- •1.Предмет та методи макроек.Аналізу. Екон.Моделювання.
- •2.Динаміка основних макроек.Показників в Україні.
- •3.Сукупний попит та фактори, що його визначають.
- •4.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекс цін.
- •5.Основні макроекономічні теорії сучасної всесвітньої думки.
- •6.Особливості економічної системи України.
- •7.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Типи економічних систем
- •8.Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників.
- •9.Взаємозв’язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •11.Сукупна пропоз. І фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп. Виключення подвійного рахунку при підрахунку ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16.Проблеми збалансованості державного бюджету. Бюджетний дифіцит.
- •17. Політика регулювання доходів. Економічна нерівність. Крива Лоренца.
- •18.Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •23. Альт джер інфляції. Інфляц та дефляц розрив.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •25. Сукупний попит та сукупна пропозиція у довго та короткостроковому періоді
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •33. Державне антициклічне регулювання.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель рівноваги.
- •41. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •Дефляційний розрив: причини та наслідки.
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні та соціальні наслідки кон’юктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні в перехідний період.
- •51.Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •52. Модель міжнародного руху капіталів. Модель Манделла -Флемінга.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут.Порівняльний аналіз для у.
- •54. Структурний та циклічний бюджетні дефіцити: причини та наслідки для економіки України.
- •55. Модель Кейнсіанського хреста та її застосування для аналізу макрорівноваги.
- •56. Рівновага ринку товарів і платних послуг. Модель is.
- •57. Рівновага ринку грошей та цінних паперів.
- •58. Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
- •59. Рівновага ринку товарів та платних послуг і ринку грошей та цінних перів. Модель is-lm.
- •60. Застосування моделі is-lm для аналізу економіки України.
18.Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
З метою підтримання певного життєвого рівня людей, внаслідок втрати роботи, працездатності та та виникнення ін. несприятливих подій держава застосовує певну систему соціального страхування і соціального захисту населення. Ця система включає:
Основні елементи системи:
1) встановлення допустимих параметрів життя (розміру прожиткового фізіологічного i соціального мінімуму, мінімального пенсії, соціальної допомоги);
2) захист населення від зростання цін i товарного дефіциту для гарантованого забезпечення прожиткового мінімуму громадянам;
3) вирішення проблеми безробіття i забезечення ефективної зайнятості, перепідготовка кадрів;
4) пенсійне забезпечення (людей похилого віку, інвалідів, сімей, що втратили годувальника);
5) утримання дитячих будинків інтернатів, будинків для людей похилого віку тощо;
6) соціальні трансферти;
7) соціальне обслуговування (надання соціальних послуг окремим категоріям громадян );
8) надання необхідної медичної допомоги тощо.
Гаранії з боку держави щодо соціального захисту населення: економічні,правові,соціальні.
Рівень витрат на соціальний захист обумовлюється рівнем розвитку економіки. У більшості європейських країн побудовано потужну систему соціального захисту населення. У багатьох країнах фінансування витрат на здійснення соціального захисту фінансується на тристоронній основі:1. Державою 2. Роботодавцями 3. Самими працівниками.
У країнах західної Європи (США, Канаді) рівень виплат з безробіття та ін. соціальних платежів є дуже високими й іноді незначною мірою відрізняється від розміру середньої зарплати в економіці. Чимало країн Європи перебувають на порозі суттєвих перетворень у системі соціального захисту(підвищення віку виходу на пенсію, обмежень терміну виплат з безробіття та ін.)
Соцгальний захист — це:
— державна підтримка верств населення, які можуть зазнавати негативного впливу ринкових процесів, з метою забезпечення вищого i нижчого життєвого рівня, тобто заходи, що включають надання правової фінансової, матеріальної допомоги окремим громадянам , а також створення соіальних гарантій економічно активні частини населення;
— комплекс законодавчо закріплених гарантій, що протидіють і стабілізуючим життевим факторам (інфляція, спад виробництва, економічна криза, безробіття тощо).
