15. Структура сучасної кредитної системи.

Грошово-кредитна система – це форма організації грошового обігу, яка історично та законодавчо склалася в тій чи іншій країні.

Є два визначення кредитної системи:1)як сукупність кредитних відносин, їх форм і методів реалізації та інститутів, за допомогою яких ці відносини функціонують.2)це система банків, спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позику.

Сучасна кредитна система - це паперово-кредитна система грошового обігу, в основі якої лежать паперові та кредитні гроші.

Структура сучасної грошової системи дещо змінилася. Деякі з елементів (золотий паритет) уже стали історією, деякі (механізм встановлення курсів валют) видозмінилися, з’явилися нові елементи (регламентація безготівкового обігу, ха-тер забезпечення платоспроможної сили готівкових та безготівкових грошових знаків).

Елементи паперово-кредитної системи грошового обігу:

• Грошова одиниця в готівковій (тілесній) та безготівковій (не тілесній) формах

• Масштаб цін у формі вагового вмісту грошового металу відсутній

• Види державних грошових знаків та ха-тер забезпечення їхньої платіжної сили

• Регламентація готівкового та безготівкового обігу

• Визначення та забезпечення певного порядку обміну нац. валюти на іноземну 9валютний паритет і регульований державою валютний курс)

• Інститути, що здійснюють емісію та регулюють грошовий обіг.

Сучасна система організації нагромадження і розподілу тимчасово вільних коштів викликала появу чисельних інститутів кредитної системи, які за специфікою їх діяльності можна об’єднати у три великі групи:1)центральні банки;2)комерційні банки, які залежно від особливостей кредитних відносин бувають універсального типу і спеціалізовані.3)спеціалізовані кредитно-фінансові установи(парабанки):лізингові та факторингові компанії, брокерські і дилерські фірми, пенсійні фонди, фінансові компанії, поштово-ощадні установи. Кредитна система поділяється на банківську систему – це законодавчо визначена чітко структурована і субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні і фінансові операції на професійній основі і функціонально пов’язані в самостійну економічну структуру. Та на парабанківську сиситему . В свою чергу банківська система поділяється на центральні банки (це емісійні банки, розрахунковий і касовий центри, що здійснює нагляд за усією кредитною системою і використовується як найважливіший інструмент кредитно-грошової політики держави. Головне призначення – управління грошовим оборотом для забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці та не інфляційного розвитку економіки) та комерційні банки (кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств, установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у вигляді внесків і депозитів). Комерційні банки поділяються на універсальні та спеціалізовані. Парабанківська система поділяється на спеціалізовані кредитно-фінансові інститути, якi обслуговують певнi групи клiєнтiв, що вважаються ризиковими для комерцiйних банкiв. 3окрема, споживачiв кредитних pecурciв iз сфери сiльського господарства, будiвництва, малого підприємництва та iн.

Небанкiвськi установи не тiльки орiєнтуютьсяi на задоволення потреб певних типiв клієнтiв. Вони нерідко надають кредитно-фiнансовi послуги на пiльгових засадах а свою фiнансову дiяльнiсть здiйснюють, не випускаючи власних боргових зобов'язань. , якi обслуговують певнi групи клiєнтiв, що вважаються ризиковими для комерцiйних банкiв. 3окрема, споживачiв кредитних pecурciв iз сфери сiльського господарства, будiвництва, малого підприємництва та iн.

Небанкiвськi установи не тiльки орiєнтуютьсяi на задоволення потреб певних типiв клієнтiв. Вони нерідко надають кредитно-фiнансовi послуги на пiльгових засадах а свою фiнансову дiяльнiсть здiйснюють, не випускаючи власних боргових зобов'язань. За piвнeм розвитку того чи іншого сектора кредитної систе­ми рiзних кpaїн суттєво відмінні. Aле спiльною є потреба пiдви­щення ефективностi функцiонування кредитної системи в ринковiй економiцi, Вона передбачае впровадження iєpapxiчної побудови її iнститутiв на двох рiвнях: перший- центральний (нацiональний) банк країни; другий – комерційний банки i спецiалiзованi кредитно-­фiнансовi iнститути. Воднqчас в рядi країн cвiту склалися потужнi тририрівневi кредитнi системи, якi включають:а) центральний банк; б) мережу комерцiйних банкiв, якi виконують функцiю залучення грошових коштiв фiзичних i юриди­чних осiб i розмiщення їх від імені банкiв на умо­вах поворотностi, платності і строковості; в) структури небанкiкiвських кредитних органiзацiй, що виконують дозволенi законодавстврм окремі кредитно-розрахунковi операцiї. До розбудови та­кої кредитної системи приступила й Україна.Звичайно, можлива й oднорівневa кредитна система. Саме такою вона була на початкових стадiях розвитку кредитуколи ще був вiдсутнiй центральний банк, та в адмiнiстративно-команднiй системi, де один державний банк виконував усi функції кредитної системи. Важливим складовим елементом кредитної системи е її iнфраструктура. Iнфраструктура кредитної системи - це ком­плекс нормативно-правового забезпечення, система захисту інтe­ресiв.вкладникiв і кредитних установ, iнформацiйне забезпечення, наявнiсть розрахункової мережi, iнкасаторського ослуговування i охорони кредитних закладiв тощо.