21. Правове становище окремих груп населення у середньовічній Німеччині.

Суспільство було поділено на феодалів, селян та міщан.(Феодали)- світські та духовні магнати-князі: в 10 ст. відродились давні племінні князівства, вони, їх правителі зі свого оточення обирали короля, потім- імператора.Згодом вони були віднесені до категорії імперських князів.Вважалися не васалами короля, а йому рівними.(Рицарство)-спочатку до рицарського стану зараховувався кожен вільний,здатний мати коня і зброю, у зв’язку з цим, був поділ на рицарів «благородних» і «неблагородних». Проте згодом було заборонено вступати до стану синам селян і священиків. Феод. дворянство і духовенство поділ. за «Саксон. зерцалом» на 7 рангів: 1) король 2) «держателі ленів зі скіпетром» 3) «держателі ленів з хоругвою» 4) васали цих магнатів 5) «вільні пани» 6) васали цих вільних панів 7)васали феодалів 6-го рангу, однощитні рицарі, вони не могли мати васалів. Внаслідок відокремлення магнатів від решти дворянства, сформ. окремий стан дух. і світських магнатів-стан князів. До них належ. знатні особи, що отримували лен від імператора. З припиненням доступу до рицар. стану вільних селян і міщан, рицарство набуло замкнутого стану. Привілеї рицарів: - можливість захищати свої права зі зброєю; - здійсн. самосуд; - тілесна недоторканість; - право на «суд рівних»собі; Міністеріали- невільні слуги короля чи можновладців, що вик. васальні ф-ї. Приносили королю більше користі, оск. були повністю залежні, ніж вільні васали-дворяни. Селянство: Зубожіння вільного селянства призвело до встановлення залежності від феодалів, в яких вони орендували землю. Згодом вони вже не мали права розривати угоду з паном чи залишати землю без його доволу. 2 форми залежності: 1) особиста-слуги, ремісники без дозволу пана не могли одружуватись, заповідати дітям своє майно, відбували панщину. 2) грунтова(земельна)- у випадку оренди грунту,обтяжувались повинностями: виплата чиншу(натурою і грошима) + незначна к-сть днів панщини. Як і особисте, так і грунтове підданство було спадковим. Піддані знаходились під повним управлінням і судочинством пана.

22. Станово – представницька монархія у Німеччині та її державний устрій.

23. Імперський сейм і Камеральний суд у Середньовічній Німеччині.

Центр адмін. Була нерозвинута через,що вся влада на місцях належала князям. У період стан-сперст монархії виникли декілька імперських установ,зокрема: імперський сейм та імер Камеральний суд. Імперський сейм: зїзди впливових дух і свід феодалів,скликався з 12 ст за ініціативи короля.розгладав питання внут і зовн політики.З 14 ст скликається регулярно і називається рейхстарг,де існувало 3 колегії:1.колегія кюрфуристів- скл з 8 магнатів.Кожен кюрфурист входив у колегію автоматично,його титул і посада передавались у спадковість.

2 колегія князів-входили князі, єпископи,графи,дворяни.Спочатку їх голос і посада були особистими привілеями,з 14 ст був кожен представник від території.3 колегія міст-скл з представників держ міст кожне місто мало один голос. Кожна колегія засідала і приймала рішення окремо за більшістю голосів.До 17 ст колегія мала лорадший голос.З 17 ст рішення прийняте всіма колегіями або2 з них,підписував імператор і воно ставало законом. Камеральний суд утв в 1495р.Голова суду з вищого дворянства призначався королем.До його обов’язків входило головування на засіданнях суду та оголошення вироків.16 членів(асесорів) король визначав серед кандидатів,висунених кюрфуристами і сеймами.1/2 була дворянами,друга половина-доктори права. Рішення і вироки суд виносив на підставі імер законодавства і рим права. Функціонував як суд 1 інстанції (справи про порушення земського миру)та суд апеляційної інстанції(розглядав апеляції на рішення і вироки нижчих імпер судів ).З приводу відсутності коштів,незначної к-сті персоналу справи тягнулися роками.Всередньому в рік розглядали 60 справ.Незважаючи на це КС відіграв важливу рольв уніфікації прапа і процесу.