- •1.Предмет та методи макроек.Аналізу. Екон.Моделювання.
- •2.Динаміка основних макроек.Показників в Україні.
- •3.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •4.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекс цін.
- •5.Основні макроекономічні теорії сучасної всесвітньої думки.
- •6.Особливості економічної системи України.
- •7.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Типи економічних систем
- •8.Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників.
- •9.Взаємозв’язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •11.Сукупна пропоз. І фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп. Виключення подвійного рахунку при підрахунку ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16.Проблеми збалансованості державного бюджету. Бюджетний дифіцит.
- •17. Політика регулювання доходів. Економічна нерівність. Крива Лоренца.
- •18.Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •23. Альт джер інфляції. Інфляц та дефляц розрив.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •25. Сукупний попит та сукупна пропозиція у довго та короткостроковому періоді
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •33. Державне антициклічне регулювання.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель рівноваги.
- •41. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •Дефляційний розрив: причини та наслідки.
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні та соціальні наслідки кон’юктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні в перехідний період.
- •51.Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •52. Модель міжнародного руху капіталів. Модель Манделла -Флемінга.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут.Порівняльний аналіз для у.
- •54. Структурний та циклічний бюджетні дефіцити: причини та наслідки для економіки України.
- •55. Модель Кейнсіанського хреста та її застосування для аналізу макрорівноваги.
- •56. Рівновага ринку товарів і платних послуг. Модель is.
- •57. Рівновага ринку грошей та цінних паперів.
- •58. Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
- •59. Рівновага ринку товарів та платних послуг і ринку грошей та цінних перів. Модель is-lm.
- •60. Застосування моделі is-lm для аналізу економіки України.
12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.
Ринок праці –сис-ма соц. ек. відносин між роботодавцями і найманими працівниками з приводу купівлі-продажу трудових послуг за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Він відбиває досягнутий на даний період баланс інтересів між підприємцями, найманими працівниками, державою і суспільними організаціями, які приймають участь на ринку праці.
Об’єктом купівлі-продажу на ринку праці є трудові послуги.
Соціально – економічні умови існування ринку праці:
1. Єдність правових норм функціонування ринку на основі вільного вибору виду діяльності і конкурентності.
2. наявність єдиного економічного простору і можливості вільного переміщення громадян.
3. Організація єдиної ефективно функціонуючої системи біржі праці.
4. Відсутність обмежень на зарплату, а також наявність ринку житла і робочих місць. Суб’єктом ринку є робоча сила(підприємства, профспілки, держава, домашні господарства). Попит на робочу силу визначається як загальним обсягом сукупного попиту в економіці, так і технічним оснащення виробництва. Важливу роль відіграє порівняння витрат на зарплату з витратами на придбання машин. Пропозиція робочої сили визначається рівнем зарплати, податковою системою, впливом профспілок та ін. Масштаби та склад робочої сили змінюються залежно від тенденції в освітній, професійній і міграційних сферах.
Фактори, що визначають характер і структуру сучасного ринку робочої сили: 1. Циклічний характер розвитку виробництва 2. Структурні і глобальні зміни в економіці під впливом сучасного етапу НТР 3. Державна політика у сфері регулювання зайнятості та безробіття 4. Рівень та впливовість профспілкового руху 5. Диверсифікація виробництва і форм зайнятості 6. Характер трудового законодавства.
Коли У-на стала незалежною, її сфера зайнятості ха-лася :
-
низьким рівнем мобільності робочої сили внаслідок законодавчого обмеження плинності кадрів, зміни місця роботи (через облік трудового стажу, відсутність ринку житла, наявність паспортної прописки)
-
концентрацією зайнятості на підприємствах державного сектора
-
відсутність державних і правових інститутів ринку праці, законодавства про зайнятість, а також невизнанням безробіття на державному рівні.
-
відсутність гнучкої сис-ми оплати праці внаслідок її державного регулювання.
Попит на працю є похідним від попиту на на товари і послуги. Звуження сукупного попиту в У-ні внаслідок скорочення інвестиційних видатків фірм і споживчих видатків домогосподарств зменшило і попит на працю.
Причиною зниження попиту на працю є й зменшення реальних споживчих видатків населення. Фізичний обсяг роздрібного товарообороту скоротився майже в три рази, що різко звузило ринок збуту вітчизняних підприємств, які були змушені ліквідовувати наявні робочі місця.
Важливим елементом ринку праці є її пропозиція.Динаміку пропозиції ха-ють зміни коефіцієнта участі в робочій силі. Впродовж 1990-х років 75-85% працездатного населення були зайнятими або шукали роботу. Частка фонду оплати праці у структурі ВВП зменшилася з 46,7% у 1990р. до 25% у 2000р.
В У-ні існує само зайнятість переважно в особистому підсобному господарстві. Приблизно половина населення великих міст має такі господарства.
Формування ринку праці в У-ні відбувається вкрай повільно.Це зумовлено слабкою структурною перебудовою економіки і неефективністю роздержавлення і приватизації , що не привели до зростання продуктивності праці, появи реального власника, трансформації прихованого безробіття у відкрите і зменшення надлишкової зайнятості. Через недостатній розвиток малого та середнього бізнесу працівники, які втратили роботу, не забезпечуються новими робочими місцями.
Безробіття - такий стан на ринку, коли пропозиція праці перевищує попит на неї. Безробіття робить економіку вразливою, соц. сферу –напруженою, психологічний клімат- збуреним, суспільний спокій- порушеним.
Види:1. Фрикційне – тимчасове безробіття. Яке пов’язане з добровільним чи вимушеним пошуком роботи. 2. Структурне – вивільнення робочої сили під дією структурних перетворень в національній економіці, які призводять до зміни попиту на певні професії 3. Циклічне – супроводжується вивільненням робочої сили, яке викликане загальним спадом у національній економіці, тобто з тими фазами економічного циклу, які характеризуються недостатнім сукупним попитом.На фактичний рівень безробіття впливають кон’юктурні коливання економіки. Закон Оукена: в ситуації, коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на1%, відставання фактичного ВНП від потенційного йог обсягу становить 2,5%. Наслідки : 1. Відбувається відставання фактичного обсягу ВНП порівняно з тим обсягом, якого б суспільство могло б досягти за умов повної зайнятості. 2. Відбувається не рівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення. 3. Під час кон’юктурного безробіття – через тривалі періоди бездіяльності – втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження зарплати чи нові звільнення. 4. Безробіття призводить до до погіршення фізичного і психологічного стану робітників. 5. Призводить до громадського і політичного безладдя.
Проте воно виконує й важливі суспільні ф-ї:
-
стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці.
-
Пристосування найман6их працівників до умов ринку
-
Забезпечення мобільності ресурсів у просторі й часі
-
Стихійне регулювання попиту і пропозиції в галузевому, територіальному, професійному та кваліфікаційному аспектах
-
Резервування частини робочої сили в різні періоди економічної кон’юнктури в одних сегментах ринку та надання можливості їх використання в інших
-
Надання тимчасової перерви в трудовій діяльності найманим працівникам із метою зміни роботи.
Існує межа, за якою безробіття переходить із нормального явища у небезпечне. Рівень безробіття, який вважається суспільно нормальним, відповідає повній зайнятості і дорівнює 5-6% для розвинених країн змішаної економіки.