва відбувались серйозні зрушення в освіті, літературі, мистецтві. З’явились секти.Політико-економічні відносини колоній з метрополією характеризувались політикою штучного стримування розвитку промисловості, обмеженням економічної активності американської буржуазії. Зовнішня торгівля контролювалась Англією. Закон про заборону вивозу без дозволу Англії хутряних виробів. Закон про гербовий збір-писати офіційні документи лише на спеціальному гербовому папері, що привозили з Англії і продавали за високими цінами.