19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
Темп збiльшення кiлькостi банкiвських грошей тісно пов'язаний з нормою резервування. щоб глибше зрозумiти цей зв'язок, повернiмося до нашого прикладу. Позначимо норму резервування через rr, яка становить 0,2, а початкову суму вкладу в Перший банк - через D. Пропозицiя грошей дорiвнюватиме: Сума початкового вкладу + Позuка, надана Першuм банком + Позuка, надана Другим банком + Позика надана Tpeтiм банком (Пропозицiя грошей = D * [1 + (1 - rr) + (1 - rr)^2 + (1 – rr)^3 + …)
Вираз у дужках є нескiнченною геометричною прогресiєю, суму членiв якої знаходимо за вiдомою нам формулою. Отож ця сума становитиме 1 / rr. Знайдену велечину назuваюmь простим мультuплiкатором банкiвськux грошей, або простим депозитним мультuплiкатором. Простий депозитний мулътиплiкатор є оберненою величиною до норми резервування: µм = 1/ rr = 1/ норма резервування, де µм - простий депозитний мультиплiкатор.Що вища норма резервування, то менший розмiр мультиплiкатора пропозицii грошей. Для визначення максимальної кiлькостi грошей, яку може створити банкiвська система на основі будь-якої величини надлишкових резервiв, необхiдно перемножити надлишковi резерви на грошовий мультиплiкатор. Депозитний мультиплiкатор дiє в обох напрямах. Вилучення певної суми вкладiв iз банкiвської системи призведе до значно бiльшого скорочення пропозицiї грошей. Крім вилучення частини грошей як обов'язкових резервiв, можливi ще два iншii витiкання грошей, що зменшує здатнicть банкiвської системи до ix створення. цi витiкання пов'язанi з поведiнкою домогосподарств та комерцiйнuх банкiв. Позичальник може забажати, щоб частину позики або її цiлком йому було надано готiвкою. Це зменшує обсяг надлишкових резервiв i - вiдiювiдно - кредитний потенцiал банкiвської системи. Якщо грошi у виглядi готiвки перебувають поза банками, то процес багаторазового збiльшення депозитiв припиняється. Kpiм того, досi припускалося, що комерцiйнi банки повнiстю використовyють надлишковi резерви для надання кредитiв. Насправдi ж вони, виконавши чиннi резервнi вимоги (обов'язковi резерви), можуть зберiгати ще наднормативнi резервu. Для визначення пропозицii грршей у нацiональнiй економiцi з урахуванням полiтики центрального банку та поведiнки домогосподарств i комерцiйних банкiв запровадимо такi понятгя, як :Грошова база (В) складаеться з грошей, якi перебувають у виглядiготiвки на руках у населення (С) та банкiвських резервiв (R), що зберiгаються у центральному банку. Отже, грошова база є сумою готiвкита резервiв: В = С + R.Коефiцiент депонування грошей сr вiдбuвае розподiл домогосподарствами грошей мiж готiвкою С та поточними чековими депозитами D. Отже, коефiцiент депонування сr - це вiдношення готiвки до поточних чековux депозuтiв D, тобто cr = С/D..
Коефiцiент фактичного резервування депозитiв rr -це вiдсоток депозuтiв, який банки зберiгають як резервu. Вони охоплюють обов'язковi та наднормативнi резерви. Коефiцiєнт фактичного резервування залежить вiд норми резервування та вiд величини наднормативних резервiв. Taкi резерви не приносять банкам доходу у виглядi процента, а нaдaнi позики - приносять. Тому можна записати: rr = R/ D. Визначимо пропозицiю грошей М i грошову базу В:М = С + D; В = С + R .Отже, пропозицiя грошей є сумою готiвки та чекових депозитiв, а грошова база - сумою готiвки та обов'язкових резервiв. Щоб знайти, якi змiннi впливають на пропозиuiю грошей у наuiональнiй eкoнoмiцi, подiлимо перше рiвняння на друге:М /В= (С+D )/ (С + R). Тепер знайдемо пропозицiю грошей М: М/В =( С + D /С+R)*B.Вiдношення пропозuцii грошей (С+D) до грошової базu назuвають мультиплiкатором грошової бази або повним грошовим мультиплiкатором: = C+D / C+R, де- повний. грошовий мультиплiкатор. Звiдси пропозиuiю грошей можна записати: M = * B.Отже, пропозицiя грошей перебуває у прямiй залежностi вiд грошової бази та грошового мультиплiкатора.Тепер подiлимо праву частину рiвняння грошового мультиплiкатора на D: = (C/D +1)/ (C/D+R/D).
Зауажимо, що C/D - це коефiцieнт депонування сr, а R/D норма резервування rr. Отож значення грошового мультuплiкатораможна запuсати так: = cr + 1 / cr + rr. В Україні грошовий мультиплікатор невисокий-менший 1,5.Тому пропозиція грошей може змінюватись через додаткову емісію.
20. Макроекономічні показники життєвого рівна населення України. Показники національних рахунків розглядаються міжнародними статистичними організаціями як стандарти і умови для порівняльного аналізу динаміки економіки різних країн. Основними показниками національних рахунків є: 1)Національний дохід – це сукупний дохід, який заробляють власники факторів виробництва: власники праці(зарплата найманих працівників), власники капіталу(прибуток і процент), власники землі(земельна рента).2) валовий національний продукт – це вироблений протягом року сукупний обсяг кінцевих товарів і послуг, виражений в грошах. 3)Чистий внутрішній продукт – різниця між вартістю ВВП та величиною амортизаційних витрат.4)Чистий національний продукт – різниця між ВНП та амортизацією, тобто тією частиною вартості яка іде на відшкодування зношених факторів виробництва.5)Дохід кінцевого використання – характеризує величину доходів домашніх господарств, яка може використовуватись на споживання та заощадження.6)Особистий дохід – це дохід отриманий приватними особами. Він розподіляється на споживання, заощадження та виплати податків. Крім того до складу макроекономічних показників входять: рівень цін, процентна ставка, рівень зайнятості. Рівень цін як макроекономічний показник характеризується індексом цін. Індекс цін – відображає відносну зміна середнього рівня цін за певний період часу. При його визначені ціни базового року приймаються за 100%. Рівень відсоткової ставки характеризує витрати які несуть макроекономічні суб’єкти при використанні грошових позик у розрахунку на одну позичену грошову одиницю за рік. Рівень безробіття вимірюється часткою офіційно зареєстрованих безробітних у чисельності економічно активного населення.