12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.

Ринок праці –сис-ма соц. ек. відносин між роботодавцями і найманими працівниками з приводу купівлі-продажу трудових послуг за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Він відбиває досягнутий на даний період баланс інтересів між підприємцями, найманими працівниками, державою і суспільними організаціями, які приймають участь на ринку праці.

Об’єктом купівлі-продажу на ринку праці є трудові послуги.

Соціально – економічні умови існування ринку праці:

1. Єдність правових норм функціонування ринку на основі вільного вибору виду діяльності і конкурентності.

2. наявність єдиного економічного простору і можливості вільного переміщення громадян.

3. Організація єдиної ефективно функціонуючої системи біржі праці.

4. Відсутність обмежень на зарплату, а також наявність ринку житла і робочих місць. Суб’єктом ринку є робоча сила(підприємства, профспілки, держава, домашні господарства). Попит на робочу силу визначається як загальним обсягом сукупного попиту в економіці, так і технічним оснащення виробництва. Важливу роль відіграє порівняння витрат на зарплату з витратами на придбання машин. Пропозиція робочої сили визначається рівнем зарплати, податковою системою, впливом профспілок та ін. Масштаби та склад робочої сили змінюються залежно від тенденції в освітній, професійній і міграційних сферах.

Фактори, що визначають характер і структуру сучасного ринку робочої сили: 1. Циклічний характер розвитку виробництва 2. Структурні і глобальні зміни в економіці під впливом сучасного етапу НТР 3. Державна політика у сфері регулювання зайнятості та безробіття 4. Рівень та впливовість профспілкового руху 5. Диверсифікація виробництва і форм зайнятості 6. Характер трудового законодавства.

Коли У-на стала незалежною, її сфера зайнятості ха-лася :

• низьким рівнем мобільності робочої сили внаслідок законодавчого обмеження плинності кадрів, зміни місця роботи (через облік трудового стажу, відсутність ринку житла, наявність паспортної прописки)

• концентрацією зайнятості на підприємствах державного сектора

• відсутність державних і правових інститутів ринку праці, законодавства про зайнятість, а також невизнанням безробіття на державному рівні.

• відсутність гнучкої сис-ми оплати праці внаслідок її державного регулювання.

Попит на працю є похідним від попиту на на товари і послуги. Звуження сукупного попиту в У-ні внаслідок скорочення інвестиційних видатків фірм і споживчих видатків домогосподарств зменшило і попит на працю.

Причиною зниження попиту на працю є й зменшення реальних споживчих видатків населення. Фізичний обсяг роздрібного товарообороту скоротився майже в три рази, що різко звузило ринок збуту вітчизняних підприємств, які були змушені ліквідовувати наявні робочі місця.

Важливим елементом ринку праці є її пропозиція.Динаміку пропозиції ха-ють зміни коефіцієнта участі в робочій силі. Впродовж 1990-х років 75-85% працездатного населення були зайнятими або шукали роботу. Частка фонду оплати праці у структурі ВВП зменшилася з 46,7% у 1990р. до 25% у 2000р.

В У-ні існує само зайнятість переважно в особистому підсобному господарстві. Приблизно половина населення великих міст має такі господарства.

Формування ринку праці в У-ні відбувається вкрай повільно.Це зумовлено слабкою структурною перебудовою економіки і неефективністю роздержавлення і приватизації , що не привели до зростання продуктивності праці, появи реального власника, трансформації прихованого безробіття у відкрите і зменшення надлишкової зайнятості. Через недостатній розвиток малого та середнього бізнесу працівники, які втратили роботу, не забезпечуються новими робочими місцями.

Безробіття - такий стан на ринку, коли пропозиція праці перевищує попит на неї. Безробіття робить економіку вразливою, соц. сферу –напруженою, психологічний клімат- збуреним, суспільний спокій- порушеним.

Види:1. Фрикційне – тимчасове безробіття. Яке пов’язане з добровільним чи вимушеним пошуком роботи. 2. Структурне – вивільнення робочої сили під дією структурних перетворень в національній економіці, які призводять до зміни попиту на певні професії 3. Циклічне – супроводжується вивільненням робочої сили, яке викликане загальним спадом у національній економіці, тобто з тими фазами економічного циклу, які характеризуються недостатнім сукупним попитом.На фактичний рівень безробіття впливають кон’юктурні коливання економіки. Закон Оукена: в ситуації, коли фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень на1%, відставання фактичного ВНП від потенційного йог обсягу становить 2,5%. Наслідки : 1. Відбувається відставання фактичного обсягу ВНП порівняно з тим обсягом, якого б суспільство могло б досягти за умов повної зайнятості. 2. Відбувається не рівномірний розподіл втрат від безробіття серед різних соціальних верств населення. 3. Під час кон’юктурного безробіття – через тривалі періоди бездіяльності – втрачається кваліфікація робітників, що може згодом зумовити значне зниження зарплати чи нові звільнення. 4. Безробіття призводить до до погіршення фізичного і психологічного стану робітників. 5. Призводить до громадського і політичного безладдя.

Проте воно виконує й важливі суспільні ф-ї:

• стимулювання ефективної зайнятості та конкуренції на ринку праці.

• Пристосування найман6их працівників до умов ринку

• Забезпечення мобільності ресурсів у просторі й часі

• Стихійне регулювання попиту і пропозиції в галузевому, територіальному, професійному та кваліфікаційному аспектах

• Резервування частини робочої сили в різні періоди економічної кон’юнктури в одних сегментах ринку та надання можливості їх використання в інших

• Надання тимчасової перерви в трудовій діяльності найманим працівникам із метою зміни роботи.

Існує межа, за якою безробіття переходить із нормального явища у небезпечне. Рівень безробіття, який вважається суспільно нормальним, відповідає повній зайнятості і дорівнює 5-6% для розвинених країн змішаної економіки.